Психопроблематика самоіронії. Творчість Володимира Даниленка
Восени 2001-го часопис «Книжник-review» вийшов з обкладинкою книжки Володимира Даниленка «Місто Тіровиван» на першій сторінці. >>
Сучасна версія сорочки Лесі Українки та Олени Пчілки. (Фото зі сторінки fb Zeta atelier.)
Уже 16 років поспіль у кожний третій четвер травня всюди, де живуть українці, влаштовують День вишиванки.
Почалося все з того, що Леся Воронюк, ще студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, запропонувала таке свято.
За словами його засновниці, цьогоріч не плануються масові заходи, оскільки це пов’язано з безпекою в період повномасштабної російсько-української війни.
«Але водночас за кордоном будуть велелюдні масштабні заходи нашої діаспори на підтримку України. Це робиться для того, щоб iще раз нагадати світові про війну в нашій країні, а також розповісти про історію та культуру українців: ким ми є, і за що бореться весь світ разом iз нами», — розповідає Леся Воронюк.
Цього року відновили акцію 2015 року, яка називається «Подаруй вишиванку захиснику». Адже українці вірять у те, що вишиванка є оберегом.
Помітною стане й активність «Вишиванка для друга України»: вишиті сорочки як символічну подяку матимуть за честь дарувати іноземним політикам, які підтримують нашу державу в непрості часи супротиву російській агресії.
На Полтавщині тим часом оголосили збір вишиванок для переселенців у межах акції «Вишиванка єднає».
«Дорогі полтавці та полтавчанки, згадуючи, які ви красиві та чепурненькі в День вишиванки, дуже хочеться, щоб цього дня гості нашого міста відчували себе своїми на Полтавщині», — звернулася до земляків волонтерська організація «Полтавський батальйон небайдужих» через соціальні мережі.
Центром збору вишиваних дарунків — традиційного українського одягу для внутрішньо переміщених людей — став Свято-Успенський собор Православної церкви України.
Великою мрією називає Леся Воронюк створення надсучасного технологічного Музею української вишиванки (інтерактивного музею реліквій і технологій), зауваживши, що вона вже на пів шляху до реалізації. Ця ідея виникла минулоріч.
Музей буде розташований у самому центрі Чернівців. У зв’язку з активною фазою повномасштабної війни (у лютому 2022 р.), яку Росія проти України розпочала ще в 2014 році, проєкт довелося тимчасово призупинити.
Музей покликаний презентувати вишиту сорочку як високомистецький твір у контексті світової та європейської культурної спадщини та як український символ ідентичності, нескореності, любові.
У Чернівцях — місті, яке прийняло за майже три місяці повномасштабної війни понад 40 000 переселенців при населенні 250 000 мешканців, презентують відтворену вишиту сорочку Степана Бандери в рамках тривалого проєкту переселенки з Донецька Тетяни Зез «Вишивка в одязі видатних українців».
Загалом науковці віднайшли, а вишивальниці відтворили вишиті сорочки цвіту української нації: Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Миколи Садовського, Михайла Старицького, гетьманівни Скоропадської та інших достойників.
Восени 2001-го часопис «Книжник-review» вийшов з обкладинкою книжки Володимира Даниленка «Місто Тіровиван» на першій сторінці. >>
На стіні будинку біля перехрестя Південного бульвару та вулиці Хотинської в Івано-Франківську з’явився незвичайний мурал – на ньому зображений Ісус Христос в сучасному одязі і на велосипеді. >>
Український, європейський і навіть світовий інформаційно-гуманітарний простір наповнюють новітніми наративами, у яких різними формами і методами нав’язують маніпулятивну концепцію щодо сутності повномасштабної російської війни проти України. >>
Коли стіни рідного дому стають лінією фронту, пам’ять згортається до розмірів валізи, але не втрачає своєї величі. >>
Напередодні свята традиційну, в сороковий раз, виставку народного мистецтва «Великодня писанка» організували у Рівненській обласній бібліотеці. >>
Минулого сезону ми познайомилися з новим англійським письменником — Ентоні Горовіцем: видавництво «Фоліо» випустило дві його книжки і ще одну — «Видавництво Старого Лева». >>