Лукашенко чіпляється за владу: у Білорусі опубліковали проєкт нової Конституції

У Білорусі опублікували проєкт нової Конституції, за який голосуватимуть під час референдуму, що має відбутися в лютому наступного року.

Серед змін, зокрема, обмеження кількості президентських каденцій та широкі прерогативи для Всебілоруських народних зборів.

Відповідно до проєкту, Всебілоруські народні збори мають стати одним із ключових органів влади у державі. З’їзд мав би визнавати або ж не визнавати вибори, запроваджувати надзвичайний стан або ж обирати суддів до Конституційного суду.

Ця структура також мала би отримати право на усунення з посади глави держави у випадку порушення Конституції, державної зради чи інших тяжких злочинів.

У проєкті нової Конституції вписано обмеження до двох президентських каденцій (зараз такого обмеження немає).

Також у новій Конституції є гарантії пожиттєвої недоторканності для колишніх президентів (зараз це стосується лише Олександра Лукашенка): екс­глава держави не може бути притягнутий до відповідальності у зв’язку з діяльністю під час президентури.

«Конституція — я її сам писав. Юристи писали пером, а я диктував, бо я бачив, які мені потрібні повноваження, щоб утримати країну», — говорив на початку грудня білоруський правитель Олександр Лукашенко.

Про зміну Конституції Лукашенко вперше згадав у серпні 2020 року, незадовго до останніх президентських виборів, після яких відбулися масові протести, безпрецедентні репресії проти опозиції та кілька пакетів західних санкцій.

Конституційна реформа в Білорусі була предметом обговорення Володимира Путіна та Олександра Лукашенка. На зустрічі з Лукашенком у Сочі у вересні 2020 року президент РФ назвав таку реформу «своєчасною та доцільною», зазначивши, що це ініціатива самого Лукашенка.

Незадовго до цього в Росії ухвалили поправки до Конституції, які теоретично дозволяють Путіну залишитися при владі до 2036 року. Проєкт нової Конституції Білорусі влада готувала майже рік, але опублікувала лише за два місяці до референдуму, на якому громадяни країни мають проголосувати «за» або «проти» запропонованих поправок.

На думку політичного аналітика Артема Шрайбмана, найважливіша зміна у проєкті нової Конституції — створення Всебілоруських народних зборів (ВНЗ) та, як наслідок, перерозподіл повноважень. При цьому проєкт Конституції створює передумови для двовладдя, вважає аналітик.

«З’являється другий центр сили — президія Всебілоруських народних зборів. Проєкт нової Конституції передбачає, що у ВНЗ будуть повноваження щодо скасування рішень інших органів влади, імпічменту президента, призначення ЦВК, Верховного та Конституційного судів. Це спроба стримати майбутнього президента країни, в якого, зрештою, збережуться серйозні повноваження. Коли Лукашенко вирішить піти з посади, це стане міною уповільненої дії під його владою».

Шрайбман упевнений, що ВНЗ — це орган, «куди хоче пересісти Лукашенко, щоб контролювати наступника та решту органів влади». При цьому для «президента, який припинив повноваження», у проєкті Конституції прописано особливі гарантії безпеки.

Його не можна переслідувати за дії, вчинені на своїй посаді, також колишньому президентові гарантується місце делегата у ВНС та довічне членство у верхній палаті парламенту — Раді Республіки.

Щоб не допустити до нових президентських виборів тих, хто в 2020 році виступив проти Лукашенка, а потім був змушений виїхати з країни, у проєкті Конституції з’явилося положення про те, що кандидатом на цю посаду може стати лише громадянин, який останні 20 років жив у Білорусі і не мав посвідки на проживання за кордоном.

Шрайбман вважає, що таким чином намагаються відсікти всіх тих, хто, на думку влади, був пов’язаний із західними країнами та в принципі з іноземними дер­жавами. З опублікованого проєкту Конституції випливає, що Олександр Лукашенко не збирається йти і до 2025 року нових президентських виборів не планує.