Феміністка, поетеса й освітянка. Історія поетеси Уляни Кравченко
Імена українських письменників, про яких ми тривалий час майже нічого не знали, поволі повертаються. >>
«Фонтан виснаження. Висока вода». (Фото надане організаторами.)
У Києві презентували «Фонтан виснаження. Висока вода» харківського художника Павла Макова — проєкт національного павільйону, який Україна представлятиме цьогоріч на 59-й Венеційській бієнале.
У міжнародній виставці сучасного мистецтва із 126-літньою історією наша країна бере участь із 2001 року. До пандемії коронавірусу проходила вона в Італії кожного непарного року.
Тепер зміщується, за планами, на цьогорічні квітень-листопад. Проходитиме під назвою «Молоко снів» — так називається дитяча книжка 1950 року сюрреалістичної художниці Леонори Керрінгтон. Організатори обіцяють захопливу мистецьку подорож «через метаморфози тіла і визначення людяності».
Проєкт Павла Макова обирали за результатом рейтингового голосування з-поміж чотирьох претендентів. Міністерство культури та інформаційної політики оголосило переможця ще у серпні минулого року.
«Для нас Павло Маков — не лише один із найвизначніших українських художників нашого часу. Важливо, що він не зупиняє розвиток творчої практики, експериментує, не боїться повертатися до своїх старих, але досі актуальних робіт. Мистецтво Макова політичне, але не прямолінійне. Обрана спільно з Павлом робота розповідає про універсальні глобальні питання за допомогою художньої метафори та краси самого художнього об’єкта», — так пояснюють вибір роботи та художника для представлення України співкураторки павільйону Марія Ланько та Лізавета Герман, співзасновниці галереї The Naked Room.
Співкуратор, головний редактор IST Publishing Борис Філоненко, дослідник творчості Павла Макова, розкрив контекст виникнення роботи та розповів про її численні трансформації: від образу на рисунках та офортах у 1990-х роках до повноцінного діючого об’єкта у 2022-му році на 59-й бієнале у Венеції.
Історія «Фонтана виснаження» бере початок із недалекої минувшини, коли Харків переживав помітні зміни міського ландшафту і соціальних відносин. Занедбані недіючі фонтани, інфраструктурні аварії у водопостачанні підштовхнули Павла Макова звернутися до мотиву води та виснаження ресурсів.
Місце впадання річки Лопань у річку Харків привело художника до образу воронки з двома лійками. Зібрані у велику конструкцію, воронки утворили «Фонтан виснаження» — символ часу і місця, яке досліджував митець.
Попри спроби художника, фонтан так і не був встановлений у міському просторі Харкова. Однак за чверть століття він перестав бути локальним символом та отримає втілення на міжнародній виставці у Венеції — місті, яке щороку переживає піднесення високої води, посуху в каналах та жваво обговорює проблему виснаження.
Комісарка павільйону й заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва зазначила, що чи не першим, хто усвідомив важливість репрезентації країни у Венеційській виставці, понад 100 років тому був колекціонер і благодійник з України Богдан Ханенко.
Однак у його часи права такої репрезентації Україна була позбавлена: ним користалася Російська імперія, котрій і належав зведений коштом Ханенка павільйон у Венеції. Сьогодні Україна має власний голос, котрий завдяки участі у Венеційській бієнале, де представляється щоразу понад 90 національних павільйонів, «чує» не лише мистецька спільнота.
Імена українських письменників, про яких ми тривалий час майже нічого не знали, поволі повертаються. >>
Мар’яна Савка має понад десять книжок віршів, місце їй в історії сучасної поезії давно заброньовано. >>
У широкий прокат із 29 травня повертається культова українська стрічка «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова - на великі екрани вийде її оновлена версія. >>
В архіві студентський робіт студенти-кінознавці Київського національного університету театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький, виявили дві українські кінострічки 1920 років. >>
Пожежа в музеї "Українське село культурної спадщини"спалахнула в Канаді поблизу міста Едмонтон. >>
Скульптуру українського художника Олексія Сая "Воля" встановили на Центральному залізничному вокзалі. >>