Як рубали наше коріння. Справи репресованих конотопців з архівів Управління СБУ в Сумській області
Минають роки. Змінюються панівні ідеології. Скидають із постаментів вождів, вітри історії змітають обривки гасел та закликів. >>
У відомому фільмі «Ціна правди» Волтера Дюранті зіграв актор Пітер Сарсгаард.
Комітет США з питань обізнаності про Голодомор-геноцид закликає усіх небайдужих підписати петицію до комісії Пулітцерівської премії з приводу відкликання нагороди в галузі журналістики пропагандистові Волтеру Дюранті.
Як ідеться на сайті петиції, Волтер Дюранті, очільник московського бюро газети «Нью-Йорк Таймс», був удостоєний престижної Пулітцерівської премії у 1932 році за свої публікації про програму колективізації Сталіна під назвою «П’ятирічний план».
Саме ця програма «послужила засобом геноциду 7-10 мільйонів українців» (за останніми уточненими даними українських науковців, жертвами Великого Голоду стали 10,5 млн українців).
«Публічно заперечуючи будь-який голод, Волтер Дюранті приватно визнав жорстокість Сталіна, але продовжував брехати, щоб мати доступ до Сталіна», — зазначають автори петиції. — Пулітцерівська премія — це видатна і престижна нагорода, яку вручають гідним журналістам, котрі заробляють свою репутацію правдою. У випадку Дюранті її вручили людині, яка не відповідала критеріям журналістської етики чи стандартам премії, а натомість поширювала неправдиві новини про тоталітарний режим по всьому світу. Голодомор був найбільшим прихованим злочином ХХ століття. Він усе ще не дуже відомий, оскільки його замовчували понад 50 років, а Дюранті заперечував правдивим журналістам і кепкував з них, бо вважався авторитетом щодо всього радянського».
Нагадаємо, що кампанія за позбавлення Дюранті Пулітцерівської премії триває упродовж останніх майже 20 років. Так, у 2003 році після ініціативи української громади та дослідження, проведеного професором Колумбійського університету Марком фон Хаґеном, «Нью-Йорк Таймс» та комісія Пулітцерівської премії дійшли висновку, що «не було чітких і переконливих доказів навмисного обману» для усунення Волтера Дюранті зі списку лауреатів Пулітцерівської премії. А відтак вирішили не відкликати премію.
Хоча в комісії й визнали, що репортажі журналіста мають, за сьогоднішніми стандартами, серйозні недоліки. У листопаді 2007 року маніфестація з вимогою позбавити Дюранті Пулітцерівської премії пройшла у Києві.
Нині громадськість робить чергову спробу відновити справедливість. Підписати петицію можна, зайшовши за посиланням. Наразі її підписали понад 3,5 тисячі осіб. Але петиція має набрати 5 тисяч голосів, аби бути прийнятою до розгляду.
«Через майже 90 років журналістська етика та правда про сталінський геноцид української нації мають бути визнані. Злочини проти людства заслуговують на відповідальність, — наголошують автори петиції. — Позбавлення Волтера Дюранті Пулітцерівської премії було б великим жестом спокути за кривду, вчинену The New York Times та радою Пулітцерівської премії. Відкликати!».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голодомор. Причиною смерті українців вказували їхню національність
Минають роки. Змінюються панівні ідеології. Скидають із постаментів вождів, вітри історії змітають обривки гасел та закликів. >>
Історія України — це тисячолітня боротьба українців за право мати свою незалежну державу та право бути вільним народом. Упродовж всієї своєї історії Україна була об'єктом агресивної політики московії, сутність якої полягала у знищенні української нації. >>
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
Перший етап демонтажу памʼятника на місці відпочинку Петра Ірозпочали 1 квітняв Полтаві >>
Скарби з околиць села Мартинівка на Черкащині, датовані VI—VII століттями, показали в Національному музеї історії України. >>
Київська митниця передала культурні цінності, які вдалося зберегти від незаконного вивезення за кордон, українським музеям. >>