Хижак iз російських джунглів: як Путін намагається розхитати єдність НАТО та ЄС

Володимир Путін добре засвоїв тактику хижаків із тваринного світу: розігнати згуртований табун та загризти розгублених тварин по­одинці, починаючи з найслабших.

І промацування можливостей та слабинок ведеться за всіма напрямками.

Байден хоче й далі розмов із Путіним

Після вдалої для нього, як вважає кремлівський стратег, розмови по відеозв’язку з президентом США Джо Байденом Путін готується до наступного раунду.

Тим більше, що суперник наразі не бачить загрози і також готовий до нього. На запитання журналіста 15 грудня про можливість продовження переговорів з Путіним уже в Кремлі Байден підтвердив таку можливість. Він відповів одним реченням: «Ми поговоримо детально».

Агенція «Інтерфакс» того ж дня, у середу, повідомила, що ще одна зустріч президентів США та Росії може відбутися до кінця року.

15 грудня в Москві переговори провела представник Держ­департаменту США Карен Донфрід, яка зустрілася із заступником глави адміністрації президента Росії Дмитром Козаком і заступником голови МЗС Сергієм Рябковим.

Донфрід оголосила, що отримала від Рябкова список «пропозицій щодо європейської безпеки», який вона має намір передати президенту Байдену та союзникам по НАТО та ЄС. Ось ці «гарантії безпеки», які висунув Путін і які за своїм нахабством вразили весь західний світ, мабуть, і стали на перешкоді черговій зустрічі Байдена і Путіна ще цього року.

Бо відразу після зустрічі з кремлівськими чиновниками Донфрід говорила майже путінськими словами. Вона заявила, що єдиним способом вирішення конфлікту є дипломатія та виконання Мінських домовленостей щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Певне прозріння настало лише після того, як у Білому домі уважніше вивчили путінські «пропозиції».

Кремль фактично підготував два проєкти угод про «гарантії безпеки»: між Росією та США, а також між Росією та країнами-членами НАТО. Відомо ж, поділяй і володарюй, чи знову ж хижацьке — розбий табун.

Обидва документи є короткими, складаються з преамбул і восьми (угода зi США) або дев’яти (угода з державами-членами НАТО) статей. За оцінкою військових аналітиків, проєкти документів, які надіслала Москва до США та НАТО, мають на меті обмеження суверенності Північноатлантичного альянсу та носять ультимативний характер.

Москва хоче, щоби НАТО відмовилося від вступу України та Грузії до євроатлантичних структур, а також зобов’язалося, що ніколи не буде вести військової співпраці з країнами — колишніми республіками СРСР.

Деталі угод виклав 22 грудня експерт польського Центру східних досліджень Марек Менкішак в аналітичному тексті «Російський шантаж проти Заходу».

Він попередив, що «Кремль прийняв рішення спробувати докорінно змінити статус-кво в політичній та безпековій сферах в Європі шляхом односторонніх дій, які призведуть до загострення міжнародної ситуації, можливо, і військового характеру».

Менкішак повідомив, що проєкт, переданий американцям, перед­бачає, зокрема, зобов’язання Північноатлантичного альянсу не поширюватися на Схід (особливо на територію колишнього СРСР), виведення західних військ iз країн, які не утворили НАТО до 1997 року, і ви­значення буферної зони, де військові навчання рівня бригади і вище не допускаються. Йдеться також про такі питання, як розміщення ядерної зброї та дотримання дистанції, яку Росія встановила для важких бомбардувальників і кораблів.

Якби вимоги Росії в документах були задоволені, це, по суті, означало б кінець Північноатлантичного альянсу, яким ми його знаємо, і значна частина Центральної Європи (включно з Польщею) перетворилася б на буферну зону між НАТО і Росією.

Польська газета «Нєзалежна» запитала у професора Павла Сороки, політолога університету Яна Кохановського в Кельце, чи існує ризик, що Захід погодиться на таку абсурдну пропозицію Кремля.

«Відомо, що це насамперед форма тиску з боку Росії. Якби такі вимоги були задоволені, не було б простору для маневру для переговорів, тому, на мою думку, в НАТО мають бути серйозні дебати про те, як на це реагувати», — відповів експерт. Він оцінив, що відведення військ Альянсу зі східного флангу є неприйнятною поступкою, яку не можна серйозно розглядати.

«Це зробило б Росію ще нахабнішою», — сказав він. Президент США Джо Байден може частково піддатися такому тиску, але «він передусім не може дозволити собі піти на такий крок», бо це вкрай негативно сприймуть у США, особливо серед республіканців.

Це також означатиме послаблення позиції Вашингтона в НАТО, де США є провідною силою. Експерт заявив, що потрібно прагнути до покращення відносин з Росією, але не слід починати з поступок.

«Можливо, ставлячи більші вимоги, Путін намагається досягти меншої, але своєї справжньої мети, — щоб Україні та Грузії було закрито шлях до НАТО», — припустив політолог.

Російський опозиційний політик Леонід Ґозман написав у своєму блозі на сайті радіостанції «Ехо Москви», що пропозиція Путіна для НАТО — «це не тільки ультиматум, а й  просто вимога безапеляційної капітуляції». Як зауважив політик, Москва не має ані економічних, ні політичних чи військових інструментів, щоби висувати такі вимоги.

«Ми не маємо нічого більше, крім можливості знищення всієї планети — як колись висловився Володимир Путін — щоби вони здохли, а ми потрапили в рай», — написав Леонід Ґозман.

Коментатор нагадав, що жодна західна держава не становить загрози російській державі і не втручається в її національні інтереси.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив у середу, 22 грудня, що на початку наступного року він хоче скликати раду НАТО — Росія. Політик наголосив, що ці контакти повинні відбуватися у порозумінні з європейськими партнерами Альянсу, зокрема з Україною.

«Йдеться про право союзників до захисту території НАТО, а також про право кожної держави вибирати свій шлях. І в цій справі ми ніколи не підемо на жодні компроміси», — наголосив Єнс Столтенберг.

Попри заклики міжнародної спільноти, Росія продовжує зосереджувати під українським кордоном свої війська, зауважує генсек НАТО.

Слабинка завжди знайдеться

Поки Байден вивчає кремлівські пропозиції та вагається, президент Росії знайшов слабку ланку. Він обговорив ініціативу Росії щодо гарантій безпеки з боку країн НАТО з прем’єр-міністром Люксембургу Ксав’є Беттелем, повідомляє сайт Кремля 22 грудня.

Твітер кремлівських кореспондентів державного агентства «РІА Новості» уточнює, що маленька держава однією з перших зацікавилася вимогами Москви, які багато західних дипломатів і аналітиків визнали «ультиматумом».

Про реакцію прем’єр-міністра Люксембургу на них не повідомляється. Армія Великого герцогства Люксембурзького (офіційна назва країни) є найкомпактнішою в НАТО, її чисельність не сягає й тисячі людей.

 Може потрапити в тенета Путіна і більша рибка. Німеччина готова до будь-яких форматів переговорів з Росією щодо ситуації навколо України. Таку заяву в середу, 22 грудня, у Берліні зробив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт.

«Ми хочемо зробити свій внесок у деескалацію і готові до будь-яких переговорів», — зазначив Гебештрайт. За його словами, жоден із можливих шляхів для діалогу не слід закривати.

При цьому представник уряду ФРН додав, що сам Берлін віддає перевагу «нормандському формату» за участю Німеччини, Франції, України та Росії.

Готують найманців

У Росії вербують найманців, котрі поїдуть на Донбас, — пише в середу російський незалежний інформаційний портал «Медуза». Журналісти порталу повідомляють, що Москва перекидає до прикордонних з Україною областей солдатів та військову техніку.

«Медуза» опублікувала фрагменти розмов з російськими найманцями, котрі отримали пропозицію участі в так званій новій місії на Донбасі. Частина з них відмовилася, але усі наголошували, що такої масштабної акції вербування «для виконання завдань на сході України» не було від 2014 року. Найманці, з якими розмовляли журналісти, казали, що вони не впевнені, що взагалі поїдуть на Донбас.

Одну з груп, пише видання, збирають у Москві. Її організували вихідці з колишніх внутрішніх військ МВС, які служили в одній бригаді. При цьому, як розповідають джерела «Медузи», контракт має бути з Мін­оборони Росії. І це дивує кандидатів, адже ті, хто веде набір, ніяк не пов’язані з відомством. Реальних цілей «відрядження в Україну» ніхто не називає.

Також, за даними джерел «Медузи», бере участь у наборі добровольців й організація «Союз добровольців Донбасу». Вони начебто вже оповістили членів організації про формування загонів та вимагають «створити списки резервістів». Щоправда, там пояснюють, що це треба для захисту «ЛНР-ДНР», а не для захоплення України.

 Водночас дехто зі співрозмовників порталу каже, що, ймовірно, акція має пропагандистський характер і завербовані найманці нікуди не по­їдуть.

Президент Росії Володимир Путін нещодавно на зустрічі зі своїми генералами заявив, що Росія відповість «військово і технічно», якщо «Захід їй по­грожуватиме». Глава Міноборони Сергій Шойгу звинуватив США у підготовці провокації в Україні із застосуванням «хімікатів». Американці відповіли, що це абсолютно неправдиві звинувачення.

То що насправді на умі в Путіна: показова гра м’язами чи дійсно серйозні наміри вторгнення?

А ТИМ ЧАСОМ...

З цього тижня у Росії запровадили нові стандарти, пов’язані з похоронами, повідомляють ЗМІ країни. Йдеться передусім про масові поховання жертв зброй­них конфліктів.

А саме про термінове захоронення тіл людей і тварин, «загиблих під час збройних конфліктів або в результаті збройних конфліктів, а також у разі необхідності в результаті надзвичайного стану в мирний час». У постанові йдеться, зокрема, про створення та збір коштів до фондів на невідкладні поховання, які має провести обласна влада.

«Такі втрати, при яких може знадобитися копати братську могилу, можливі лише при застосуванні зброї масового знищення, — цитує експерта і військового журналіста Олександра Гольца видання «Нові Ізвестія». — Ті, хто готував ці стандарти, думали або про глобальну епідемію, або про глобальну війну, в якій загинуть не тільки військові, а й цивільні... Це можливо лише в разі застосування ядерної зброї».