Нова енергетична криза? Протести у Казахстані можуть спричинити дефіцит урану у світі і навіть зупинки АЕС

На світовому енергетичному ринку може визріти чергова криза: у той час, як у Європі планують визнати атомну енергію зеленою, тобто чистою, вартість урану почала зростати.

Причина цього — протести у Казахстані, країні, яка володіє 40% запасів цієї сировини.

Так, днями ціна на уран зросла майже на 8% — до 45,25 долара за фунт із 42 доларів напередодні.

При цьому не лише зростають ціни, а й можуть виникнути перебої у поставках, що здатне спричинити дефіцит урану або навіть зупинки АЕС.

Станом на сьогодні атомні електростанції продовжують працювати, навіть якщо поставки затримуються, оскільки багато з них накопичили запаси за останні кілька років.

Зокрема, спільне підприємство з видобутку НАК «Каз­атомпром» та французька Orano не зупиняють роботу. Проте акції «Казатомпрому», найбільшого видобувного урану підприємства в Казахстані, впали на 10% за останні два дні на Лондонській біржі.

Агенція Bloomberg зазначає: протести в Казахстані можуть призвести до більшої залежності ринку з інших постачальників. Це, ймовірно, призведе до різкого зростання акцій уранових компаній у Північній Америці та Австралії.

За словами експертів, ринок реагує на той факт, що, можливо, ми не можемо покладатися на одного великого виробника у зв’язку з протестами в Казахстані.

Адже ціни, зважаючи на фактичний монополізм одного з виробників, зростали і раніше. Так, у вересні 2021 року ціни на ядерне паливо піднялися на 24% за місяць.

Подібні стрибки можуть бути і надалі, адже інвестори роблять ставку на ядерну енергетику, бо уряди розвинених держав один за одним відмовляються від викопного палива.

А атомна енергія найближчим часом може бути визнана екологічно безпечною у ЄС. Єврокомісія у новорічний день 1 січня направила державам-членам Євросоюзу відповідний проєкт ухвали.

Згідно з цим документом, атомна енергія класифікується як екологічна. Крім того, газ із деякими застереженнями також пропонується вважати «зеленим» джерелом енергії. Відповідно, інвестиції в атомні електростанції слід вважати стійкими, якщо вони забезпечують захоронення радіоактивних відходів, а їх будівництво було схвалено до 2045 року.

Що стосується електростанцій, що працюють на природному газі, вони зможуть отримати «зелене» маркування, якщо їх будівництво було дозволено до 2030 року. Крім того, їм потрібно буде замінити застарілу техніку та утримувати обсяг викидів СО2 у рамках встановленої норми.

На визнанні Єврокомісією екологічної атомної енергії наполягають Франція, Польща та шість інших східноєвропейських країн.

Їхні аргументи полягають у тому, що без використання енергії атома ЄС не вдасться стати нейтральним щодо впливу на клімат до 2050 року, чого вимагають міжнародні зобов’язання. Натомість Німеччина різко розкритикувала цю ініціативу.

У такій ситуації певний шанс з’являється в України, оскільки ми володіємо 4% світових запасів уранової руди — це найбільший показник у Європі. Але досі її видобутку не приділялось необхідної уваги, що штовхало галузь у кризу. Втім сьогодні ситуація може стрімко змінитися.