Хто і за що отримав Нобеля-2021: підсумки Нобелівського тижня

Упродовж першого тижня жовтня Нобелівський комітет оголошує лауреатів престижної премії, започаткованої за заповітом шведського винахідника динаміту та бізнесмена Альфреда Нобеля.

Саме тому цей тиждень ще називають «нобелівським». Премію, нагадаємо, вручають з 1901 року.

Цього року, як і попереднього, через пандемію більшість урочистих заходів, пов’язаних з оголошенням лауреатів та врученням їм премій, скасовано.

Останньою інтригою Нобеля залишалася премії з економіки. Переможців оголосили вчора ближче до обіду за київським часом. Лауреатами стали Девід Кард (за «емпіричний внесок в економіку праці») та Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс (за «методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв’язків», вони розділять між собою половину премії).

Який Нобель на дотик?

Першими минулого тижня оголосили імена переможців премії з фізіології та медицини. Це двоє вчених із США — Девід Джуліус та Ардем Патапутіану. Їх премійовано «за відкриття рецепторів температури та дотику».

У нобелівському комітеті відкриття вчених назвали «революційним» та таким, що «допомогло зрозуміти, як тепло, холод і механічна сила можуть ініціювати нервові імпульси, які дозволяють нам сприймати та адаптуватися до світу».

Клімат і фізика

У галузі фізики переможців троє. Вчені Сюкуро Манабе, Клаус Гассельманн і Джорджіо Парізі отримають нагороду за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі клімату Землі.

За повідомленням комітету, Сюкуро Манабе і Клаус Гассельманн нагороджені «за фізичне моделювання клімату Землі і надійний аналіз глобального потепління». Вони спільно отримають половину премії.

Ще половину отримає Джорджо Парізі — «за відкриття того, як безлад і флуктуації (відхилення величини від середніх показників. — Авт.) взаємодіють у фізичних системах від атомів до планет».

Органокаталіз і хімія

Премія з хімії дісталася Бенджаміну Лісту та Девіду Макміллану «за розвиток асиметричного органокаталізу». Як зазначається, Ліст та Макміллан розробили новий інструмент для молекулярного конструювання — органокаталіз. Це дуже вплинуло на фармацевтичні дослідження, а також допомогло зробити хімію екологічнішою.

Дослідники довгий час вважали, що існує лише два види каталізаторів: метали та ферменти. Незалежно один від одного цьогорічні лауреати Нобелівської премії з хімії розробили третій тип — асиметричний органокаталіз, який спирається на невеликі органічні молекули.

«Ця концепція каталізу проста і геніальна, і факт у тому, що багато людей задавалися питанням, чому ми не думали про це раніше», — сказав Йоган Аквіст, голова Нобелівського комітету з хімії.

Африка в літературі

Переможцем у галузі літератури став письменник iз Танзанії Абдулразак Гурна. Він отримав премію «за безкомпромісне і співчутливе осмислення наслідків колоніалізму й долі біженців на їхньому шляху між культурами і континентами».

У комітеті відзначили, що романи письменника відкривають очі на багату культуру Східної Африки, яка тривалий час була закрита від європейців через стереотипні перекази колонізаторів.

72-річний Гурна живе в Британії і пише англійською в жанрі реалізму. Народився у Занзібарі в родині мусульман арабського походження. У 1968 році у зв’язку з антиарабськими настроями переїхав до Британії, де продовжив навчання.

Професор кафедри англійської мови у Кентському університеті. Автор романів «Рай» (1994 рік), який був включений у шорт-лист Букерівської премії, «Дезертирство» (2005 рік), «Біля моря» (2001 рік), «Гравійне серце» (2017).

З приводу цієї перемоги письменник Олександр Ірванець жартома написав у фейсбуці: «Нарешті найвищу літературну нагороду отримав не випадковий, а гідний автор. Адже це ім’я відоме кожному — Абдулразак Гурна!».

Справді, останніми роками цю премію отримують маловідомі широкому загалу автори, серед яких дійсно відомі прізвища зустрічаються вкрай рідко (в 2003 році, наприклад, це був Джон Кутзее, в 2015-му — білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич, а в 2016-му — музикант і поет Боб Ділан, тоді як решта прізвищ навіть у літературних колах не надто відома).

Премія миру — журналістам

У номінації «Нобелівська премія миру» перемогли одразу двоє опозиційних журналістів: головний редактор російського незалежного видання «Новая газета» Дмитро Муратов та філіппінська журналістка-розслідувачка, авторка книг про тероризм Марія Ресса.

«Пані Ресса і пан Муратов отримують премію миру за їхню мужню боротьбу за свободу висловлення поглядів на Філіппінах і в Росії. Водночас вони є представниками усіх журналістів, які відстоюють цей ідеал у світі, де демократія та свобода преси стикаються з дедалі більш несприятливими умовами», — йдеться в заяві Нобелівського комітету.

Марія Ресса відома розслідуваннями-викриттями зловживань владою, насильства та зростання авторитаризму на Філіппінах, зазначає «Радіо «Свобода». 2019 року була заарештована за звинуваченням у публікації наклепу щодо місцевого бізнесмена Вільфредо Кенга, через рік  суд визнав її винною в наклепі.

Дмитро Муратов — відомий у Росії та за її межами журналіст, який багато років захищав свободу слова в Росії та розвивав незалежні медіа. Створив нове незалежне видання, яке нині виходить під назвою «Новая газета», очолює його дотепер.

У березні 2014 року Дмитро Муратов був одним із тих, хто підписав звернення проти незаконної російської анексії Криму. А восени 2020 року — підтримав протести в Білорусі проти фальшування виборів та режиму Олександра Лукашенка.

«З часу створення газети було вбито шість її журналістів, у тому числі Анну Політковську, яка писала критичні статті про війну в Чечні. Незважаючи на вбивства та погрози, головний редактор Муратов не відмовився від незалежної політики газети. Він послідовно відстоював право журналістів на свободу слова», — так пояснили у Нобелівському комітеті своє рішення нагородити Нобелівською премією миру російського журналіста.

Додамо, що серед кандидатів, яких цьогоріч було номіновано на цю премію, були російський опозиціонер Олексій Навальний, бiлоруська опозиціонерка Світлана Тихановська, шведська активістка Ґрета Тунберґ та американська правозахисниця Стейсі Абрамс.