У НАТО вирішили удвічі «порізати» місію Росії: подейкують — через вбивства і шпигунство

Місія Росії у НАТО стане вдвічі меншою: керівництво Альянсу вирішило вислати вісім дипломатів і скасувати ще дві посади.

Першою про позбавлення акредитації російських дипломатів повідомила редакторка телеканала Sky News Дебора Хейнс.

«НАТО вирішило наполовину скоротити місію Росії при альянсі у відповідь на ймовірну ворожу діяльність Росії, зокрема вбивства і шпигунство. Вісьмох дипломатів, яких вважають таємними співробітниками розвідки, попросять виїхати, а ще дві позиції скоротять», — написала Хейнс у твіттері.

Згодом інформацію про те, що половину російських «рєбят» попросили «на вихід», підтвердили і в штаб-квартирі НАТО.

«Ми підтверджуємо, що позбавили акредитації вісьмох співробітників російського представництва при НАТО, які були незаявленими співробітниками російської розвідки. Ми також підтверджуємо, що скоротили кількість доступних для Російської Федерації акредитацій при НАТО до десяти», — цитує РІА «Новості» джерело в Альянсі.

Досі російське представництво при НАТО в Брюсселі складалося з 20 осіб.

Згодом стало відомо, що рішення про скорочення місії було ухвалено після перемовин за зачиненими дверима міністра іноземних справ Росії Сергія Лаврова з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом на полях Генасамблеї ООН, що відбулися у вересні.

Під час тієї зустрічі Лавров звинуватив главу НАТО в «підтримці неонацистів в Україні», пише The Washington Post. Відповідь на недипломатичне нахабство головного дипломата Кремля не забарилася.

Нагадаємо, що НАТО вже не вперше реагує таким чином на дії Москви. Так, наприкінці березня 2018 року на знак солідарності з Британією у справі про отруєння Сергія Скрипаля та його дочки генсекретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про висилку сімох співробітників місії Росії при НАТО і відмову в акредитації ще трьом.

Росія традиційно відкидає будь-які закиди в свій бік. Очільник комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький назвав звинувачення Росії в шпигунській діяльності голослівними і попередив, що таке рішення НАТО може призвести до подальшого погіршення стосунків з РФ.

І додав: «У дипломатичній практиці такі кроки мають взаємний характер. Впевнений, що керівництво російського зовнішньополітичного відомства за­пропонує адекватні дії у відповідь, але необов’язково симетричні».

Згодом з’явилася і реакція російського МЗС. Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко зазначив, що цим кроком НАТО продемонструвало «істинну ціну заяв представників Альянсу про важливість деескалації в стосунках з Москвою».

У коментарі виданню «Коммєрсант» він сказав, що ще недавно «керівники НАТО заявляли про важливість деескалації в стосунках з Росією, закликали відновити діалог у рамках Ради Росія—НАТО, направити в Брюссель посла».

«Якщо хтось і вірив у щирість цих заяв, то сьогодні таких не стало. Їхня істинна ціна зрозуміла всім», — сказав російський дипломат.

І саркастично додав, що «після «вражаючого завершення афганської епопеї» країнам Північноатлантичного альянсу ніяк не обійтися без «жупела російської загрози».