Дербюджет імені Зеленського: на піар-ініціативи президента у 2022 році заклали шалені мільярди

Бюджетний процес в Україні завершився: з нового року держава може планувати свої доходи та видатки.

Як видно з документа, Кабінет Міністрів вельми песимістично оцінює економічні перспективи держави.

Але найцікавіше, що у бюджеті залишається чимало темних плям та питань: куди зникають гроші від грального бізнесу, з яких джерел влада фінансуватиме субсидії та, головне, скільки коштів ми втрачаємо через корупційні «хотєлки» президента?

Сподівання на ПДВ та податок підприємств

Наприкінці минулого тижня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет України на 2022 рік у другому читанні та загалом. Усього ж за бюджет на 2022 рік проголосувало 268 народних депутатів.

«Це є результатом злагодженої співпраці президента, уряду та народних депутатів. Ми зважили на пріоритети розвитку України на середньострокову перспективу. Бю­джет передбачає інвестування коштів платників податків у майбутнє нашої країни — успішної та процвітаючої держави», — прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко.

Доходи Держбюджету-2022 становитимуть 1,322 трлн грн — це на 54,73 млрд грн більше, ніж було проголосовано у першому читанні. Витрати держави наступного року становитимуть 1,497 трлн грн — це на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії. Дефіцит утримається на рівні до 3,5% від ВВП, що відповідає нашим зобов’язанням перед Міжнародним валютним фондом.

Мінімальна зарплата з 1 жовтня 2022 року зросте до 6 тис. 700 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня — до 2 тис. 600 грн, а з 1 грудня — 2 тис. 684 грн на місяць.

Середньорічний курс української національної валюти щодо долара США закладено у розмірі 28,6 гривні за долар, до кінця 2022 року курс має послабитися до 28,7 гривні за долар. Зростання споживчих цін (грудень до грудня) становитиме 6,2%.

Базовий соціальний стандарт — прожитковий мінімум, який підвищать з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2022 року, традиційно буде приблизно удвічі меншим, ніж фактичний показник.

На 1 січня 2022 року він становитиме 2 тис. 393 грн, а до грудня зросте до 2 тис. 589 грн. Для порівняння: за підрахунками Мінсоцполітики, у жовтні 2021 р. фактичний прожитковий мінімум становив 4 тис. 389 грн, а з урахуванням усіх обов’язкових платежів — усі 5 тис. 26 грн.

За час, що минув між першим і другим читанням бюджету у Верховній Раді, доходи державної казни збільшено на 54,7 млрд грн: на 50 млрд грн — за загальним фондом і на 4,7 млрд грн — за спеціальним фондом.

Підстави для такого зростання — облік пропозицій, наведених у Бюджетних висновках Верховної Ради, а також уточнення прогнозних середньорічних цін на сировину, зокрема імпортованого природного газу, нафти марки Brent та світової ціни на залізну руду.

У бю­джеті збільшили доходи загального фонду за рахунок низки податків: на прибуток підприємств (21,1 млрд грн), «внутрішнього» ПДВ (13,3 млрд грн), «імпортного» ПДВ (6,5 млрд грн), рентної плати за користування надрами для видобутку нафти, природного газу та газового конденсату (24,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (625 млн грн).

Також акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів становитиме додатково 2,1 млрд грн, а плата за видачу, продовження, переоформлення, видачу дублікатів ліцензій на користування радіочастотним ресурсом — «зайвих» 1,5 млрд грн.

Апетити зростають під час їди

Економічні експерти проаналізували, як змінювалися плани урядовців упродовж роботи над документом. Так, у першому варіанті Держбюджету, ухваленому18 листопада, йшлося про збільшення доходів держбюджету на 2,5 млрд грн: з них 1 млрд гривень пропонувалось спрямувати Укравтодору на програму «розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», 1 млрд грн — на субвенції місцевим бюджетам «на реалізацію інфраструктурних проєктів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», а ще 500 млн грн планували виділити на формування статутного капіталу національного авіаперевізника.

Але до другого читання доходи і видатки збільшили вже на 48,65 млрд гривень. Із цієї суми Укравтодору піде вже 19,25 млрд гривень, 26,9 млрд грн із загальної суми спрямували на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

На підтримку сільгоспвиробників використають 165 млн грн, 1,56 млрд грн отримає Міноборони на оплату праці. 512,2 млн грн передбачені на додаткову дотацію місцевим бюджетам на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за комунальні послуги і енергоносії для бюджетних установ. Ще 354,39 млн грн виділили на субвенцію місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури.

При цьому 595 млн грн додатково спрямували на виплату зарплат співробітникам МВС, а 100 млн грн — на субвенцію на придбання комунальної техніки.

На армію — і пенсіонерам

Найбільше Україна витратить на безпеку та оборону — 286,6 млрд грн, або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон. При цьому суто на оборону піде понад 152 млрд грн, водночас МВС, якому підпорядковуються і Національна гвардія, і прикордонна служба, отримає приблизно таку саму суму, як і у 2021 році — майже 100 млрд грн.

А ще на тлі концентрації російських військ навколо українського кордону в Державному бюджеті на 2022 рік передбачено 17 млрд гривень на облаштування державного кордону з Росією та Білоруссю.

«Фактично фінансуватиметься у 2022 році інженерне облаштування державного кордону з РФ та Білоруссю», — уточнив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зазначивши, що 21 жовтня Кабінет Міністрів затвердив концепцію державної цільової правоохоронної програми з облаштування держкордону до 2024 року, а також розробив постанови, згідно з якими у 2022 році фінансування цієї програми в основному планується через Міністерство інфраструктури в обсязі 15,9 млрд гривень, а також через Державну прикордонну службу — 1 млрд гривень.

Додатково рішеннями Кабміну від 15 та 24 листопада виділено 205 млн гривень на облаштування держкордону з резервного фонду, з яких 175 млн гривень — на посилення найбільш уразливих ділянок кордону з Білоруссю.

Традиційно однією з найбільших статей видатків залишається сума, що її виділяють з бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. У 2022-му­ вона становитиме понад 200 млрд грн, що лише на пару відсотків більше, ніж у 2021-му. А сам Пенсійний фонд залишається найбільшим розпорядником бюджетних коштів, оперуючи сумою в понад пів трильйона гривень. При цьому дефіцит фонду залишається значним, а касовий розрив за останній місяць перевищив 75 млрд грн.

Видатки на охорону здоров’я у проєкті Державного бюджету на 2022 рік визначені в обсязі 194 млрд грн. В уряді запевняють, що цього буде достатньо для підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичному персоналу — до 13,5 тис. на місяць.

Кошти на програму медичних гарантій становитимуть 157 млрд грн, проте вони все ще не дотягують до закріплених законодавчо мінімальних 5% від ВВП.

На вакцинацію у 2022 році виділяють стільки ж, як і у 2021-му, — 2,6 млрд грн. Водночас коштів на доплати лікарям, які працюють із хворими на коронавірус пацієнтами, не передбачили.

«Також у бюджеті передбачені виплати працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з їх переїздом на нове місце роботи або перекваліфікацією, яка буде потрібна під час формування опорної мережі лікарень у шпитальних округах», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

На піар Зеленського є кошти, на субсидії — немає

Серед інших цікавинок бюджету — субсидії. Головна інтрига — де взяти на них грошей? Спочатку уряд подав проєкт держкошторису з видатками на субсидії у 34 млрд грн, а під час першого читання в парламенті їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн.

Урядовці радо коментували цю подію, заявляючи, що цього буде більш ніж достатньо, аби забезпечити субсидіями всіх, хто їх потребує.

Втім у жовтні нинішнього року урядовцям і депутатам довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, змінюючи видаткову статтю Держбюджету-2021, при цьому загальна сума до кінця нинішнього року перевищить 47 млрд грн. Відтак дефіцит становитиме понад 9 млрд гривень.

Також у Держбюджеті-2022 закладено доходів від грального бізнесу на рівні 1,2 млрд грн. Це у 6 разів менше, ніж записано у бюджеті нинішнього року.

Це дивно, адже коли влітку 2020 року Верховна Рада легалізувала гральний бізнес, ініціатори закону говорили про щорічні надхо­дження у близько 7 млрд грн.

Ще одна потенційна стаття для дер­жавної корупції — до другого читання в проєкт бюджету на 2022 рік внесли 1 млрд­ грн на статутний капітал «Українських національних авіаліній». Ініціативу створити державну авіакомпанію президент Зеленський озвучив наприкінці листопада на форумі «Велике будівництво — авіація і туризм».

Він заявив, що Україна у партнерстві з європейською компанією Airbus розвиватиме «Українські національні авіалінії». Цю ідею різко розкритикували експерти, а також і «Україна молода» в одному з попередніх номерів.

На реалізацію проєкту «Президентський університет» у бюджеті 2022 року виділили майже 500 млн грн. Але до другого читання ці видатки збільшили на 400 млн грн.

Це фантастично велика цифра, особливо якщо порівняти її з видатками на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок в українських університетах, на які передбачено всього лише 105 млн грн. У 2021 році ці видатки планувалися на рівні у 100 млн грн, а фактично профінансували близько десятої частини.

На фонд президента з підтримки науки, освіти та спорту піде 500 млн грн. Ще 4 млн грн мають надати на президентський грант молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів у сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії.

Іншими словами, якщо будь-яка діяльність в Україні відбувається не за підтримки президента України, то, судячи з логіки укладачів Держбюджету, коштів на неї можна не виділяти.

А ТИМ ЧАСОМ...

Так сказав Зеленський  

Але чи не головною «родзинкою» бюджетного процесу в Україні є фінансування ініціативи президента Володимира Зеленського роздати всім вакцинованим українцям по одній тисячі гривень через додаток «Дія».

Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до закону про Держбюджет-2021, яким виділяється 8 млрд грн на надання допомоги у рамках програми «єПідтримка».

Закон, який підтримали 253 народні депутати, передбачає збільшення доходів і видатків держбюджету на 10,2 млрд грн — надходження загального фонду держбюджету від ПДВ з ввезених на митну територію України товарів.

8 млрд грн з цієї суми виділено Міністерству економіки за бюджетною програмою «Надання допомоги в рамках програми «єПідтримка». За цією програмою обсяг видатків збільшили на 5 млрд грн, адже у першому читанні йшлося про всього лише 3 млрд гривень.

«8 мільйонів громадян, які ми очікуємо, що звернуться і скористаються цією можливістю цього року, всі будуть забезпечені цими коштами», — пообіцяв прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За ці кошти, нагадаємо, українські громадяни можуть замовити через додаток «Дія» деякі товари та послуги — на ­кшталт спортклубів, фітнес-центрів, квитків на транспорт та, як додали в останній момент, книг.

Що спричинило серйозні нарікання з боку людей літнього віку, які переважно не користуються «Дією» та не ходять у фітнес-клуби. А тому висловили бажання, щоби ці кошти виділили готівкою, як це робилося раніше і як це практикувалося в інших державах у період пандемії.

Цим людям відповів радник президента Зеленського економіст Олег Устенко.

«Але живі гроші мають зворотний бік медалі. Якщо ти роздаватимеш живими грошима, то ти взагалі можеш стимулювати інфляцію. Крім того, живі гроші можуть піти з української економіки, наприклад, витратяться на імпорт», — сказав він, наголосивши, що живі гроші не можна проконтролювати, на що вони підуть.

Натомість тисяча гривень, яку надаватимуть через систему «Дія», піде на потреби сфер, які потребують підтримки. Адже одна з цілей президентської програми, за його словами, — підтримати тих, хто найбільше страждає, а це насамперед сектор послуг.