«Гіпертонія білого халата»: чому виникає страх перед лікарями і як зарадити проблемі

Ви чули про таку проблему, як страх перед лікарями? Науковою мовою це називається ятрофобія. І ця проблема досить поширена.

Існує навіть такий термін, як «гіпертонія білого халата», коли під час медичного огляду у цілком здорової людини може раптом підвищитися артеріальний тиск. Чому так відбувається і як зарадити проблемі?

Причини страху перед медиками — різні. Хтось переживає, що буде боляче (відвідини стоматолога, болісні обстеження). Страх може ґрунтуватися на тому, що з’ясується «страшна правда» про стан здоров’я людини, що лікар озвучить «жахливий діагноз».

У такому разі людина, як страус, ховає голову в пісок. Психологи називають таке явище магічним мисленням: «якщо я не знаю про проблему, значить, її немає».

Останнім часом дедалі частіше розповідають «страшилки» про безвідповідальних лікарів, помилки людей в білих халатах, які обернулися проблемами для здоров’я пацієнтів. Відповідно, ніхто не хоче пережити подібне. Тому й виникає страх перед кабінетом лікаря.

«Не завжди все зводиться до відчуття страху, — вважає Лариса Дяковська, лікар-психотерапевт. — Іноді людина зволікає з лікуванням просто тому, що не звикла турбуватися про себе. Причому зазвичай про інших людина турбується, а про себе — ні. А хтось просто безвідповідально ставиться до власного здоров’я».

Що ж робити, якщо докучає страх перед лікарями?

«Насамперед варто чесно зізнатися собі, що ви повинні сходити до лікаря (на те є підстави), але ви з цим візитом свідомо зволікаєте. Потім необхідно усвідомити, що станеться, якщо ви не підете до лікаря. Після цього важливо вголос промовити або написати все, чого ви побоюєтесь, — радить фахівець.

— Якщо боїтеся болю, то намагайтеся дихати через рот (так зване холотропне дихання). Наше дихання — чутливий інструмент: коли ми хвилюємося, воно частішає, стає нерівним, через що організм недоотримує киснень, а це тільки посилює тривожний стан».

Лариса Дяковська каже, що варто покликати на підмогу уяву, логіку і спогади. Спробуйте уявити, що ви не в кріслі стоматолога, а, скажімо, на пляжі, а звук зубної машинки — це лише звук від мотора катера, що плаває неподалік. Або рахуйте: один кіт, два коти... Так ви подумки абстрагуєтесь від болю.

«Спробуйте подумки перенестися в той час, коли обстеження вже завершено, детально уявіть, що ви робите. Або просто відтворіть в уяві погожу літню днину — і думайте про неї», — каже лікарка.

Якщо на необхідність відвідати лікаря закриває очі близька людина, важливо усвідомити: рішення, іти чи не йти до лікаря, залежить тільки від неї. Намагаючись у будь-який спосіб відправити «несвідомого» до лікаря, ви берете відповідальність за його здоров’я.

Відтак він візьме на себе роль дитини, що безвідповідально чинить спротив, а ви псуватимете свої нерви. Найкращим варіантом поведінки в такій ситуації буде висловити свою точку зору про необхідність лікування і дати людині спокій.

Однак бувають ситуації, коли страх перед лікарями настільки виражений, що буквально паралізує волю. Тоді виникає потреба у допомозі фа­хівця. Психотерапевт допоможе виявити приховані проблеми, які проявляються саме в такому типу страху — ятрофобії.

ДО РЕЧІ

У малюків часто виникає просто панічний страх перед «тьотею в білому халаті». Якщо вдома є літня людина, до якої часто навідується лікар, дозвольте малюку бути присутнім під час огляду фахівця.

Дитина має бачити, що після візиту лікаря бабусі чи дідусю стало краще, що дорослі поводяться спокійно, коли їм роблять укол тощо. Нехай дитина сама дасть ліки хворому і побуде в ролі лікаря. Можливо, малюку сподобається, він почне поважати лікарів і не боятиметься візиту в поліклініку.