Податки під ялинку: які фінансові гайки Зе-влада закрутила в Україні з 1 січня

Новий рік приніс у торбі громадянам України нові фінансові обмеження.

Влада, декларуючи підтримку своїх громадян та виплачуючи тисячу від президента, іншою рукою суттєво піднімає податки та розв’язує руки фіскалам, які стежитимуть за кожним кроком платників.

Касові апарати і кури на вагу золота

Найбільше змін із Нового року випало на фізичних осіб-підприємців. Так, уже з першого січня обов’язковими для всіх стали касові апарати: всіх підприємців зобов’язали застосовувати ці прилади при проведенні розрахунків.

Зміни зачепили як офлайн, так і онлайн форми торгівлі, в тому числі й інтернет-магазини. Таким чином, за задумом влади, обсяг тіньових операцій скоротиться, а детінізовану частину ринку займе легальний бізнес.

Також влада збільшила податкове навантаження. Із початку року набули чинності зміни до Податкового кодексу України щодо нерезидентів країни.

Відповідно до них, людей, які реалізують електронні послуги на території України, але проживають в іншій країні, зобов’яжуть зареєструватися тут платниками ПДВ та сплачувати його за ставкою 20% від вартості реалізованих тут послуг. Нерезиденти мають змогу сплачувати податок у валюті з-за кордону.

Зміни зачеплять і контрольовані іноземні компанії: у перехідних положеннях Податкового кодексу є норма про незастосування у 2023 році штрафних санкцій за помилки у звітності щодо цих компаній за 2022 рік. При цьому звітність про контрольовані іноземні компанії та надання податкової інформації стануть новою реальністю.

Стає прозорою інформація про тих, хто не сплачує податки: на відкритих ресурсах можна буде довідатися не лише про громадян, які не сплатили податки, а й про керівників компаній.

І якщо компанія протягом 240 днів не погасить податковий борг, сума якого понад 1 млн грн, директор може мати проблеми при виїзді за кордон.

Із нового року фермерські господарства втратили частину пільг: вирощування курей та інших птахів виключили з переліку видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування.

Також анульовано податкову пільгу для доходів громадян від продажу самостійно вирощеної сільгосппродукції. Неоподатковуваний річний дохід від вирощених продуктів сільського господарства обмежили 12 мінімальними зарплатами, що становить близько 80 тис. грн.

У 2022 році продовжуватиметься тенденція дорожчання акцизів на алкоголь, тютюн, бензин. Така ситуація може призвести до зростання цін на інші товари, що може прискорити і без того високу інфляцію.

Очікуються зміни і на ринку нерухомості. Влада планує боротися зі спекулянтами, а тому сума доходу при продажу третього та більше об’єкта нерухомості зменшиться на суму понесених витрат, а ставка податку з доходів громадян складе 18%.

Плата для «незабанених»

Із Нового року в Україні запроваджено скандальний «податок на «Гугл». Відтак доступ українців до мережевих послуг у вигляді книг, реклами, фільмів, відео, аудіо, азартних ігор, фотографій та іншого непіратського контенту подорожчав на 20%. Для країни, яка пообіцяла боротися із зловживаннями щодо авторського контенту, — крок такий собі...

Відтак Facebook, Netflix, Youtube, Booking тощо під час продажу своїх послуг клієнтам також нараховуватимуть податок на додану вартість за національною шкалою оподаткування. У нас ця ставка становить 20%.

Тепер кожен українець, який придбає пакет для перегляду фільмів, наприклад на Netflix, має до ціни послуги додати ще 20%. Те саме при оплаті послуг Youtube та інших мережевих цифрових гігантів.

Але при цьому фінансово постраждають не лише шанувальники серіалів, які хочуть фінансово підтримати виробників легального контенту і прагнуть жити за європейськими правилами, не користуючись незаконними сайтами.

Так, при отриманні посилки у вигляді товару, купленого за кордоном — переважно на платформах відомих світових інтернет-магазинів, кожен українець повинен заплатити в ціні товару ПДВ у розмірі 20% на суму посилки, що перевищує 100 євро.

Крім цього, нараховується ще й мито в розмірі 10%. Тут планка задекларованої вартості посилки вища — 150 євро, зате податок нараховується на суму з уже накрученим ПДВ.

Як порахував один із сайтів, за вартості посилки в 120 євро податкові відрахування для покупця становитимуть 4 євро, за вартості в 170 євро — вже 16,4... Сам податок теж нараховується подвійно, це може бути класичний ПДВ, а може, й сурогатний податок на прибуток. Таким чином, у деяких випадках податок платитиме споживач, а у деяких — продавець зі своїх доходів.

Таким чином, влада оподатковує доступ українців до мережевих послуг у вигляді книг, реклами, фільмів, відео, аудіо, азартних ігор, фотографій. Зе-команда вважає, що таким чином Державний бюджет поповниться на 3 млрд грн на рік.

Купуєш авто? Поясни це податківцям!

Окрім підвищення податків, влада з Нового року жорсткіше стежитиме за доходами громадян. Запроваджено непрямі методи податкового контролю, які допоможуть виявити, хто з українців живе не по кишені.

Йдеться про комплекс заходів, який має допомогти податківцям знайти тих, хто витрачає більше, ніж офіційно заробляє, і зобов’язати їх таки сплатити податок.

Якщо сьогодні, маючи заощадження, ви можете здійснювати покупки на велику суму — автомобіль, нерухомість, коштовності, то з вересня 2022 року на таку покупку, як планує влада, мусить звернути увагу податкова.

Обов’язок покупця — пояснити джерела надходження коштів. І якщо він не зможе це зробити, то буде змушений заплатити додатковий податок.

Сьогодні законопроєкт про непрямі методи податкового контролю перебуває у стані розробки Кабінетом Міністрів — і наразі невідомо, як влада адмініструватиме його. Скажімо, якими будуть ставки податку, їх градація і як саме відстежуватимуть інформацію про витрати громадян.

Передбачається, що, ймовірно, буде запроваджено ціновий ценз, при якому в разі купівлі понад якусь суму продавець буде зобов’язаний узяти дані покупця і передати їх до податкової.

Утім фіскали планують йти далі — і розглядають можливість зобов’язати українців при великих покупках надавати продавцю копію ідентифікаційного коду, а той має повідомити ці дані до фіскальних органів.

При цьому під непрямий податковий контроль не потраплятимуть задекларовані, а також придбані раніше дрібні активи — 400 тисяч гривень, житлова нерухомість площею до 120 кв. метрів, один автомобіль.

Перевірять із 1995 року

Нещодавно значного резонансу набула заява міністра фінансів Сергія Марченка про те, що влада готує законопроєкт, за яким після завершення періоду нульового декларування влада перевірить усі доходи українців, починаючи з 1995 року. Для цього по квартирах, мов­ляв, пройдеться податковий спецназ.

«Усі мають розуміти, що за декларуванням мають одразу йти непрямі методи оподаткування. Ми зараз розробляємо відповідний законопроєкт, ми вже фактично маємо готовий концепт», — сказав Сергій Марченко, пояснивши, що непрямі методи оподаткування передбачають після податкової амністії проведення «податкової оцінки операцій фіз­осіб». Йдеться про придбання об’єктів нерухомості чи дорогих речей без задекларованих доходів.

«Якщо є факт купівлі великого об’єкта нерухомості, а задекларованих доходів немає і амністію людина не проходила, тобто вона не показала своїх реальних доходів, з яких чомусь не були сплачені податки... Наслідком цього буде те, що податкова має донарахувати суму несплачених податків», — зазначив голова відомства.

За його словами, несплачені податки буде донараховано не на всю вартість покупки, а на різницю між задекларованими доходами та вартістю придбання. І жодного терміну позовної давності: перевірять усіх з 1995 року.

При цьому влада аж ніяк не пояснює, чому її ретроспективний погляд сягає саме 1995 року, коли доходи українців вимірювалися навіть не в національній валюті, а в купонокарбованцях і все населення, включаючи незаможних, було мільйонерами.

А тому, якщо влада зуміє придумати якусь дотепну схему донарахування податків, вона може серйозно поставити своїх співвітчизників «на лічильник».

Головна мета цих нововведень — змусити працювати на економіку заощадження українців, які вони тримають у «банках». Літрових... За підрахунками голови Національного банку України Кирила Шевченка, ця сума становить близько 35 млрд доларів.

Ідея міністра Марченка збігається з прописаним у меморандумі з МВФ зобов’язанням до 1 грудня 2021 року сформувати «спеціальний підрозділ ДПС, який аналізуватиме податкову поведінку індивідуальних платників податків з високими рівнями стану, щоб мінімізувати комплаєнс-ризики, властиві цій групі платників податків».

А тому ризик, що податковий спецназ пройде по наших квартирах, є доволі високим. Особливо, враховуючи, що коштів від МВФ нам потрібно все більше.

Експерти, втім, заспокоюють, що новостворений спецпідрозділ ДПС діятиме за аналогією з відділом великих платників податків: у його поле зору насамперед потраплять індивідуальні платники податків, статки яких перевищують 50 млн євро.

Хоча ніхто не може гарантувати, що під час роботи критерії не будуть знижені — і статки українців не перевірятимуть, скажімо, за скаргами сусідів. Чи політичних опонентів. Чи тих, хто критично висловився проти влади... У нашій державі з нерозвинутою демократією такий вибірковий підхід може мати вкрай негативні наслідки — і не лише фіскального плану.

А ТИМ ЧАСОМ...

Більша мінімалка — вищі податки

Від 1 січня розмір мінімальної зарплати складатиме 6,5 тис. гривень. Прожитковий мінімум складатиме 2 тис. 393 гривні. Відповідний рівень цих двох базових величин був встановлений ухваленим на 2022 рік Державним бюджетом. Відповідно до цього будуть збільшені єдиний соціальний внесок та єдиний податок.

Через підвищення мінімальної зарплати зросте податок на нерухомість. Загальна ставка для всієї країни — не більш ніж 1,5% від мінімальної зарплати за кожен квадратний метр, тобто зайвий «квадрат» обійдеться в 97,50 грн. Податок накладають на ту площу, яка перевищуює «норму» — 60 кв. м для квартири та 120 кв. м — для приватного будинку.

Крім того, для підприємців від 1 січня зміниться розмір сплати єдиного соціального внеску та єдиного податку, на рівень яких впливають розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.Так, для ФОП 1-ї групи ЄСВ від 1 січня становитиме 1 тис. 430 гривень; єдиний податок — 248,1 грн — не більше 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022.

Для ФОП 2-ї групи ЄСВ становитиме 1 тис. 430 гривень; єдиний податок — 1 тис. 300 гривень — 20% від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня 2022 року. Для ФОП 3-ї групи ЄСВ становитиме 1 тис. 430 гривень; єдиний податок — 5% доходу, або 3% доходу та ПДВ.

ДО РЕЧІ

Загадка курсу  

Інвестиційні компанії, банкіри та експерти прог­нозують середній курс гривні до долара на кінець 2022 року на рівні від 27,3 до 28,2 гривень.

Банкіри очікують, що в 2022 році на курс валют активно впливатимуть сезонні фактори, зокрема закупівля газу до сховищ, наповнення запасів добрива та пального. Перебої на цьому шляху можуть відхилити курсове значення більше від норми — до 29,5 гривні за долар і вище.