Наші «гості» у вашу хату: Німеччина після енергетичної кризи затягує Україну ще й у міграційну

На тлі міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні заочний обмін думками між Мінськом, Брюсселем і Варшавою стає дедалі напруженішим.

Голова Євроради Шарль Мішель у середу прибув до Варшави і не шкодував епітетів: «Ми маємо справу з гібридним, нелюдським, жорстоким, негідним нападом. Єдина відповідь — твердість і єдність, захист наших фундаментальних цінностей», — цитує його слова «Євроньюс».

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який відвідав напередодні польських силовиків на кордоні, був iще категоричнішим.

«Те, з чим ми маємо справу, і ми маємо це чітко сказати — це прояв державного тероризму. Це тиха помста Лукашенка за те, що ми підтримували демократичні вибори та білорусів у серпні минулого року».

У свою чергу, в Мінську та Москві звинувачують Європу у роздмухуванні та політизації того, що відбувається, а також у застосуванні подвійних стандартів щодо біженців.

Білоруський президент Олександр Лукашенко поклав відповідальність на Захід, який, за його словами, створює ситуацію, яка змушує людей тікати.

Польща залучила близько 15 тисяч силовиків проти трьох-чотирьох тисяч мігрантів, які не залишають спроб прорвати загородження.

На кордоні навіть чути постріли. Кореспондентка «Євроньюс» повідомила з місця подій: «Ці постріли, як нам сказали, мали налякати мігрантів і змусити їх рухатися у бік польського кордону та Європи».

Режим у Мінську та його натхненники у Москві граються долями людей, немов олов’яними солдатиками.

Євросоюз демонструє свою недієздатність перед реальною проблемою

Явно не здатний до рішучіших дій Євросоюз планує знову вдатися до улюбленого інструментарію — збирається запровадити нові санкції проти 30 білоруських фізичних та юридичних осіб, серед яких — голова МЗС країни та авіаперевізник «Бєлавіа».

Брюссель звинувачує їх в організації масового припливу мігрантів до східних кордонів Євросоюзу — на помсту за введені раніше європейцями санкції щодо Мінська.

Вже цитований вище президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив з цього приводу: «Ми зіткнулися з жорстокою гібридною атакою на кордони ЄС. Ми розпочали переговори про фінансування Європейським Союзом фізичних бар’єрів на кордонах, питання має бути вирішене швидко, адже польські та балтійські кордони — це кордони ЄС. Один за всіх і всі за одного».

Але, навіть за надзвичайних обставин, саміт ЄС щодо ситуації на кордоні ЄС між Польщею та Білоруссю відбудеться не надто скоро, й, імовірно, йому передуватиме зустріч глав дипломатії країн-членів, повідомив журналістам високопоставлений чиновник ЄС.

«Є певна послідовність подій. Перша — це рівень послів країн-членів ЄС. Здається, що питання кордонів та санкцій незабаром обговорюватиметься на рівні міністрів 27 країн ЄС (у понеділок,15 листопада). Далі може бути саміт ЄС у формі відеоконференції», — сказав чиновник ЄС.

«Я попросив якнайшвидше провести відеоформат Європейської Ради, щоб обговорити питання санкцій проти Білорусі; ми сповнені рішучості запровадити економічні санкції»,— заявив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький після зустрічі з головою Євроради Шарлем Мішелем. Але Брюссель не поспішає — може, якось саме вляжеться.

То, може, спеціалізований підрозділ ЄС «Фронтекс» вдався до рішучих дій? Frontex — агенція Євросоюзу, яка займається охороною зовнішніх кордонів.

Ця агенція є відповідальною за координацію діяльності національних прикордонних служб та забезпечує надійність кордонів країн-членів ЄС з іншими країнами. Найсмішніше (чи найсумніше), що штаб-квартира агенції розташована у Варшаві, тому вся логістика і поле діяльності — просто під боком.

«Польщі не потрібна допомога «Фронтекса», бо він не може надати жодної допомоги. Найкращою формою підтримки з боку ЄС була б політична та дипломатична підтримка, а також уникнення санкцій проти Польщі», — вважає впливовий польський політик, депутат Європарламенту від правлячої партії «Право і справедливість» Яцек Саріуш-Вольський.

«Дискусія про «Фронтекс» показує, що небагато людей, які сподіваються на його допомогу, знають, що це таке. Це офіс із 1 тис. 300 чиновниками, неефективний, без власних ресурсів для охорони кордону. По-друге, згідно з законодавством ЄС, він може діяти лише за запрошенням певної країни», — пояснив Яцек Саріуш-Вольський.

Певне, такої ж думки дотримується і керівництво Литви, яке в середу, 10 листопада, запровадило в країні надзвичайний стан на кордоні з Білоруссю. Лише попереднього дня, у вівторок, на кордоні з Білоруссю затримано щонайменше 170 мігрантів.

Може, допоможе ООН, Байден чи Путін?

Зневіра в дієвість ЄС змушує навіть членів Євросоюзу шукати підтримку у вирішенні кризи за межами ЄС. Схоже, що і сам офіційний Брюссель не по­кладається на власні сили. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вилітає до Вашингтона, щоб обговорити з президентом США Джо Байденом ситуацію на польсько-білоруському кордоні, повідомила речниця ЄС Дана Спінант.

Ангела Меркель, яка відбуває останні дні на посаді канцлерки ФРН, знайшла іншого «посередника». Вона зателефонувала президенту Росії Володимиру Путіну і «попросила президента Росії вплинути на режим у Мінську».

Таке звернення до Путіна можна було б вибачити недосвідченому політику, але Меркель мала б пам’ятати, що Росія є найближчим союзником режиму Лукашенка і використовує його у власних цілях. Просити диригента злочину вплинути на його виконавця викликає лише подив.

Також, враховуючи нерішучість офіційного Брюсселя, Франція, Естонія та Ірландія закликали провести у четвер термінове засідання Ради Безпеки ООН. Дискусія відбудеться в п’ятницю за зачиненими дверима.

З хворої голови на здорову

Тим часом соціал-демократи в німецькому Бундестазі пропонують залучити Україну до вирішення проблеми біженців. Ідеться про те, аби мігранти чекали в Україні розгляду їхньої заявки на притулок у ЄС.

Така ініціатива, висловлена депутатом німецького Бундестагу, речником із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії (СДПН) Нільcом Шмідом, лякає і не надає оптимізму стосовно майбутнього українсько-німецьких відносин, адже соціал-демократи будуть провідною політичною силою в майбутній владній коаліції.

По суті, Україні пропонують стати «відстійником» для шукачів притулку в ЄС, iз яких не всім такий притулок нададуть. А тих, кого «відбракують», залишать Україні. Можна здогадатися, що то за контингент.

«У нас є пропозиція соціал-демократам Німеччини взяти по 2, по 3, по 5 (мігрантів. — Авт.) до себе додому. І в Бундестазі кабінети є, хай беруть їх до себе», — відповів на слова Нільcа Шміда секретар РНБО Олексій Данілов.

Про це він сказав після засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якій обговорювали міграційну кризу на кордоні між Білоруссю і ЄС.

Данілов додав, що влада вирішила розробити план дій на випадок, якщо потік тисяч мігрантів поверне в бік України.

«Алгоритм дій буде адекватний», — сказав Данілов.

Водночас міністр внутрішніх справ Денис Монастирський після засідання РНБО повідомив про подвоєння кількості прикордонників на межах з Білоруссю, а також залучення додаткових сил Нацполіції, Нацгвардії та загонів територіальної оборони.