У Києві за останні тижні відкрили другу виставку, на якій представлено унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України, — «Скіфське золото» у Національному музеї історії України.
Представлено вишукані предмети — це, найперше, про те, яка багатюща давня історія України.
За роки незалежності ці скарби національного значення побували на понад 40 виставках, знайомлячи закордонних відвідувачів з нашою країною, констатував куратор виставки Юрій Полідович.
Колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей — філія Національного музею історії України, — має світове значення.
До неї входять таємничий ритуальний предмет із філігранним зображенням батальних сцен з кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита (чохла) із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд у формі рога...
«Кургани скіфів — це монументальні споруди, тому знайти такі пам’ятки було нелегкою справою», — зауважив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.
«Особливої краси витвори із золота є своєрідним літописом скіфської історії. Виготовлені 2 тис. 500 років тому, вони є частиною величної історії України», — сказав на відкритті міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Перші скіфські пам’ятки, знайдені в українській землі, були вивезені з України. Друга хвиля дощу скіфських старожитностей, що пролилася на Україну, осіла в Музеї історичних коштовностей і знайшла тут довічне зберігання, — розповів багаторічний керівник Запорізької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віталій Отрощенко. — Скарби України невичерпні. Але археологічні роботи вимагають державного фінансування, тому влада має звернути на це увагу».
Відомий скіфолог Юрій Болтрик у коментарі «Україні молодій» розповів, що в Україні — все ще багатій на кургани, хоч і частково знищені і розграбовані, — за різними підрахунками, працюють від 35 тисяч до 50 тисяч «чорних археологів».
Щоби припинити їх незаконну діяльність, варто би було, як в Італії, запровадити спеціалізовану археологічну поліцію. Натомість офіційно у сфері працюють близько тисячі спеціалістів, з яких розкопками займаються близько 300 науковців, не без допомоги студентів і волонтерів.