Від епохи бідності до епохи безхатьків? В Україні набиратиме обертів конфіскація житла за борги з «комуналки»

Борги населення за житлово-комунальні послуги злетіли з 65,597 млрд гривень у жовтні до 72,7 млрд грн на початок грудня — повідомила Державна служба статистики.

Та й платіжна дисципліна продовжує падати: сплачено менше 70% від нарахованих сум, хоч у жовтні цей показник був 75,2%.

Парадокс у тому, що українці заплатили за «комуналку» майже на 4 млрд. більше, ніж у жовтні — 16,2 млрд. грн. Борги за постачання теплової енергії та гарячої води вперше за темпами зростання перевищили борги за газ — 23,3 млрд. грн. (19,3 млрд грн — у жовтні).

Хоч найбільша заборгованість, як і раніше, склалася у населення за постачання та розподіл природного газу — 29,2 млрд грн (26,1 млрд грн — у жовтні).

Ще з березня до вересня оплата комунальних послуг з урахуванням боргів минулих періодів перевищувала 100%, та, зважаючи лише на офіційну 10-відсоткову інфляцію майже на всі товари й послуги, нові платіжки за тепло і газ громадяни не «потягнули».

Питання вибору між харчами і платіжками поставити неможливо, адже продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома — майже 50%.

Пришвидшення інфляції у 2021 році було загальносвітовою тенденцією, зокрема через порушеня ланцюгів постачання, пов’язаних із карантинними обмеженнями, що при­звело до здорожчання енергоносіїв, сировини та комплектуючих.

Уряд кожної країни вибирав свій шлях боротьби з інфляцією, і це були, як правило, комплексні програми. В нашій «країні простих рішень» 9 січня радник президента Олег Устенко написав у фейсбуці про те, що в Україні з’явиться власна програма підтримки незахищених верств населення, а саме електронні талони.

Адже прогнозований 20%-й ціновий шок за продовольчою сировинною групою може призвести до чергового інфляційного стрибка.

До речі, оновлений макроекономічний прогноз, зокрема й щодо інфляції на 2022—2024 роки, буде оприлюднено 20 січня 2022 року під час пресбрифінгу за підсумками рішення Правління Національного банку.

Що ж, прикро, що в Україні, яка є могутньою агродержавою, думають вводити талони на продукти, але, зважимо, така практика існує в багатьох країнах.

Утім є й інша складова обов’язкових витрат громадян — ЖКГ. А в Кабміні спрогнозували, що тарифи у 2022 році зростуть на газ +20%, на електроенергію +17,5%, на гарячу воду та опалення +16%.

Аналітики зараз навіть не можуть спрогнозувати, якою буде поведінка споживачів, а от поведінка постачальників житлово-комунальних послуг уже відома.

З 20 серпня 2021 року в Україні знову дозволили відключати населення від ЖКП за умови наявності боргів за ці послуги, тобто без тепла й електрики можна опинитись тепер на цілком законних підставах.

Теплові мережі саме зараз розгорнули активну кампанію з подання позовів до суду (до речі, періоди заборгованості часом перевищують строки позовної давності).

На жаль, випадки, коли за рішенням суду забиратимуть житло, почастішають. Згідно із законом «Про примусове виконання рішень», заборгованість у такому разі має перевищувати 10 мінімальних зарплат — 65 тисяч гривень (станом на 13 січня мінімальна зарплата становить 6,5 тис. грн).

Держава, звісно, здатна «підгодувати» уразливі верстви населення за допомогою продовольчих талонів, але перспектив того, що її громадяни стануть безхатченками, уникнути не зможе.