Найцінніша прикраса: у Музеї коштовностей показують оригінал скіфської пекторалі

«Був знайдений великий круглий золотий предмет, який виявився пектораллю. Це сталося о 14.30… Всі одразу зойкнули та почали цілуватися… Річ настільки дивовижна, що опис її займе багато сторінок, тому сьогодні годі й мріяти про це», — такий запис у щоденнику залишив Борис Мозолевський у понеділок, 21 червня, пів століття тому, у 1971 році.

Відтоді унікальна скіфська прикраса, знайдена у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині, стала однією з найвідоміших для світу археологічних знахідок в Україні.

А днями в Києві презентували виставку, центровим експонатом якої став оригінал пекторалі, яку датують четвертим століттям до нашої ери.

Гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук уточнив на відкритті виставки, що до ювілею дослідження Товстої Могили колектив готувався близько року.

Окрім виставкового проєкту «Пектораль. Знахідка століття» у філії на території Києво-Печерської лаври — у Музеї історичних коштовностей, також створили науково-популярні видання, щоб детально представити найвідомішу археологічну пам’ятку України.

На початку 1971 року на Дніпропетровщині, на околиці тоді молодого міста Орджонікідзе, створеного у післявоєнні роки з навколишніх сіл (яке п’ять років тому нарешті декомунізували у Покров), будівництво залізничного депо незворотно руйнувало скіфський курган Товста Могила, висота якого сягала 8,6 метра, а діаметр — 60 м.

Тоді його почали досліджувати науковці місцевої експедиції, яку очолив Борис Мозолевський з Києва. З інституту археології ще був лаборант Олександр Загребельний.

Згодом група поповнилася іншими столичними спеціалістами.

Реконструкція людей, яких знайшли останки у Товстій Могилі.
Фото Валентини САМЧЕНКО.

Розкопки тривали упродовж чотирьох місяців — з кінця березня до кінця липня. Виставку «Пектораль. Знахідка століття» презентували через 50 років саме у день завершення експедиції — 30 липня.

За художніми властивостями, технічною досконалістю та інформативністю пектораль є неперевершеним шедевром античного мистецтва.

Виготовлена з твердого 24-каратного найвищої проби золота, діаметром 12 дюймів (30,6 см) і вагою понад 2,5 фунта (1149 г). Створена із близько 160 деталей: 4 каркасні трубки-джгути, 48 фігурок людей, свійських і диких тварин, птахів і міфічних істот.

Виставка «Пектораль. Знахідка століття» облаштована так, що відвідувачі ніби поступово проживають усі етапи знахідок у кургані, у боковій і центральній гробницях.

Є зображення реконструйованих скіфів, чиї останки було знайдено: правителя, дружини та нащадка.

Уже другого дня досліджень археологи виявили залишки похоронного кортежу. Вважається, що на поховальній трапезі могло перебувати до 3 тисяч осіб.

У вітринах представлені бронзові казан і посудина, схожа на сковорідку, рештки амфор, багато прикрас.

Усього у кургані віднайшли рештки поховань семи коней. Деталі поховального кортежу, предмети оздоблення воза, в тому числі дерев’яні, та декоративні елементи вуздечок iз Товстої Могили ніколи раніше не представляли широкій аудиторії, підкреслюють науковці.

Варто згадати, що на час досліджень Борис Мозолевський (1936—1993) був позаштатним співробітником, оскільки через вільнодумство та антирадянські вірші його шлях до офіційної науки заблокували ідеологічними перепонами.

Після розкопок Товстої Могили його заднім числом зарахували до штату Інституту археології і навіть видали ордер на 3-кімнатну квартиру, дозволивши займатися наукою. Книжки Бориса Мозолевського «Скіфський степ» та «Товста Могила» вважаються засадничими.

Виставка «Пектораль. Знахідка століття» триватиме до 31 жовтня. Її куратори: завідувачка відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Любов Клочко та провідні наукові співробітники Музею історичних коштовностей України Юрій Полідович і Оксана Ліфантій.