Зарубіжні компанії активно виводять з України капітал: чому це відбувається

Україна продовжує жити в борг.

Фінансова ситуація в державі продовжує перебувати в зоні високого ризику — і це є наслідком загрозливої політичної ситуації та непрофесійного дер­жавного керівництва.

Відтак рішення вищого керівництва тільки поглиблюють проблему, а ключем до її вирішення стає міжнародна допомога.

Ставка, яка руйнує курс

Міжнародні резерви України сягнули 30,5 млрд доларів — у листопаді вони зросли на 3% завдяки надходженню чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Втім ризиків для фінансово-економічної системи нашої дер­жави залишається ще багато.

Серед них — посилення геополітичних ризиків, пов’язаних із можливою військовою агресією з боку Росії. Українська влада і західні партнери останнім часом звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення і посилення російської дезінформації.

Цей фактор, як і намагання влади боротися з інфляцією, яка так і не опускається нижче від показника у 10%, став причиною для підвищення Національним банком облікової ставки на пів відсотка: з 8 до 9%.

«На жаль, саме через цей фактор ми бачили зниження цін на українські активи, ми бачили додатковий тиск на валютному ринку. Звичайно, це не сприяло зниженню інфляції, — заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. — Ми сподіваємося, що наразі ця напруга буде поступово зменшуватися. Ми вже бачимо і на валютному ринку певні ознаки стабілізації, повернення ревальваційного тиску, який зберігався до ескалації цього військового конфлікту».

Водночас у майбутньому, якщо говорити про реальний сектор економіки, він не очікує «суттєвого відтермінування інвестиційних рішень».

«Однак якщо ми говоримо про те, що може реалізуватися ризик повноцінного воєнного конфлікту, то це зовсім інша ситуація, ми будемо мати зовсім інші наслідки для української економіки», — підсумував Ніколайчук.

За твердженням представників НБУ, рішення про зростання облікової ставки спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%.

У жовтні зростання споживчих цін пригальмувало до 10,9% у річному вимірі. За оцінками Національного банку, в листопаді інфляція продовжила сповільнюватися.

Цьому і надалі сприяли вичерпання низької минулорічної бази порівняння, кращі цьогорічні врожаї, адміністративні рішення щодо тарифів ЖКГ та вплив попередніх рішень з посилення монетарної політики.

Ефекти від поточного послаблення гривні до долара США частково компенсуються її зміцненням до інших валют країн — основних торговельних партнерів.

Утім експерти сумніваються, що така ініціатива НБУ дасть свої результати, і стверджують, що зростання ставки — марне з погляду на боротьбу з інфляційними ризиками, але при цьому воно завдає шкоди для населення та бізнесу, оскільки може ускладнити доступ до кредитного фінансування. А отже, спричинити зростання курсу долара щодо гривні.

Експерт Сергій Родлер вважає, що НБУ, який обґрунтував підвищення ставки наростанням інфляційних ризиків, «ніяк їх не контролює». Вплив інфляції пропонує знижувати іншими способами.

«Наприклад, у Китаї активно боролися зі зростанням промислової інфляції, але робили це шляхом боротьби зі справжнім джерелом проблеми — дефіцитом сировинних товарів та електроенергії, що виник», — зазначив Родлер, додавши, що НБУ намагається підвищити за допомогою зростання ставки привабливість ОВДП серед нерезидентів, які скоротили свій портфель у листопаді на 3,07 мільярда гривень.

Курс гривні, за його словами, може відкотитися до 27 гривень за долар, але після цього варто чекати штурму рівня 27,4 гривні і подальший рух у бік позначки 28 гривень за долар.

Виведення капіталу і тиск на НБУ

Ще одна проблема, яка негативно впливає на вітчизняну економіку та головні макроекономічні показники, — виведення капіталів за кордон. Національний банк прогнозує виведення бізнесом дивідендів з України на 8 млрд доларів упродовж 2021 року. Показник може вдвічі перевищити суму за 2020 рік, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук на брифінгу.

«Зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли підприємства з іноземним капіталом суттєво збільшують свої виплати за дивідендами. За перші 11 місяців 2021 року репатріація дивідендів склала 7,5 млрд доларів», — сказав банкір, додавши, що при цьо­му такі підприємства реінвестують в Україні значну частину своїх доходів.

За підсумками 2021 року, приплив прямих іноземних інвестицій очікується на рівні 6,5 млрд доларів.

За оцінками НБУ, в 2022 році розмір реінвестування буде нижчим, проте очікується надходження нових коштів з-за кордону від материнських компаній, а також відкриття нових проєктів. У регуляторі очікують, що за результатами 2022 року прямі іноземні інвестиції зростуть на 5,5 млрд доларів і становитимуть близько 3% ВВП.

Для цього Нацбанк у липні 2019 року НБУ, згідно з дорож­ньою картою з лібералізації валютного ринку, скасував усі обмеження на репатріацію дивідендів для покращення інвестиційного клімату в країні.

Відтак обсяг репатріації дивідендів з України за підсумками 2020 року збільшився на 19,4%, порівняно з попереднім роком, і становить 3,7 млрд доларів. Роком раніше, у 2019 році, бізнес вивів з України дивідендів на суму 3,1 млрд доларів.

У такій ситуації Україна не може обійтися без траншу Міжнародного валютного фонду. Зараз Національний банк та МВФ планують розпочати вже в наступному році перемовини щодо нової програми співпраці. Голова Національного банку Кирило Шевченко заявив, що співпраця з МВФ — це насамперед про репутацію та довіру.

«Зрештою, це також і про гроші», — додав голова НБУ, нагадавши про отримання Україною другого траншу в рамках програми stand-by в листопаді цього року за підсумками першого перегляду. Висновки МВФ також розблокували для України 600 млн євро траншу від ЄС.

Водночас Кирило Шевченко не забув і про ложку дьогтю, прокоментувавши надзвичайно чутливе для наших європейських партнерів питання незалежності НБУ, яке є одним із структурних маяків Меморандуму з Фондом.

Він розповів, що одна з головних вимог Заходу до України у фінансовій сфері — незалежність регулятора — фактично не виконується, і заявив про тиск із боку «певних осіб».

«Я був під тиском з моменту мого призначення, — наголосив він. — Йдеться про тиск певних осіб на процес прийняття рішень усередині НБУ, інформаційні кампанії в пресі, спрямовані на топменеджерів Нацбанку, навіть кримінальні справи»,­­— пояснив Шевченко, додавши, що Національний банк України провів велику роботу зі стабільності на фінансових ринках, найприбутковішу банківську систему за всю історію, велику роботу з незалежності НБУ.

Допомога від «корони»

Також Україна отримує допомогу на подолання наслідків коронавірусу. Першу порцію допомоги на 50 мільйонів євро ми отримали від Європейського інвестиційного банку.

«Ці кошти допоможуть Міністерству охорони здоров’я закупити вакцини від «Ковід-19», забезпечивши значну частку від кількості, передбаченої національним планом вакцинації України у 2022 році», — повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України, і що ця фінансова операція є частиною загальної ініціативи Team Europe щодо реагування на виклики пандемії.

«Для швидшого залучення коштів нам вдалося внести зміни до вже затвердженого і чинного кредиту. 50 млн євро, перепрофільовані задля цієї мети, будуть використані для оперативної закупівлі вакцин», — заявив голова представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Жан-Ерік де Загон.

Йдеться про «Програму розвитку муніципальної інфраструктури України», що була підписана між банком та Україною в 2015 році на суму 400 млн євро.

Ще одну допомогу ми маємо отримати від Світового банку на суму 150 мільйонів доларів для проєкту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні». Ці кошти допоможуть запобігати, виявляти та реагувати на загрози, спричинені пандемією коронавірусу, а також зміцнити національну систему охорони здоров’я України.

120 мільйонів доларів додаткового фінансування допоможуть уряду України закупити 16,5 мільйона доз вакцин, яких достатньо для вакцинації близько 20 відсотків населення.

Це також дасть змогу 10 мільйонам осіб із пріоритетних груп населення отримати повну вакцинацію. Решта 30 млн доларів будуть скеровані на фінансування інших аспектів кампанії з вакцинації, як-от інформаційні технології, комунікацію з громадськістю, посилення спроможності, а також закупівлю обладнання для забезпечення холодового ланцюга та управління відходами.

Раніше для посилення реагування на пандемію COVID-19 Світовий банк надав Україні 155 мільйонів доларів. Від початку пандемії СБ загалом надав Україні 1,8 млрд доларів для бюджетної підтримки та інвестиційних проєктів.

А ТИМ ЧАСОМ...

Тільки ж не переплутайте!

Російський «Ощадбанк», попри війну Росії в Україні, досі працює на вітчизняному фінансовому ринку. Днями він змінив свою назву на «Міжнародний резервний банк — МР Банк». «Сподіваємось на подальшу взаємовигідну співпрацю між нашими фінансовими установами», — йдеться у листі банку, який був направлений на адресу інших українських банків.
Як відомо, наприкінці серпня 2021 року Верховний Суд завершив розгляд справи українського «Ощадбанку» проти «Ощадбанку Росії» та АТ «Сбербанк» і визнав за нашим «Ощадбанком» право на торгову марку «Сбербанк» на території України. У листопаді російський «Ощадбанк» ухвалив рішення змінити назву однойменної «дочки» в Україні.


ДО РЕЧІ

Америці також не солодко

Індекс споживчих цін у Сполучених Штатах прискорився до 6,8% — найвищого значення за майже 40 років. За даними агенції «Блумберг», проти листопада 2020 року інфляція у США в листопаді прискорилася до 6,8%, на 0,8% вище за жовтневий рівень.

Базова інфляція, що виключає індекси на нестабільні категорії продукції на кшталт енергоносіїв, зросла на 0,5% у місячному вимірі. У річному — на 4,9%, що теж є рекордом за 30 років. Після публікації даних котирування долара та дохідність десятирічних бондів Казначейства США впали.

Прискорення інфляції зумовлено стрімким подорожчанням одразу декількох категорій товарів: газу, житла, продовольства та транспорту.

Такий рівень інфляції посилює тиск на Федеральну резервну систему щодо згортання антикризових заходів на засіданні наступного тижня.

Очікується, що ФРС ухвалить рішення припинити викуп казначейських облігацій та іпотечних паперів раніше, ніж попередньо встановлена середина 2022 року. Такий крок дозволить ФРС, зокрема, почати підвищення облікової ставки.


ТЕНДЕНЦІЯ

Китай зупинив економіку

Міжнародне рейтингове агентство «Fitch» знизило прогноз зростання світової економіки на 2021 рік до 5,7% з 6%, які очікувалися у вересні, а на 2022 рік — до 4,2% з 4,4%.

«Масштаб і тривалість глобального інфляційного шоку застали зненацька більшість експертів і представників центральних банків, і цей фактор сприяє більш ранньому старту глобальної нормалізації грошово-кредитної політики, — повідомляють міжнародні аналітики.

— При цьому темпи збільшення попиту у світовій економіці в останній рік суттєво випереджають зростання пропозиції. Через проблеми, що зберігаються в ланцюжках поставок, реальний світовий ВВП у третьому кварталі підвищився менше, ніж очікувалося, а ціни збільшилися більше, ніж очікувалося».

Fitch знизило прогноз зростання ВВП США на 2021 рік до 5,7% із 6,2%, на 2022 рік — до 3,7% із 3,9%. Прогноз підвищення ВВП єврозони на 2021 рік знижено до 5% з 5,2%, на 2022 рік залишено на рівні 4,5%.Прогноз зростання китайської економіки на цей рік знижено до 8% з 8,1%, на 2022 рік — до 4,8% з 5,2%.

Експерти зазначають, що зниження прогнозу зростання світового ВВП на 2022 рік значною мірою зумовлене очікуваним уповільненням зростання в Китаї.Економічне зростання решти економік, що розвиваються, цього року складе 5,7%, наступного — 4,6%.