Саміт «Східного партнерства» в Брюсселі: Україну підтримують, але членство не обіцяють

У Брюсселі 15 грудня пройшов шостий саміт керівників інституцій та лідерів (президентів чи прем’єрів) 27 членів Євросоюзу та 5 країн «Східного партнерства».

До останнього, як відомо, належать Україна, Грузія, Молдова, Вірменія та Азербайджан.

Білорусь, яка приєдналася до «Східного партнерства» в 2009 році, влітку цього року призупинила своє членство через застосовані до неї санкції ЄС і не була представлена на саміті. У залі засідань її «репрезентував» порожній стілець.

«Брюссельська цукерка»

У порядок денний саміту були включені, зокрема, питання, що стосуються пандемії, реформ у країнах «Східного партнерства» та прихильності до програм ЄС.

Лідери також обговорили ситуацію з безпекою у регіоні, зокрема на кордоні з Україною, Білоруссю та врегулювання Нагірнокарабаського конфлікту.

Від цієї зустрічі не очікували жодних проривних подій чи несподіванок. Голов­ний підсумок саміту містився в проєкті декларації, підготовленої ще до його початку: ЄС підтверджує європейські прагнення країн «Східного партнерства», але не обіцяє членства.

«Ми визнаємо європейські прагнення та європейський ви­бір наших партнерів», — йдеться в уривку з заключної декларації.

Зустріч у Брюсселі була нагодою як для лідерів ЄС, так і країн «Східного партнерства» познайомитися особисто з новим канцлером Німеччини Олафом Шольцом, який вступив на посаду 8 грудня.

Шольц уже здійснив ознайомчі візити до найближчих сусідів: Франції та Польщі, а в Брюсселі продовжив уже колективне знайомство зі своїми майбутніми партнерами, зокрема і з Володимиром Зеленським.

Саміт у Брюсселі розпочався у середу о 16-й годині за місцевим часом, а вранці цього дня новий канцлер під час виступу в Бундестазі заявив, що Росія заплатить «високу ціну» в разі будь-якого порушення територіальної цілісності України. Для нашого керівництва ці слова, мабуть, і є головною «брюссельською цукеркою».

З країн, які охоплені «Партнерством», найбільше просунулися в переговорах із Брюсселем Україна, Грузія та Молдова — ці держави підписали угоди про асоціацію та неодноразово висловлювали готовність інтегруватися з Союзом.

Однак, незважаючи на проведені реформи та поточні політичні зміни, Співтовариство так і не вийшло поза межі заяв про підтримку європейських прагнень.

Іншими словами, до Брюсселя охоче їздять на уроки, але «домашні завдання», передусім щодо з боротьби з корупцією, виконувати не поспішають.

Гроші для малих підприємців і фермерів

Водночас бідніші сусіди ЄС їздять до Брюсселя не стільки за «уроками», як з надією отримати гроші.

«Ми знаємо про прагнення цих країн, але ми працюємо на основі угод про асоціацію», підписаних у 2014 році з Києвом, Тбілісі та Кишиневом, — заявив напередодні саміту прессекретар верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля Петер Стано.

Він нагадав, що в липні цього року «було запрограмовано інвестиційний план на 2,3 мільярда євро, з подальшим залученням ще 17 мільярдів євро, щоб відновити партнерство».

«Розподіл фінансів залежатиме від запитуваних реформ та життєздатності представлених проєктів», — пояснив Петер Стано.

Це будуть грантові гроші, які виділять до 2027 року. Ці 2,3 мільярда будуть розділені на дві частини. У рамках першої для кожної країни будуть передбачені чіткі обсяги фінансування.

За другу ж частину країнам «Східного партнерства» доведеться позмагатися, адже кошти виділятимуть передусім на найкраще підготовані проєкти.

Єврокомісія запропонувала по п’ять флагманських проєктів для кожної з шести країн. В Україні вона хоче підтримати 100 тисяч малих і середніх підприємств. Крім того, це підтримка 10 тисяч малих українських фермерів.

Також ідеться про модернізацію українських пунктів перетину кордону, програму цифрової трансформації державного сектору та підвищення енергоефективності. І Україна зацікавлена в цій пропозиції ЄС.

Перед відкриттям саміту президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

Напередодні, у вівторок, український лідер звинуватив Німеччину в перешкоджанні постачання зброї в Україну.

«У деяких столицях, як і раніше, панує страх», — нарікав Зеленський.

Тому його зустріч із лідерами ЄС була спрямована на усунення «будь-яких непорозумінь» у цьому питанні. Втім такі заяви перед зустріччю з новим канцлером ФРН, який ще не встиг нічим завинити, навряд чи сприяли усуненню непорозумінь.

А стосовно канцлерки Ангели Меркель, яка дійсно чинила перепони поставкам зброї до України, то в Німеччині, на відміну від України, немає традиції звалювати всі провини на «поперед­ників».

Нагадаємо, що установчий саміт ініціативи ЄС «Східне партнерство» відбувся 2009 року в Празі. «Німецька хвиля» принагідно зазначає, що ціллю «Східного партнерства» є поглиблення зв’язків України та інших п’яти країн з Євросоюзом.

У логіці Брюсселя ця програма є складовою політики сусідства, а не політики розширення. Тому ця ініціатива не передбачає перспективи членства в Євросоюзі. Через це українська влада за президентства Володимира Зеленського не приховує свого скептичного ставлення до «Східного партнерства».

У червні 2020 року Зеленський відкрито заявив лідерам ЄС, що ця ініціатива корисна для України лише якщо наближає її до членства.