Дух гетьмана: у Батурині презентували зйомки телесеріалу про Івана Мазепу та його титул князя Священної Римської імперії

Золотолистого 8 жовтня на території Цитаделі Батуринської фортеці, де за дерев’яним укріпленням ошатний мурований, iз декоративними фронтонами та мансардовим приміщенням Гетьманський будинок i такого ж стилю Скарбниця як прообраз нацбанку, однак червоне намисто кущів калини нагадує про трагедію спалення 1708 року міста над Сеймом, знову було особливо людно.

Спочатку директорка Національного історико-культурного заповідника Наталія Реброва разом із третім президентом України Віктором Ющенком, а за ними й інші із зібрання попрямували віддати шану тисячам загиблих понад 300 років тому від люті російського війська Петра І.

А вже за якихось кільканадцять хвилин біля дерев’яної Замкової церкви Воскресіння Господнього розпочали дійство реконструктори, відтворюючи події зі сторінок книги «Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна» відомої дослідниці Тетяни Таїрової-Яковлевої.

Подібні зібрання-презентації у Батурині, відродженого за президентства Віктора Ющенка, — це вже добра закорінена традиція нагадувати про непросту українську історію та її достойників, пам’ятаючи про злочини тих, хто намагався вдягати на себе овечу шкуру та маніпулювати фактами.

Так, скажімо, на іншій великій локації заповідника — біля єдиного збереженого Гетьманського палацу Розумовського минулого жовтня презентували унікальне видання без купюр Літопису Самійла Величка. Всі проєкти з означеннями «вперше», «нові факти» — можна перелічувати довго.

До спільної перемоги

Президент України (2005— 2010) Віктор Ющенко говорив про дух, завдяки якому приходять усі перемоги. «У Батурині ми хочемо побачити ті сторінки, які вiдчутно важливі нам для сьогоднішнього дня», — сказав Віктор Андрійович.

І продовжив про те, що в історії можна знайти багато прикладів, як маленька нація іноді з поганою зброєю перемагає самих лютих ворогів: «Чим переміг Афган могутню радянську імперію? Духом! Чим переміг Афган найтехнологічнішу країну зараз? Духом! Не автоматами, не МІГами, не ПЗРК, але  духом. Тож треба, щоб і українці мали той дух, який дасть нації говорити одним голосом, спільним, а не голосом розбрату і руїни».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров біля Батуринської козацької церкви говорив про розуміння ним святості місця та, на жаль, невикористані можливості середини XVII століття у часи Конотопської битви, які були даровані українському і кримсько-татарському народам. І головне — не втратити шанс для спільної перемоги нині.

Реконструктори подій XVII століття.

Цього разу до дня Українського козацтва захід мав загальну назву «Мазепа. Шлях до Батурина». Зокрема, презентували два несподівані й унікальні експонати нової виставки «Гетьман Іван Мазепа, князь Священної Римської імперії», з якою всі бажаючі до 16 листопада можуть ознайомитися в палаці гетьмана Кирила Розумовського.

Вперше в Батурині презентували єдину збережену печатку Івана Мазепи. Віднайшов і придбав цей винятково історично цінний експонат відомий колекціонер Олексій Шереметьєв.

Для огляду представлено документ з австрійського архіву — лист до імператора Священної Римської імперії з проханням про надання княжого титулу Іванові Мазепі.

Помітка на аркуші свідчить, що титул було надано. Копію привезли у Батурин із Відня доброчинець Євген Сур, який багато років підтримує проєкти НІКЗ «Гетьманська столиця», та його дружина Ірина.

Яким буде серіал?

У Батурині розповіли про початок роботи над телесеріалом про українського політика, якому анафему оголошувала на кількасот років російська церква. Сценарій уже почали писати, до сценарної групи входить професорка, доктор історичних наук Тетяна Таїрова-Яковлева, авторка півтора десятка наукових монографій про Івана Мазепу та історію Гетьманщини в цілому.

Робота над серіалом — за першою щойно виданою художньою новелою «Руїна» історкині. Це — порівняно з іншими книжками Тетяни Таїрової-Яковлевої — невелике видання від Laurus представили зібранню. Загалом новела написана за мотивами уже згадуваної книги «Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна», третє видання якої вийшло у видавництві «Кліо» минулого року.

«Батурин відіграв ключову роль у житті Івана Мазепи. Саме сюди, у гетьманську резиденцію Івана Самойловича, проліг його шлях у 1674 році — шлях, який описує Тетяна Таїрова-Яковлева у своїй новелі, — констатує директорка Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Реброва.

— Саме тут відбулося політичне становлення майбутнього гетьмана в 1674—1687 роках, за цей час Іван Мазепа пройшов шлях від бранця до кандидата на гетьманську булаву. Саме тут 22 роки перебувала його головна гетьманська резиденція, з якої він правив українським народом».

У Батурині Іван Мазепа прожив половину свого життя — 35 років із 70, які йому відміряла доля. «Саме з Батурином пов’язані найважливіші рішення гетьмана Івана Мазепи і глибокі особисті його історії. Батурин підтримав виступ гетьмана Мазепи проти Москви у 1708 році і став першою та найкривавішою жертвою політики Петра І. Слова «батуринці» і «мазепинці» стали синонімами», — акцентує Наталія Реброва.

Тетяна Таїрова-Яковлева коментує: «Понад 30 років я займаюся історією Гетьманщини та понад 18 — особистістю Івана Мазепи. З’явилося бажання донести свої знання до більш широкої аудиторії — звідси формат художнього твору, який дозволяє не тільки розповісти про трагічну і героїчну епоху, а й зробити героїв «ближчими», розкривши їхню психологію і почуття. Усі дійові особи та події книги справжні та засновані на наявних в архівах документах».

Генпродюсер Film.UA Group Віктор Мірський розповів, що задум серіалу про Івана Мазепу зародився років 10 тому після того, як він у московському книжковому магазині побачив книжку про нього серії «ЖЗЛ». Виробника теле- та кінопродукції здивувала присутність на російському ринку видання про постать українського гетьмана, яку від Петра І таврували «зрадником».

Рефат Чубаров та Віктор Ющенко на заході «Мазепа. Шлях до Батурина».
Фото Валентини САМЧЕНКО.

У Батурині Віктор Мірський констатував: «Film.UA Group спільно з «Медіа Групою Україна» і Тетяною Таїровою починають роботу з підготовки серіалу про Мазепу. Планується, що сюжет книги ввійде в сценарій. Ми усіляко підтримуємо роботу Тетяни та сподіваємося, що майбутній серіал допоможе просуванню як цієї книги, так і майбутніх книг із циклу «Хроніки православного шляхтича».

«Ми давно мріяли з Віктором зробити проєкт, який буде цікавий і глядачам Oll.tv, і глядачам телеканала «Україна». Віктор запропонував серіал про Мазепу, і сьогодні Film.UA працює над написанням сценарію. Цей проєкт не просто серіал, він є частиною контентної стратегії «Медіа Групи Україна», — розповів Володимир Бородянський, який входить до наглядової ради названої медіагрупи.

Результат на екранах глядачі можуть побачити років через два. Утім уже зараз говорять про плани кількох сезонів. І головне тут — щоб заради комерційного успіху виробники не забули про історичні факти.

Потреба в нових наукових та археологічних дослідженнях

А тим часом унікальні об’єкти Батурина, які пов’язані з життям і діяльністю гетьмана Мазепи і потребують уваги держави та благодійників. І хоч усі локації «Гетьманської столиці» є дуже привабливими для туристів, у науковців та адміністрації болить голова за кілька невирішених моментів.

Перший — Цитадель Батуринської фортеці, головна міська гетьманська резиденція. Була «серцем» Батурина, «урядовим кварталом», а в 1708 році стала його головним цвинтарем. На пошану 300-річчя цих подій у 2008 році пройшли основні будівельні роботи зi зведення архітектурно-меморіального комплексу.

Його унікальністю є те, що всі відтворені об’єкти були спершу досліджені археологічно і це дозволило розмістити їх на своїх історичних місцях та в максимально наближеному до автентичного вигляді. Вже 13 років Цитадель чекає завершення добудови — музеєфікації та передачі на баланс заповідника «Гетьманська столиця».

А ще Гончарівка — заміська укріплена садиба Мазепи в Батурині. Перед 1700 роком гетьман звів її за прикладом кращих резиденцій європейських володарів. Нею захоплювалися сучасники. Садиба була дощенту розграбована у 1708 році та брутально руйнувалася кілька наступних десятиліть.

Нині Гончарівка — унікальна пам’ятка археології. Це єдина в Україні гетьманська садиба площею 9 га з безліччю вже відкритих і ще не досліджених об’єктів: земляними укріпленнями, палацом, церквою, дерев’яними наземними і мурованими підземними спорудами. Ця цінна пам’ятка потребує систематичних наукових та археологічних досліджень, музеєфікації з врахуванням кращого світового досвіду та сучасних технологій.

Валентина САМЧЕНКО
Батурин—Київ