Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» (законопроєкт № 4046), який Верховна Рада прийняла ще 24 вересня. Закон, безумовно, гарний, якби не значна кількість обмежень.
Згідно з документом, фермерським господарствам у перші три роки після створення надають допомогу за рахунок державного бюджету. Кабінет Міністрів щорічно повинен передбачати в проєкті державного бюджету України кошти на підтримку фермерських господарств.
Органи місцевого самоврядування також можуть додавати в проєкти місцевих кошторисів витрати на підтримку таких господарств.
Сьогодні фермерські та особисті селянські господарства спільно виробляють близько 50 відсотків валової сільськогосподарської продукції в Україні, але скількома з них керують молоді фермери — пояснювальна записка до закону не уточнює.
Адже грошову допомогу за рахунок держбюджету надають тільки таким фермерським господарствам, де головою є особа віком до 35 років включно.
Також прийнятий закон уточнює (читай, обмежує. — Авт.) склад земель фермерських господарств, які претендують на державну підтримку. На таку допомогу можуть розраховувати лише новостворені фермерські садиби, сімейні фермерські господарства, фермерські господарства, розташовані в гірських населених пунктах та на поліських територіях.
Зрозуміло, добре, що фермерам зі статусом сімейних фермерських господарств надається додаткова державна підтримка, в тому числі на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Але, як на мене, незрозумілим є пункт щодо виплати в розмірі 36 тис. грн за послуги сільськогосподарської консультації: коли, кому і за яким переліком питань її надаватимуть.
Утім прийнятий документ, який голосно назвали «законом на підтримку молодих фермерів», повинен ще отримати фінансову складову під час захисту в парламенті бюджету-2022. Слухання в парламенті розпочнуться 20 жовтня.
Для того, щоб підтримка молодих фермерів була реальною, необхідно не тільки передбачити необхідні кошти в бюджеті, а й домогтися, щоб ця стаття бюджету була захищеною, тобто її не можна було б скоротити або використати на інші потреби.
Очікується, що бюджетний процес цієї осені буде цікавішим, ніж зазвичай. Уряд підготував два проєкти: «базовий», виходячи з чинної податкової бази, та «розширений», який враховує ще не затверджені податкові ініціативи.
Наразі Кабмін фактично поставив Верховну Раду перед необхідністю збільшити податки для фінансування інфраструктурних проєктів, зокрема й тих, які вже будують цього року, та й медицина, освіта, армія конче потребують збільшення фінансування. Чи залишиться щось молодим фермерам?
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
Грант на загальну суму $1,35 мільярда Україна отримала від США. >>
На третій рік повномасштабної заруби, коли незрозуміло, де, коли та якими ресурсами Україна зупинить ворога, знову виникає запитання: чи всі українські багатії прийняли долю своєї держави як свою? >>
Ексдиректору одного з департаментів Міністерства оборони України повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем. >>
