«Віденський вальс» для косоварів

      Учора у Відні розпочалася зустріч офіційних делегацій Сербії та Косова, на якій обговорюється майбутнє південної провінції, що надалі формально вважається частиною Сербії. Це перша серйозно підготовлена зустріч двох непримиренних ворогів із часу війни 1998—99 років. Зустріч обіцяє бути важкою, оскільки албанська більшість Косова твердо наполягає на незалежності від Сербії, а Бєлград висловлює готовність надати албанцям максимально широку автономію у складі Сербії, але ніяк не незалежність.

      А тим часом між сербською та албанською спільнотами Косова не спостерiгається нормалізації відносин. Кат і жертва помінялися місцями. Якщо до 78-денної кампанії бомбардувань НАТО навесні 1999 року албанці Косова зазнавали утисків з боку офіційного Бєлграда, то тепер, навпаки, сербiв Косова, які не залишили своїх домівок, пригнічують албанці-косовари. Залишається невирішеною проблема більше 200 тисяч сербських біженців, які змушені були залишити провінцію після приходу туди сил НАТО і тепер животіють на території Сербії і Чорногорії. З 1,8 млн. мешканців Косова серби складають сьогодні лише 80—120 тисяч. І вони не живуть, а, скоріше, виживають у своїх етнічних анклавах на території Косова, які перебувають під постійною охороною миротворчих сил НАТО під назвою KFOR. Організатори та виконавці албанських нападів на сербів Косова у більшості випадків залишаються невиявленими і непокараними.

      На сербсько-албанських переговорах у Відні головує керівник місії ООН у Косові Гаррі Холкері, також присутні високі офіційні особи з ЄС, НАТО та так званої Контактної групи щодо колишньої Югославії, до складу якої входять представники Великої Британії, США, Німеччини, Італії та Росії. На переговорах йтиметься не лише про те, як повернути Косову його багатоетнічний характер, а також про цілком практичні питання співробітництва між Бєлградом та Пріштиною, зокрема, про транспорт, енергетику та боротьбу з організованою злочинністю, яка після війни охопила Косово.

      Більше того, представники ООН заявили, що під час віденської зустрічі найбільш суперечливе питання щодо майбутнього остаточного політичного статусу Косова навіть не буде розглядатися. Така аморфність позиції міжнародної спільноти надихає албанців на непоступливість. Пріштина продовжує наголошувати, що поліпшення відносин iз Бєлградом не є пріоритетом, і при цьому називає своєю головною метою незалежність Косова. Албанці покладають особливі надії на США і сподіваються, що Вашингтон стане на їхній бік. Заступник голови уряду Сербії Небойша Чович, який очолюватиме сербську делегацію у Відні, виклав надії Бєлграда, що «зустріч започаткує процес створення стандартів для нормального життя всіх мешканців Косова». Сербія висловлює свою повну повагу до резолюції Ради Безпеки ООН № 1244, в якій викладені правила, за якими провінція Косово живе після закінчення війни у червні 1999 року. Відповідно до цієї резолюції, останнє слово про статус Косова належить Раді Безпеки ООН.