Коли робота стає пеклом...
Стреси супроводжують людину впродовж усього життя. Щодня ми одержуємо дозу негативу, яку не виміряти в жодних одиницях.
А тут ще й удома неприємності — чоловік втратив роботу, дитина на прогулянці не відповідає на телефонні дзвінки... Добре, якщо людина вміє розслаблятися і сприймати неприємності по-філософськи.
Але, на жаль, дехто вважає за краще «скидати» негативні емоції на тих, хто поруч.
У народі це вельми поширене явище називають психологічним (енергетичним) вампіризмом. Визначення доволі не конкретне, запозичене з езотеричної літератури. Проте як явище — існує. Психологічний вампіризм — це грубе, неконтрольоване бажання у легкий спосіб поліпшити собі настрій, зіпсувавши його іншому.
«Якщо один із членів сім’ї знущається з родичів, усе завершується сумно: домашнім насильством або розлученням. Конфлікти, сварки — живильний «бульйон» для такої особи. Біда, якщо ця «страва» з’являється в колективі: інтриг, скандалів не уникнути, а робота для багатьох перетворюється на пекло. Ще гірше, якщо це начальник або особа, що має владу. До речі, такі люди часто прагнуть обійняти високу посаду, аби безкарно відіграватися на підлеглих», — переконаний кандидат медичних наук, психотерапевт Валерій Лісничий.
Не хвороба —
модель поведінки
Майте на увазі: «вампір» — істота боязка. Він ретельно вибирає жертву: нізащо не накинеться на «потрібних» або сильних людей, обрушиться лише на слабших, делікатніших.
У крайньому разі, образить попутника в автобусі, який випадково трапився під гарячу руку. Частенько він одразу тікає, не давши жертві рота розтулити: останнє слово має залишитися за ним, інакше задоволення буде «змазаним». Якщо «вампіра» заганяють у кут, він, як правило, виправдовується: я не винен, це життя у мене таке важке.
Кожна людина має психологічну енергію, яка створює, умовно кажучи, поле, що виходить за межі фізичного тіла. Це поле називають енергетичним тілом. Самопочуття людини залежить від розміру цього тіла. Енергетичні «вампіри» потерпають від нестачі власної психологічної енергії і намагаються відняти її в інших.
Брак енергії можуть відчувати всі, але кожен поповнює її по-різному. Один іде до церкви, інший — на концерт класичної музики, хтось — із рюкзаком у похід, а комусь до вподоби йога або плетіння.
«Однак є люди, які не вміють або не хочуть відновлювати запаси енергії самотужки, не зачіпаючи інших, — стверджує Валерій Лісничий. — Все залежить від рівня духовного розвитку людини. «Вампіри» стоять на низькому ступені розвитку, для них найкращий спосіб «перезавантаження» — поглинання чужої енергії. Це не хвороба, а модель поведінки. Її витоки слід шукати в сім’ї, можливо, там були схожі, успадковані, моделі».
Змініть тему, смійтесь, жартуйте
Фахівці з психології наголошують: вампіризм — це слабкість, а не сила. Щаслива самодостатня людина ніколи не «крастиме» чужого, зокрема й чужу енергію.
Якщо людина так поводиться — вона нещасна, їй потрібно допомогти вийти зі стану жертви і почати управляти ситуацією. Якщо ви впевнені у своїй самооцінці і вас важко вивести з себе — вам не страшні «вампіри».
Але якщо склалася ситуація, коли ви змушені терпіти (боїтеся піти від начальника, бо ви мати-одиначка, не можете кинути родича з важким характером, бо йому потрібен догляд), вам доведеться і далі свідомо «годувати» мучителя своєю енергією.
Психологи кажуть: енергетичні вампіри рідко здогадуються про свої здібності. У власних очах вони аж ніяк не виглядають монстрами і не розуміють, чому іншим так погано поруч із ними, не бачать зв’язку між власним станом й емоціями інших. Найімовірніше, на думку психологів, вампіри — це люди, які з певних причин не можуть зберігати власну життєву енергію.
Який вихід? Найкраще — обмежити спілкування з такими людьми. Але часто це складно зробити з об’єктивних причин, адже енергетичними вампірами можуть виявитися дуже близькі люди.
У такому випадку фахівці радять просто пояснити людині: вам не подобається спілкування зі спалахами агресії чи нападами меланхолії, і ви більше не дозволите маніпулювати собою.
Зрештою, вампірів можна обеззброїти звичайним ігноруванням. Коли відчуваєте намагання маніпулювати собою — просто ігноруйте це: не розмовляйте або різко змініть тему, смійтеся, жартуйте.
Якщо від вас не надходитиме необхідної вампірові енергії, він облишить спроби отримати її у будь-який спосіб.
«У таких випадках допоможе лише розуміння того, що ви це робите усвідомлено, — переконаний Валерій Лісничий. — Тоді сил на боротьбу з «вампіром» піде значно менше. Те, що є багато людей, готових їсти одне одного поїдом і виживати за рахунок ближнього, свідчить про низький духовний рівень суспільства. Таке суспільство нездорове і приречене страждати від вірусу агресії. Вакцину, що знищує цей вірус, на жаль, ще не винайшли».
ДО РЕЧІ
На думку психологів, енергетичні вампіри поділяються на активних і пасивних. Активні найчастіше поводяться по-хамськи, зухвало, зумисне провокують викид сильних емоцій. Саме з такими людьми найчастіше виникають сварки, конфлікти.
В їхньому арсеналі — не лише лайка й відверті образи, а й образливі натяки, іронічні висловлювання на адресу співрозмовника, поблажливі манери і зневага.
Вони б’ють туди, де людина найменше захищена, оскільки в таких осіб зазвичай добре розвинена інтуїція. Не підозрюючи про провокацію, ми відповідаємо на дошкульні закиди, таким чином дозволяючи вампіру «перекачувати» власну енергію.
Пасивні енергетичні вампіри ведуть себе не менш активно, проте діють іншими способами. Вони не агресивні і не провокують конфліктів. Навпаки: такі люди намагаються справити враження розуміючих, уважних, але їх чомусь, як вони кажуть, завжди хтось кривдить.
Пасивні вампіри скаржаться на те, що з ними несправедливо поводяться, принижують і ображають. У них в арсеналі — сотні історій про численні нещастя, які переслідують їх від самого народження.
Іноді вони бувають дуже релігійні або, навпаки, впадають в іншу крайність — містику. «Скривджені» завжди намагаються тиснути на жалість, совість та інші сентименти співрозмовника.
Водночас не вимагають якоїсь конкретної допомоги, їм важливо, аби їх вислухали і поговорили про їхнє нещастя. Найчастіше ми навіть не помічаємо, як такі розмови нас спустошують.
ДУМКА З ПРИВОДУ
Спробуйте зрозуміти «вовка»
Лідія Струтинська, психолог:
— «Вампір» — це звичайна людина, яка просто має особливу властивість натури. Нею може виявитися хто завгодно — бабця у черзі, ваш колега, друг, чоловік, персонаж в інтернеті, з яким ви затіяли дискусію. Якщо відчуваєте, що вас використовуют, — припиніть реагувати, і побачите, що енергетичний вампір безсилий. У будь-якому разі, боятися їх не варто.
Людина тоді «зривається», коли їй погано. Неприємності, щось не складається чи просто бракує людського тепла та уваги — і ви починаєте ображати інших, ніби захищаєтесь чи мститеся усім за те, що вам особисто зле.
В такі хвилини ми найчастіше ображаємо близьких нам людей або колег по роботі. Так чинять практично всі люди. Варто замислитися: може, ту людину, яка постійно на вас дивиться вовком, також мучить душевний біль?
І, виявляючи негативне ставлення до неї, ви лише збільшуєте його? Спробуйте змінити своє ставлення до людини, зрозуміти її, і, повірте, вона перестане вам докучати і подобрішає.