І тут прийшла Ідальго: мер Парижа побореться за крісло президента Франції

Глава мерії Парижа Анн Ідальго в неділю, 12 вересня, оголосила про висунення своєї кандидатури в президенти Франції.

Про це вона офіційно заявила в ході виступу в Руані, на півночі Франції, передає агенція AFP.

У разі обрання главою держави Анн Ідальго обіцяє боротися за рівні права для всіх дітей у Франції.

«Я хочу, щоб у всіх дітей Франції були такі ж можливості, які отримала і я», — наводить її слова агенція dpa. Якщо ж дочці робітника і швачки вдасться сісти в президентське крісло, вона стане не тільки першою жінкою на вищій державній посаді, а й першою главою держави з подвійним громадянством: Франції та Іспанії, де вона народилася.

62-річна членкиня Соціалістичної партії, Ідальго користується підтримкою лідера соціалістів Олів’є Фора, але їй ще належить пройти внутрішньопартійні праймеріз.

На посаді мера Парижа, яку вона обіймає з 2014 року, Анн Ідальго активно проводила «зелену» політику: за час її керівництва в столиці була значно розширена мережа велосипедних доріжок, багато парковок перебудовані у вуличні кафе і майже повсюди введено обмеження швидкості до 30 км/год.

У книжці Ідальго «Французька жінка», яка має вийти друком у середині цього тижня, є обіцянка в разі обрання на пост президента підвищити зарплати французам на 15%, для деяких категорій громадян — навіть більше. Наприклад, викладачам вона обіцяє збільшення платні «як мінімум удвічі».

За результатами опитувань, рівень підтримки Ідальго нині не перевищує 10 відсотків. Критики звинувачують паризького мера в тому, що вона не бере до уваги інтереси жителів столичних передмість і недостатньо знає про французькі провінції.

На сьогодні про свій намір брати участь у президентських виборах, запланованих на квітень 2022 року, заявили майже 30 політиків. Чинний президент Еммануель Макрон поки ще нічого не казав iз цього приводу. Але соціологи враховують його кандидатуру в опитуваннях стосовно можливих переможців на президентських виборах наступної весни. У них Анн Ідальго відводять лише п’яте місце.

ДО РЕЧІ

Мери столиць мають велику політичну вагу в усіх країнах і є серйозною потенційною загрозою чинним президентам під час наступних виборів. Особливо контрастно протистояння «президент—мер» проглядається в державах iз тоталітарним ухилом.

Мер Стамбула Екрем Імамоглу, який став загрозою для влади президента Ердогана, може опинитися у в’язниці за «образу» виборних чиновників. 50-річний Імамоглу з Республіканської народної партії секуляристів збентежив Ердогана, перемігши на виборах мерії Стамбула в 2019 році.

Влада Ердогана призначили переголосування, але Імамоглу виграв і повторне голосування з величезним відривом. Його перший «злочин» перед центральною владою полягав у тому, що він назвав рішення про повторне проведення виборів мера «дурницею».

Мер Будапешта Гергей Карачонь у середині травня цього року оголосив про свій намір стати кандидатом на пост прем’єр-міністра від шести опозиційних партій Угорщини на національних виборах у наступному році. Це може поставити під загрозу понад десятирічне правління прем’єр-міністра Віктора Орбана.

У Польщі головною загрозою для правлячої партії «Право і справедливість» вважають популярного мера столичного міста Варшава Рафала Тшасковського. Тож заяви мерів столиць чи великих міст про намір поборотися за найвищу державну посаду слід сприймати серйозно.