Трагедія сусідів: Україна та Європа входять у Новий рік з непевністю за своє майбутнє

Новий 2022 рік безтурботні обивателі зустріли гучними феєрверками, не переймаючись тим, що найближчим часом гучні вибухи можуть викликати зовсім не радісний настрій.

Україна та Європа ввійшли в 2022 рік у стані непевності стосовно того, як він закінчиться.

Президенти Росії та США обговорили гарантії безпеки

30 грудня відбулися другі за останній місяць переговори президентів США та Росії. Джо Байден кілька разів повторив під час 50-хвилинної розмови, що потрібно зробити все, аби не допустити ядерної війни, а також застеріг Путіна «широкомас­штабними санкціями» у випадку вторгнення Росії в Україну.

Москва розірве відносини з Заходом, якщо США та їхні європейські союзники запровадять нові санкції проти Росії, відповів Володимир Путін у відповідь на попередження Байдена.

Російський президент повторив, що Москва відчуває загрозу розширення НАТО на Схід і зробить рішучі кроки, якщо ударна зброя США буде розміщена поблизу її кордонів.

«Боюся, що вторгнення Путіна дуже ймовірне», — застеріг голова Комісії розвідки Палати представників Конгресу США Адам Шифф після розмови президентів США та Росії.

«Я думаю, що його можуть стримати лише санкції такого рівня, якого Росія ще не бачила, і це саме те, що нам потрібно зробити з нашими союзниками, — сказав Шифф 2 січня в ефірі телеканала CBS. — Наші союзники повинні бути в цій справі рішучі й мати одну позицію, а Росія повинна зрозуміти, що ми — єдині».

Він додав, що Росія має знати: якщо здійснить вторгнення, то наблизить до себе НАТО, а не посуне його від своїх кордонів.

«Ми скеруємо більше сил НАТО поблизу Росії. Це буде протилежний ефект до того, що його намагається досягнути Путін», — додав американський політик.

Адам Шифф вважає, що, аби відлякати Росію, необхідні «дуже потужні санкції». Він уточнив, що найважливішими будуть санкції щодо відповідних галузей, але слід також подумати про санкції, накладені особисто на Путіна.

Водночас група з 24 колишніх співробітників органів національної безпеки США та експертів по Росії випустила заяву, яка закликає президента Джозефа Байдена негайно і публічно викласти перелік засобів покарання, що його зазнає Росія у випадку нових військових дій проти України.

Як повідомляє Associated Press, до числа підписантів входять кілька високих чиновників, які працювали в адміністраціях Барака Обами, Джорджа Буша-молодшого та Білла Клінтона.

Зокрема, заяву підписали кілька колишніх послів США, серед яких Деніел Фрід (експосол у Польщі, який був і головним радником зі Східної Європи при президентах Обамі, Буші-молодшому та Клінтоні), експосол США в Росії Майкл Макфол (він працював послом США в Росії в 2012—2014 рр., а до цього був помічником президента Обами, «архітектором» «перезавантаження» відносин iз Москвою) та Олександр Вершбоу, а також колишні посланці в Україні Стівен Пайфер та Джон Хербст.

Заява була зроблена після телефонних переговорів між президентами Байденом та Путіним.

«В ідеалі контури цих санкцій мають бути передані Москві вже зараз, щоб Кремль мав чітке уявлення про масштаби економічного удару, з яким він зіткнеться», — йдеться в заяві американських експертів.

Німецькі ЗМІ сходяться на думці, що розмова Байдена і Путіна стала успіхом Кремля. «Він досяг того, чого хотів, зосередив увагу на собі», — пише газета «Зюддойче Цайтунг».

За словами автора тексту, основним меседжем, якого досяг Путін, є «США і Росія вирішують, що відбувається у світі», ігноруючи думку Європи. Путін хоче, щоб європейці стали «пасивними глядачами».

Байден поговорив iз Зеленським про мир у Європі

Президент США повідомив президенту України про свої переговори з Путіним лише через три дні. Телефонна розмова Джо Байдена і Володимира Зеленського відбулася ввечері 2 січня.

Байден укотре повідомив, що США та їхні союзники «рішуче відповідатимуть», якщо Росія здійснить вторгнення в Україну. Володимир Зеленський повідомив, що обговорив з Джо Байденом питання, пов’язані зі збереженням миру в Європі та недопущення подальшої ескалації.

Зеленський подякував американській стороні за «непохитну підтримку» і додав, що розмова з Байденом «свідчить про особливий характер наших відносин».

«Сьогодні йдеться про майбутнє не лише України, а й європейської безпеки та світового порядку, заснованого на правилах та демократичних цінностях», — наголосив Зеленський у розмові з очільником Білого дому, яка тривала понад півтори години.

Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко (2007—2009 рр.) позитивно оцінив телефонну розмову між президентами України та США. За його словами, це однозначно піде на користь зниженню градуса політичної та військової напруги, яка останнім часом спостерігається між Україною та Росією.

Водночас ексочільник МЗС наголосив на тому, що «рішуча відповідь» у ви­гляді санкцій, яку США та їхні союзники обіцяють Росії в разі вторгнення в Україну, може бути запізнілою.

«У цьому полягає трагедія сучасного Заходу. Він не хоче зрозуміти, що, допомагаючи Україні, допомагає сам собі. Адже, якщо впаде Україна, то впаде й Захід. І це повинна розуміти політична еліта західних країн. На превеликий жаль, поки що цього не видно», — сказав в інтерв’ю «Радіо «Свобода» Володимир Огризко.

Він переконаний, що санкції, які Захід погрожує накласти на Росію в разі вторгнення, — це інструменти, якими можна «втихомирити» Росію вже нині. Йдеться передусім про економічні (відімкнення від світової банківської системи) та паливні (ембарго на нафту та газ).

Глава дипломатії ЄС відвідує Донбас і Київ

Офіційний Брюссель також відчуває, що є «третім зайвим» у переговорах США і Росії про Україну. І перша закордонна поїздка глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля у 2022 році саме в Україну відбувається невипадково.

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики пан Боррель у ході візиту в Україну 4-6 січня відвідає Донбас та лінію зіткнення з тимчасово непідконтрольними українському уряду регіонами.

Під час поїздки його супроводжує міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє Європейська зовнішньополітична служба.

«Його перша закордонна поїздка цього року підкреслює рішучу підтримку ЄС суверенітету та територіальної цілісності України в той час, коли країна стикається з нарощуванням військ та гібридними діями Росії», йдеться у повідомленні. Після візиту на Донбас Боррель відвідає Київ, де зустрінеться з представниками української влади.

Польща не залишиться осторонь

Тим часом Польща на найближчий рік очолила Організацію безпеки і співробітництва в Європі. Офіційно від 1 січня 2022 року роботою цієї організації керує очільник польської дипломатії Збігнєв Рау. Варшава хоче використовувати ОБСЄ як форум діалогу про найважливіші глобальні виклики.

Віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Пшидач в ефірі Першого канала Польського радіо повідомив, що справа України переважатиме під час польської президентури в організації. Він висловив надію, що Росія буде готова вести переговори не лише про конфлікт на Донбасі, а й також на тему анексії Криму.

ОБСЄ об’єднує 57 держав, і не лише Європи. Членами ОБСЄ, зокрема, є Сполучені Штати, Канада та дер­жави Центральної Азії. Лукаш Ясіна визнав, що хоча ОБСЄ не може вводити санкцій, її перевагою є те, що вона об’єднує практично всі країни, які відіграють важливу роль у Європі.

Додатково ОБСЄ може ініціювати спостережні місії. Речник Міністерства закордонних справ попередив: у зв’язку з польським головуванням міністр Збігнєв Рау здійснить багато закордонних візитів.

13 січня у штаб-квартирі ОБСЄ у Відні глава дипломатії представить пріоритети дій Варшави. Польського міністра запрошено до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, а також до Києва та Москви.

Головування Німеччини в G7  

2022 року Німеччина перебрала на себе головування у Великій сімці. Серед головних тем — боротьба з пандемією та захист клімату.

Але й відносини з Китаєм та Росією будуть на порядку денному. Зараз Велика сімка передусім говорить про великі політичні теми, які можна вирішити лише спільно.

Багато з того, щодо чого велися розмови й переговори під час головування у Великій сімці Великої Британії 2021 року, буде продовжено в новому році вже під головуванням Німеччини. Ситуація навколо України була одним з пріоритетів Британії. Ще не відомо, чи залишиться вона такою на час німецького головування.

«Велика сімка» пригрозила Москві «масштабними наслідками» в разі нападу на Україну.

«Будь-яке порушення територіальної цілісності України матиме високу ціну, і ми говоритимемо з нашими європейськими партнерами та трансатлантичними союзниками однин голосом», — наголосив Олаф Шольц у Бундестазі, повторивши таким чином слова його попередниці на канцлерській  посаді Ангели Меркель.

Але німецький канцлер хоче й надалі робити ставку на переговори. Олаф Шольц має намір узяти під особистий контроль відносини Берліна та Москви. Про це повідомила у понеділок, 3 січня, німецька газета «Більд». За її даними, глава уряду ФРН розраховує на «якісно новий старт» у відносинах двох країн.

Видання запевняє, що вже ведеться підготовка до зустрічі Шольца та президента РФ Володимира Путіна. Радник канцлера ФРН Єнс Плетнер «уже протягом двох тижнів готує» ці переговори, які можуть відбутися в січні, пише «Більд». При цьо­му Берлін насамперед хвилюють постачання російського газу, а також загострення ситуації на кордоні РФ та України, зазначає видання.

А тим часом міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок вирушила 5 січня до Вашингтона для переговорів із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Однією з тем обговорення, як повідомив у понеділок, 3 січня, представник МЗС Німеччини, стане ситуація навколо України.

У свою чергу, офіційний представник уряду ФРН Штеффен Хебештрайт поінформував, що ще до кінця тижня радник канцлера ФРН Олафа Шольца із зовнішньополітичних питань і його французький колега зустрінуться з представником російської сторони.

Точної дати та місця Хебештрайт наразі не назвав. За його словами, представники ФРН та Франції до кінця тижня також запланували переговори з українським урядом.

У понеділок російська інформагенція «Інтерфакс» iз посиланням на власні джерела уточнила, що зустріч відбудеться 6 січня у Москві, де заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак прийматиме колег Йенса Пльот­нера з ФРН та Еманнуеля Бонна з Франції.