«Боже, залиш мене живим — я буду писати». Лауреат Шевченківської премії Павло «Паштет» Белянський - відверто про війну та героїв своїх книг
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Олександр Терещенко у дворику Миколаївського драматичного театру в День 30-річчя відновлення Незалежності України. (Фото Сергія ДЗЮБИ.)
У Києві, Дніпрі, Миколаєві та Львові відбувалися зйомки документального телевізійного фільму «Життя після 16-30» — історії про те, як десантник 79-ї аеромобільної бригади Олександр Терещенко врятував своїх побратимів, а потім рятували його. Уже завершено постпродакшн.
Олександр із Миколаєва — один із тих, хто від проросійських сепаратистів та російських військових захищав Донецький аеропорт (ДАП).
У частину споруди, де перебував Олександр з іншими вояками, 15 жовтня 2014 року потрапила граната. Він вхопив її руками й намагався викинути. Врятував життя побратимів ціною втрачених рук та пошматованої частини обличчя з оком.
«Завдяки оперативним та злагодженим діям кіборгів ДАПу, військової авіації та лікарів Дніпровського військового шпиталю імені Мечникова Олександра вдалося врятувати. 16.30 — час першого накладання джгутів у ДАПі, який став для Терещенка відліком нового життя, сповненого пошуку сил та мотивації до активних дій. Йому вдалося перемогти самого себе, повернутися до повноцінного особистого та громадського життя, навчитися філігранно користуватися біонічним протезом, стати письменником і громадським діячем», — розповідає «Україні молодій» співпродюсерка документального фільму Валерія Борщевська.
Стрічку знімали за біографічною книгою «Життя після 16-30» Олександра Терещенка. Його по батькові Леонтійович там, на російсько-українській війні, трансформувалося у позивний Льон.
А його історія до і після 15 жовтня 2014 року стала прикладом подолання складних життєвих ситуацій — для українських воїнів, які повернулися з війни Росії проти України, і для всіх людей.
Життєствердний телевізійний фільм розповість і про події сучасного насиченого творчістю, спортом і турботою про родину життя Олександра Терещенка. Також до фільму ввійдуть інтерв’ю з людьми, які допомагали йому в боротьбі самим із собою.
Проєкт отримав цьогоріч у червні грант від Українського культурного фонду. Бюджет становить 1,7 млн грн. Режисери — Тарас Ткаченко та Артемій Кірсанов. Сценарій написали Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов, найвідоміші сценарні художні кінороботи яких — «Заборонений» про Василя Стуса та «Позивний Бандерас».
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>
Павло Тичина прожив цілком благополучне життя й багатьом запам’ятався хіба нудними славнями комуністичної партії. >>
Згадувати Максима Олійника «Мінора», що він був, — незвично й боляче. >>