День пам’яті Андрея Шептицького: 80 років тому помер праведник-митрополит, фото
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
Виставка «Скіфське золото». (Фото Валентини САМЧЕНКО.)
У Києві за останні тижні відкрили другу виставку, на якій представлено унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України, — «Скіфське золото» у Національному музеї історії України.
Представлено вишукані предмети — це, найперше, про те, яка багатюща давня історія України.
За роки незалежності ці скарби національного значення побували на понад 40 виставках, знайомлячи закордонних відвідувачів з нашою країною, констатував куратор виставки Юрій Полідович.
Колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей — філія Національного музею історії України, — має світове значення.
До неї входять таємничий ритуальний предмет із філігранним зображенням батальних сцен з кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита (чохла) із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд у формі рога...
«Кургани скіфів — це монументальні споруди, тому знайти такі пам’ятки було нелегкою справою», — зауважив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.
«Особливої краси витвори із золота є своєрідним літописом скіфської історії. Виготовлені 2 тис. 500 років тому, вони є частиною величної історії України», — сказав на відкритті міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Перші скіфські пам’ятки, знайдені в українській землі, були вивезені з України. Друга хвиля дощу скіфських старожитностей, що пролилася на Україну, осіла в Музеї історичних коштовностей і знайшла тут довічне зберігання, — розповів багаторічний керівник Запорізької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віталій Отрощенко. — Скарби України невичерпні. Але археологічні роботи вимагають державного фінансування, тому влада має звернути на це увагу».
Відомий скіфолог Юрій Болтрик у коментарі «Україні молодій» розповів, що в Україні — все ще багатій на кургани, хоч і частково знищені і розграбовані, — за різними підрахунками, працюють від 35 тисяч до 50 тисяч «чорних археологів».
Щоби припинити їх незаконну діяльність, варто би було, як в Італії, запровадити спеціалізовану археологічну поліцію. Натомість офіційно у сфері працюють близько тисячі спеціалістів, з яких розкопками займаються близько 300 науковців, не без допомоги студентів і волонтерів.
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. >>
Шахрайство, підробка документів, втручання у приватне життя: кримінальні провадження щодо директорки музею Л. Гасиджак та діяльність «п’ятої колони» >>
Один із екземплярів Конституції США, який надрукували 237 років тому й надіслали до Північної Кароліни для ратифікації, продали на аукціоні. >>
Дослідження історії рідного краю та життя видатних земляків — важливий аспект пізнання свого коріння, збереження національної пам’яті, розуміння національної ідентичності, усвідомлення повної картини історичних подій у країні. >>
Ініціативу Національного банку України (НБУ) змінити назву розмінної монети з "копійок" на "шаги". підтримує Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович. >>