Управління реальністю: ІТ-кластер Харкова створює середовище для розвитку технологічного бізнесу в області

Недавно довелося почути суто житейську історію від 25-річного знайомого, який зважився «з’їхати від батьків» і шукав однокімнатну квартиру для оренди у спальному районі Харкова.

Потрібний і вкрай вибагливий варіант ріелтор підбирав йому кілька місяців, а коли таки знайшов, то з’ясувалося, що на ці недешеві квадратні метри є ще один претендент.

Втім господарі, на радість молодого орендаря, віддали перевагу саме йому, оскільки той працює в ІТ-індустрії. Розрахунок тут суто практичний.

Саме у цій сфері фахівці отримують сьогодні одні з найвищих зарплат у місті й у разі потреби легко знаходять нову роботу.

Тобто йдеться про одну з небагатьох вітчизняних галузей, де сьогодні існує запит на інтелектуальні кадри і навіть спостерігається їх певний дефіцит.

Успішним можна бути і вдома

Коли почалася війна на Донбасі, в ІТ-спільноті Харкова серйозно заговорили про від’їзд за кордон. Близькість фронту і розмови про можливу окупацію сіяли паніку у лавах замовників, тому перспективи регіону навіювали непереборний сум.

Зрештою близько 7 відсотків програмістів таки спакували валізи й поїхали шукати гарантовано мирні міста. Ті ж, що ризикнули залишитися, швидко прийшли до невтішного висновку: поодинці в нових умовах вижити буде вкрай непросто.

Так, у шести на той час не надто великих компаній виникла ідея створити кластер, який опікуватиметься не стільки виживанням, скільки організацією середовища для розвитку сучасного бізнесу.

Наразі ця спільнота разом із півсотнею партнерів уже налічує 140 учасників, які не підлаштовуються під мінливий світ, а самі створюють умови для власного розвитку.

А з тих 7 відсотків, що поїхали тоді за кордон, половина повернулися додому, переконавшись у тому, що успішним можна бути й у своїй країні.

До речі, на «айтішників» сьогодні орієнтуються не лише власники квартир для найму, а й підприємства, що будують нове житло, магазини стильного одягу, таксисти, туристичні агенції, фірми з доставки готових обідів.

Загалом, кожен ІТ-фахівець Харкова наразі створює 3-5 робочих місць, тож завдяки цій потужній спільноті постійну роботу додатково мають майже 160 тисяч людей у різних сферах. 

За даними виконавчої директорки харківського ІТ-кластеру Ольги Шаповал, середня зарплата у цьому секторі становить сьогодні 2 тис. 260 доларів, тому працівники спроможні забезпечити собі достойний рівень життя.

Статистика зайнятості теж не втрачає динаміки. Наразі у Харкові активно діють 511 ІТ-компаній, де мають трудові контракти 45 тисяч фахівців.

«З 2019 року кількість ІТ-спеціалістів міста зросла на 29 відсотків, а обсяг галузі, за базовим сценарієм оцінки KPMG, до кінця року сягне 1,5 мільярда доларів, — каже пані Ольга.

— Рівень прибутків у нас виріс на 53 відсотки. Загалом ІТ-сектор — велика інтелектуальна ніша, потрапити до якої намагається все більша кількість молодих людей. Нам часто закидають, що виховуємо кваліфіковані кадри для закордону. Насправді ж усе навпаки. Ми якраз надаємо можливість інтелектуальній молоді реалізуватися саме вдома. ІТ — це вже не окрема галузь. Це явище, що стало одним із найважливіших елементів української економіки й уже створило нове покоління людей з європейським мисленням і цінностями».

Я б в «айтішники» пішов...

Університети Харкова щороку випускають близько 2 тисяч фахівців, які суто теоретично можуть поповнити лави «комп’ютерників».

Але водночас у цій сфері на сьогодні, за різними даними, бракує від 6 до 9 тисяч спеціалістів, оскільки диплом не завжди відповідає рівню заявленої в ньому кваліфікації.

Подібна проблема актуальна не лише для цієї індустрії, проте саме тут вона відчувається найгостріше через бурхливий розвиток технологій. Те, що у вишах вивчають сьогодні, у реальному секторі втратило актуальність ще вчора.

Аби вирішити цю проблему, харківські ІТ-компанії вперше в Україні почали запрова­джувати власні освітні програми, які допомагають викладачам університетів отримувати новітні знання. Наразі цей досвід використовується і в інших регіонах. Але й з новими знаннями «академікам» важко наздоганяти час.

«Вища освіта — інерційна і консервативна, — каже директор навчально-наукового інженерно-фізичного інституту НТУ ХПІ Олексій Ларін. — З іншого боку, ІТ-світ змінюється кожні 3-5 років. Одна технологія йде на спад, а інша починає зростати. Кожному викладачеві потрібно пройти аналогічний шлях. Тобто взяти новий курс і досконало освоїти. Але якщо він вчиться в ІТ-компанії, то це триває рік. Ще один рік потрібен для того, аби він зміг застосовувати отримані знання на практиці. Тож стовідсотково впевнено викладач почувається десь на третій рік, але до того часу освоєна ним технологія вже застаріла».

Вихід один — узяти за практику вчитися все життя. Тільки так ти можеш бути у цій сфері успішним. За словами Олексія Ларіна, останнім часом помітно зросла вага саме базової академічної освіти, оскільки ті проблеми, які наразі вирішує ІТ-індустрія, потребують глибоких знань з фізики та математики.

Багато студентів часто недооцінюють значення цих дисциплін і вже зі студентської лави пробують свої сили в компаніях різного рівня. Їм часто йдуть назустріч, пропонуючи спеціалізовані курси, але без ґрунтовної теоретичної підготовки вони навряд чи зможуть претендувати на високооплачувані вакансії.

«З інженера можна зробити «айтішника», а навпаки — ні! — запевняє пан Ларін. — Це міф, що промисловість у нас сьогодні мертва, оскільки там є багато працюючих секторів. Інтелектуальний і цифровий продукт сьогодні можна продати як результат, як думку, як унікальне рішення. Східна Європа вже багато працює над цим. Ми тільки починаємо. А раз починаємо, значить, є перспектива. І її потрібно розвивати».

Проблему якісної освіти в харківській ІТ-спільноті прагнуть вирішувати і в більш радикальний спосіб. Скажімо, «айтішний» сектор, що входить до складу бізнес-парку високих технологій «Екополіс ХТЗ», планує реалізувати повний цикл освіти — від дитячого садка до власних шкіл і коле­джів комп’ютерного профілю, що стануть одним із найважливіших елементів «Української Кремнієвої долини» в Харкові.

«Ми відчуваємо потребу в якісній ІТ-освіті, — прокоментував ситуацію управляючий бізнес-парком Віталій Баранников. — Запланувавши будівництво коледжу, ми прагнемо вийти на тисячу випускників на рік. Паралельно формуємо офісний та рітейл-простори, а також будуємо медичний центр і спортивний комплекс. Зараз якраз почали шукати архітектурні компанії, які спроможні звести житло такого класу, якого ще немає в Харкові».

Співробітництво з «топами»

Усі ключові топ-компанії ІТ-індустрії (їх на сьогодні 15) вже мають свої офіси в Харкові. Але останнім часом у цій сфері з’явилася і нова форма міжнародного співробітництва.

Недавно адміністрація «Екополісу ХТЗ» та міжнародна компанія AuxBridge зі штаб-квартирою в Ізраїлі підписали меморандум про співробітництво, який дозволить українській стороні стати вітчизняною платформою для залучення технорезидентів та венчурних інвесторів у сфері ІТ-розробок.

«У Харкові і в «Екополісі ХТЗ» ми бачимо величезний потенціал для реалізації спільних проєктів і залучення сюди зацікавлених ізраїльських та міжнародних компаній, — прокоментував ситуацію засновник СЕО AuxBridge Майкл Гірел.

— Сильна наукова база, велика кількість кваліфікованих молодих креативних спеціалістів — це, безумовно, привабливі сторони міста та потужної інноваційної екосистеми, яка тут створюється. А наш передовий досвід у продуктах і технологіях забезпечить синергію у галузі розробок продуктів та по­слуг, їх успішну комерціалізацію у міжнародних масштабах».

За словами Віталія Баранникова, про свій намір стати резидентами «Української Кремнієвої долини» на базі «Екополіс ХТЗ» заявили також кілька інших глобальних hi-tech компаній.

Йдеться про ініціативу лідера у сфері розробки обладнання для телеком-сфери корпорації ZTE Huawei та співробітництво зі світовим гігантом ІТ-індустрії Hewlett Packard Enterprise, що створить для харківського бізнес-парку сучасні R&D-лабораторії. Про встановлення партнерства з харків’янами заявила також відома корпорація Dell.

За даними Харківського ІТ-кластера, головною особливістю ІТ-ринку міста є різноманіття компаній різних типів і різного масштабу — від великого та середнього сервісного бізнесу до представників ІТ-консалтингу на кшталт AltexSoft.

Динаміка зростання обсягу індустрії в грошовому вимірі в цьому секторі значно випере­джає зростання кількості фа­хівців. Це свідчить про те, що харківська ІТ-спільнота реалізує складні проєкти зі значною доданою вартістю. 

«Ми не експортуємо сировину, а створюємо якісні ІТ-рішення та ІТ-продукти, на які є глобальний попит, — каже голова Наглядової ради згаданої організації Олександр Медовий. — Водночас ми постійно інвестуємо у свою країну, витрачаючи зароблені кошти в Україні та створюючи таким чином нові робочі місця поза індустрією, системно підтримуючи освіту, культуру та різноманітні благодійні проєкти».

І ще одна важлива деталь. В Україні наразі на різних телевізійних токшоу постійно точаться дискусії навколо гіркої долі заробітчан, які змушені шукати роботу за кордоном.

Але водночас фактично ніколи не йдеться про позитивний досвід вітчизняних компаній, що створюють робочі місця вдома, поповнюючи валютні запаси країни розумовою працею. Тоді як ІТ-галузь за останні роки стала лідером не тільки за обсягами валютної виручки, а й за обсягом податкових платежів.

Як свідчать дані KPMG, обсяг усіх внесків, що отримає держава у 2021 році від діяльності лише ІТ-галузі Харкова, сягне позначки майже 12 мільярдів гривень, а до 2026-го ця сума за базовим прогнозом має збільшитися до 16 мільярдів.

Щоправда, станеться це за умови, якщо держава до того часу не змінить поточний рівень оподаткування ІТ-галузі. Тобто в Україні й далі діятиме система оподаткування, за якої бюджет отримує більше коштів за рахунок зростаючої економіки, а не через зростання ставок податків.