Україна без Генпрокурора: Зеленський підписав указ про звільнення Костіна
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
Кличко — Зеленському: підвісимо твоїх голів голосуванням райрад. (Фото з сайту censor.net.)
У сьогоднішніх драматичних зовнішньополітичних подіях довкола війни в Україні всередині держави продовжуються бої гаранта з опозицією; незручними для Зе-влади, проте дружніми Заходу політиками; гіпотетичними й реальними конкурентами за вершину української влади...
Окрім суду над п’ятим президентом України Петром Порошенком, що його прихильники в середині країни та міжнародні партнери називають політичною розправою, продовжуються перманентні вибивання з мерського крісла столиці Віталія Кличка.
Водночас опоненти вже назвали програшем Зеленського останнє рішення Печерського суду щодо Порошенка про «особисте зобов’язання», а не очікуваний владою щонайменше — «домашній арешт».
Щодо Віталія Кличка, то на цей раз Банкова вирішила суттєво послабити його руками Кабміну.
24 січня уряд змінив порядок призначення керівників районних державних адміністрацій так, що представлення президенту кандидата на посаду глави РДА в Києві має вносити прем’єр-міністр Денис Шмигаль без згоди мера Віталія Кличка.
По суті, мера позбавили права впливати на процедуру призначення керівника райдержадміністрації. Одразу, через два дні після прийняття згаданого розпорядження, уряд узгодив звільнення керівників Дарницької, Шевченківської, Дніпровської РДА.
Крок у відповідь Київради можна вважати «відповіддю Чемберлену»: мерія підготувала для розгляду Київської міськради проєкт рішень, котрі відновлюють районні ради в столиці. Документи опублікували на сайті Київської міськради. Там указано день виборів — 30 жовтня.
Проєктом рішення також передбачається утворення районних департаментів виконавчого органу Київради. Нагадаємо, райради в Києві було ліквідовано в 2010 році тодішнім мером Леонідом Черновецьким.
Сесія для прийняття згаданого рішення запланована на 3 лютого.
Таким чином мер Києва Віталій Кличко гіпотетичних Зе-глав столичних районних адміністрацій вводить у невизначеність і підвішений стан.
Адже, як зазначається в Конституції, дві третини голосів районної ради цілком можуть висловити недовіру главі РДА. Ймовірно, хід конем — главою РДА — поза затвердженням мера Києва Банкова зробила для того, аби пом’якшити ставлення Віталія Кличка до майбутнього закону про столицю, проти якого він активно виступає.
Цей закон мають приймати у парламенті після голосування за адмінреформу на місцях — впровадження посади префекта, про що «УМ» уже писала.
А тим часом, доки у Києві відбудуться згадані вибори, що мають повернути обличчя столичної міськради до демократії і відновити райради, Кабмін може придумати ще пару хаотичних сценаріїв для столиці.
Тим паче, що це перманентний стан взаємин влади центральної з міською — «наїзди» Банкової на Кличка почались не сьогодні. Нагадаємо, жорстке протистояння між мером та ОП за контроль над столицею почалося ще в 2019 році.
Щойно новостворений тодішній Кабінет Міністрів Гончарука приступив до роботи, як уже ініціював розділення посади мера Києва та керівника Київської міської держадміністрації, тобто звільнення Кличка з останньої.
У відповідь Віталій Кличко звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) з проханням визнати протиправними дії уряду щодо внесення президенту України подання від 4 вересня 2019 року про його звільнення з посади голови КМДА.
Зацікавлені чекали подальшої розв’язки конфлікту. Однак Окружний адміністративний суд відклав розгляд справи по суті за позовом Віталія Кличка до Кабінету Міністрів України та тодішнього глави уряду Олексія Гончарука, нібито з ініціативи самого ж позивача.
Одразу ж виникло запитання про корінь причин відтягування розгляду справи, настільки важливої для української столиці.
Звісно, що бої у владі за владу під корінь підрубали судову гілку влади, а разом з нею підривають і, власне, самі засади держави. А це вже катастрофічний факт. Однак мова — про конкретику іншого характеру.
Ще на початку своєї каденції, але вже з упевненістю у власній всемогутності — наприкінці липня 2019 року — тодішній глава ОПУ Андрій Богдан пішов на відкриту конфронтацію з чинним мером столиці та главою КМДА Віталієм Кличком.
І саме Андрія Богдана аналітики називали ініціатором зміщення Кличка і розділення посади мера Києва та керівника КМДА. Мета вбачалась цілком зрозуміла й тоді, і сьогодні — призначення туди людини президента.
Тоді ж на Банковій почали серйозно замислюватись про дострокові вибори в столиці...
Але коли на горизонті з’явився помічник президента Андрій Єрмак, маховик, запущений проти Кличка, почав зменшувати оберти.
З висоти сьогоднішнього дня вбачається, що, ймовірно, тодішній помічник президента Єрмак, ставши на захист мера Києва Віталія Кличка, з одного боку, вирішив, про всяк випадок, порозкладати яйця в різні кошики. З іншого — підготуватись до наступу по-іншому.
Далі загострення стосунків зі сценарієм залучення правоохоронців відбулось у 2021 році.
Отже, два тижні столицю лихоманило обшуками у всьому, що стосується діяльності міського голови Києва Віталія Кличка та його команди.
Зокрема, обшуки відбулися в Київзеленбуді, в КП «Спецжитлофонд», у Киїавтодорі, в Київському інституті земельних відносин, Київміськсвітлі, у департаментах земельних ресурсів і соціальної політики.
Також правоохоронці відвідали вдома й главу виконавчого комітету політичної партії УДАР, близького соратника мера Києва Віталія Кличка Артура Палатного.
Обшук проводився й у будинку, де мешкає Віталій Кличко, хоча тоді в СБУ журналістів запевняли, що цей слідчий «візит» стосується не мера столиці, а його сусідів.
Сам Віталій Кличко назвав усі обшуки тиском на столичну владу й особисто на нього, придушенням місцевого самоврядування.
Мер тоді зазначав, що обшуки пов’язані з тим, що Київ вивчає питання про введення виконкомів, «коли суспільство й управління містом не залежить від вказівок і волі Банкової».
Попри зрослу для ОП потребу розгойдати й опустити позиції Віталія Кличка, можливості, котрі сьогодні надає посада мера великого міста, а тим більше столиці, перевищують доступне будь-якому міністру.
Причому не після результатів, а в ході процесу. Недаремно ж бажання відібрати кермо Києва у Кличка не проходить у ОП, а лише переходить з однієї форми в іншу, як коронавірус.
А чому б і ні? Відчай із часом лише посилюється: життя проходить, а тут величезні грошища перед носом плавають іншими курсами. Чимало хто був би радий навіть без парасольок вистрибнути зі своїх високих кабінетів просто в крісло глави КМДА.
От і доводиться меру Кличку вкотре серйозно ставати в боксерську позицію. Для Банкової проблема ще й у тому, що мер столиці, який за першої каденції заручився підтримкою іншого машиніста — тоді президентом був Петро Порошенко, — на останніх виборах мав заліковку, яка вже працювала на нього.
Однак для багатьох опозиційних сил стала незрозумілою відсутність Віталія Кличка на Форумі з безпеки «Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави», де були представлені опозиційні демократичні партії, що відбувся 22 січня. За підсумками обговорення експрем’єр-міністр Арсеній Яценюк закликав владу зупинити тиск на опозицію.
Між іншим, зрозуміло, чому проігнорував захід президент Володимир Зеленський і представники «Опозиційної платформи — За життя». А от чому проігнорувала партія Кличка «Удар» — стало наразі головоломкою.
Однак, повертаючись до теми протистояння, питання «оптимізації керівного складу органів місцевого самоврядування Києва» народилось не сьогодні, а з перших днів приходу Зе-влади в президентські, урядові, парламентські кабінети.
На період 2021 року в Кличка було два варіанти: воювати і спробувати стати всеукраїнським політиком чи домовлятися і, з великою часткою імовірності, програти.
У 2022-му він вирішив по-чемпіонськи — воювати.
Рік тому Віталій Кличко заявив, що його партія «Удар» уже готується до наступних парламентських виборів. Робота, спрямована на відродження осередків у всіх областях, також почалася ще в минулому році.
Окрім майбутніх парламентських виборів, Кличко Зеленському дуже незручний ще й як можливий кандидат на посаду президента.
Зауважимо, Кличко відносно тривалий час тримається за рахунок молодого виборця, якого під себе значною мірою підібрав Зеленський. У тому числі в Києві.
Зважаючи на розчарування Зеленським у середовищі саме молодих виборців, і за умови вірно вибудованої виборчої стратегії, і за вияв сили в боротьбі за столицю — 60-мільярдний бюджет — головний трофей мера столиці.
Кличко зможе в якості кандидата в президенти повернути собі втрачену симпатію цієї категорії електорату. Чи справді Віталій націлився на посаду президента, чи просто піде спаринг-партнером з більш рейтинговим кандидатом від демократичних сил, аби забрати у Зеленського свій молодіжний електорат, — ми неодноразово задавались цим питанням. Час покаже. За будь-яких позицій і в першому, й у другому випадках Кличко дуже невигідний Зеленському.
І позиції сил та сюжет подальших подій залежатиме від того, наскільки правильними та адекватними в протистоянні з Банковою будуть подальші кроки мера Віталія Кличка.
Овації може отримати кожен. І прихильників може додатись кожному. Але у Зеленського важливий козир — всеохопна влада.
І, на жаль, нинішній парламент не здатний повернути гаранта в правові рамки. А йому так подобається самоорганізоване безмежне поле свого суб’єктивного права. Усе, що можуть чинні депутати, — це організовувати художній свист як супровід рішень президента Володимира Зеленського.
І що активніше він носиться зі своїми законодавчими ініціативами, тим чіткіше проглядається непорозуміння — і не лише в тих, хто апріорі суті цих цілеспрямованих турбот як не розумів, так і не розуміє.
Занадто помітно, що поміж прокремлівських засланих козачків Зеленський почувається значно впевненіше й комфортніше, ніж у реаліях поточного життя, а тим більше — в усвідомленій перспективі України як незалежної, звільненої від російської окупації держави.
Свіжий доказ цьому — спіч перед іноземними журналістами, де у війні з РФ Зеленський звинувачує увесь цивілізований світ, бо, мовляв, прогресивні країни нагнітають паніку, тільки не Путін — власне, єдиний і основний корінь сьогоднішніх наших величезних людських та територіальних втрат. Не той, хто в агонії марить задушити українську незалежність.
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
Україна просила забезпечити її далекобійним озброєнням, зокрема, далекобійними крилатими ракетами Tomahawk, але це була конфіденційна інформація між Україною і Білим домом >>
Радісні обійми та потиски руки путіну, якому Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем у Казані на саміті БРІКС викликав обурення у здорової частини світу. >>
Генсеку ООН Антоніу Гутеррішу президент Володимир Зеленський відмовив у візиті до України. >>
На другий день саміту БРІКС у Казані (Республіка Татарстан),прийняття Казанської декларації 23 жовтня, продемонструвало, що росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативної структури безпеки, якої бажає Кремль. >>
На горизонті майорять вибори. Фактично передвиборча агітація почалась 16 жовтня, коли президент Володимир Зеленський у парламенті презентував «План перемоги». >>