«Комсомолець» по-українськи: вітчизняні ЗМІ з величезним скрипом переходять на державну мову

Із минулого понеділка всі друковані засоби масової інформації в Україні мають виходити державною мовою: з цього дня в нашій державі почала діяти стаття мовного закону, яка передбачає перехід усієї сфери послуг на українську...

Як зазначили на сайті «24 канала», до 16 липня 2024 року норми закону не поширюються на засоби масової інформації, які видають винятково кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів, а також англійською мовою.

«Йдеться про імплементацію 25-ї статті мовного закону — важливий інформаційний, політичний, конституційний крок щодо утвердження української мови», — прокоментував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ефірі «Українського радіо».

На його думку, друковані засоби масової інформації мали предостатньо часу, щоб підготуватися до 16 січня.

«Адже ця стаття набуває чинності на 31-му році незалежності, на 26-му році Конституції, де 10-ю статтею визначено українську як державну, і на 30-му місяці функціонування мовного закону», — наголосив Тарас Кремінь.

«А ті видання, які продовжуватимуть друкуватися недержавною мовою, натакій точці продажу обов’язково повинні мати не менше половини своїх примірників українською мовою.

«Ідея поступової українізації всіх вітчизняних друкованих медіа є позитивною. Відтак Національна спілка журналістів та видавці підтримують статтю 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як дер­жавної».

Однак, крім декларацій, необхідно це прагнення підкріплювати практичними кроками держави, аби не втратити регіональні та місцеві газети й журнали, які наразі переживають гостру економічну кризу. Про це під час ефіру «Сьогодні голов­не» на телеканалі «Суспільне Київ» сказав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Утім, за його словами, цього недостатньо.

«Політики й держава мають сприяти, щоб ці норми в підсумку приводили до розширення споживання українською, а не до згортання друкованого слова загалом. Тут багато над чим є працювати. Дійсно, заходи з українізації журналісти й видавці підтримують. Водночас ми з колегами з Асоціації видавців та іншими представниками медіабізнесу говоримо, що держава має постійно підтримувати українські та україномовні медіа, але підтримувати втіленням певного сприятливого економічного клімату, такого, який ми сьогодні спостерігаємо в країнах Європи та США, де йдуть назустріч медійному бізнесу», — резюмував голова НСЖУ.

Упродовж минулого тижня низка традиційно російськомовних ЗМІ відзвітували своїм читачам про перехід на українську. Однією з перших це зробила «Комсомольська правда в Україні», яка, втім, при цьому помістила на обкладинку фотографію Ані Лорак і натякнула в редакторській колонці, що ризикує втратити своїх читачів.

Перший випуск українською вийшов 13 січня — це був перший випуск газети в цьому році.

«Він вийде повністю українською. Російською в ньому буде лише моє постійне звернення до читачів. І його ми розмістимо на скріншоті. Тоді це не буде порушенням, — за кілька днів до виходу в коментарі «Детектору медіа» розказала головна редакторка видання Оксана Богданова. — Цей номер ми почали готувати ще в грудні. Адже нам потрібно було адаптувати назви рубрик, щоб вони не були калькою з російської».

Для створення дитячої сторінки «КП в Україні» розпочала співпрацювати з журналом «Пізнайко». Як цитує Богданову «Детектор медіа», робити двомовний тираж є нерентабельно, саме тому видання перейшло на українську.

«Звісно, перехід на українську скоротить кількість наших читачів. Але хочеться вірити, що натомість прийдуть інші. Але вони прийдуть не одразу. Якщо ми докладемо зусиль, то вони прийдуть мінімум за рік. А що робити цей рік? Держава не дотує друковану пресу, а створює умови, за яких преса помирає», — резюмувала вона, спрогнозувавши нову хвилю закриття друкованих видань у травні-липні 2022 року.

Майже одночасно з україномовною газетою з неукраїнським духом про свій перехід на державну мову оголосили  «Фокус», PlayboyUkraine, ELLE Ukraine.

Слідом за ними про виконання норми закону доповіли і в регіонах. Щоправда, подекуди проявляючи відкрите незадоволення — причому так реагують не лише в «традиційно російськомовних» регіонах, наприклад у Харкові чи на неокупованих територіях Донецької і Луганської областей, а й у центральній Україні, яка завжди була україномовною.

Так, Юхим Мармер, редактор російськомовного тижневика «Україна-Центр», що виходить у Кропивницькому, доволі різко заявив про нібито вимушений перехід на державну мову.

«Ми до останнього дня сподівалися, що ця вимога буде заблокована чи відкладена: спочатку на спікера Дмитра Разумкова, а потім на президента — хай би хоч своїх батьків запитав, але — ні. Доводити всоте, що цей закон несе вкрай невдалі опції, немає жодного сенсу. Dura lex sed lex — «Закон суворий, але це закон». Наша справа — виконувати», — написав він у зверненні до читачів.

Водночас Юхим Мармер пообіцяв, що електронна версія газети буде двомовною.

«Переклад буде не автоматичний, який дешевший, але спотворює текст, перетворюючи його на глузування з роботи журналіста, а професійний — «ручний», — написав він.

На самій же Донеччині, як свідчить дослідження «Детектора Медіа», ситуація не гірша, ніж позиція акул пера з Кропивницького.

«Наші читачі російськомовні, тому ми переходимо на українську поступово. Зараз трохи більше 50 відсотків матеріалів у нас українською», — цитує сайт розповідь Ярослава Нестеренка, голов­ного редактора паперового «Попаснянського вісника» та онлайн-видання «Попасная.City».

Головна редакторка газети «Сільська новина» Марина Животкова розповідає: «Газета в нас виходила з матеріалами і українською, і російською. Зараз — переважно українською. Робимо російською привітання і співчуття, все решта — українською. Так, ми частково втратили аудиторію, але все ж вирішили привчати читачів до української мови. А сайт «Троїцьке.city» відразу запустили україномовним».

Тим часом журналісти «Еспресо» провели аналіз видань, що продаються у, як вважається, «найбільш україномовному» місті України — Львові. І виявили, що й там не все так прекрасно.

«У львівських кіосках можна побачити частину продукції, яка надрукована саме українською мовою. Проте  є чимало журналів та газет, надрукованих російською. По-перше, це старі номери, а, по-друге, закон дозволяє друкувати іншими мова за умови, що є такий самий український номер, щоб покупець мав вибір — як і у випадку з онлайн ЗМІ, де ви обираєте мову сайту», — розповідають журналісти.

Однак головний редактор «Детектор Медіа» Отар Довженко налаштований оптимістично. 

«Галасу довкола таких змін у медіа нема. Переважно газети чи журнали спокійно переходять на українську мову або вже перейшли. У наш час модель, коли друковані видання більшість грошей отримують із передплати, поступово відходить. Тож газети дивляться у бік нативної реклами. Там норми доволі суворі. Рекламодавці переходять на державну мову», — цитує його «Громадське радіо».

Втім негативний нюанс, на думку медійника, полягає у тому, що якість контенту спершу буде проблемною.

«Бо частина людей звикли писати російською мовою. Однак нині досить мало видань, які не мають версії свого сайту українською мовою. Загалом ми говоримо про сегмент медіаринку, який поступово відходить, переходить в онлайн. Перехід на українську мову — перемога, але шкода що цього не сталося 20 років тому», — резюмував Довженко.