Цього тижня Національна комісія зі стандартів державної мови розпочала приймати іспити у всіх, хто претендує на посаду чиновника високого рангу та має намір отримати громадянство України. На перший іспит, що проходив у понеділок, зареєструвалося 348 осіб.
Свої знання можна було випробувати у спеціальних центрах, що відкрилися в Києві, Полтаві, Вінниці, Чернігові, Житомирі, Черкасах, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях, Кропивницькому, Миколаєві, Херсоні та Рубіжному.
За словами мовного омбудсмана Тараса Кременя, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вже два роки тому кожен із претендентів на державну службу мав достатньо часу, аби підготуватися належним чином. Самі завдання, на думку впорядників, — нескладні.
Той, хто володіє українською мовою і спілкується нею щоденно, впорається з іспитом без проблем.
Якщо ж знань замало, інтернет навряд чи допоможе, оскільки на пошук правильного варіанта відповіді просто забракне часу.
Всі учасники отримають сертифікати з указаним рівнем знань. Негромадяни України змушені будуть заплатити за цей документ 500 гривень.
Згідно iз законом, складати іспит повинні не всі державні службовці.
«Якщо чиновник зараз не подається на конкурс, то йому не потрібно підтверджувати володіння державною мовою, — повідомила членкиня Нацкомісії зі стандартів державної мови Ольга Шевчук-Калюжна.
— Але якщо людина планує змінювати свою кар’єру і переходити з посади на посаду, наприклад прагне бути високопосадовцем, то їй потрібно мати цей сертифікат».
Екзамен з української мови дозволено не складати також тим, хто претендує на виборні посади, як-то депутати Верховної Ради. Але при цьому вони зобов’язані під час виконання службових обов’язків застосовувати саме українську.
До речі, з 16 липня згаданий закон зобов’язує вітчизняні телеканали транслювати фільми і серіали винятково державною мовою. Але, за словами Тараса Кременя, цю норму наразі порушують мінімум шість телеканалів — «Інтер», «Україна», ICTV, «Мега», «НТН», «К1».
Мовний омбудсман звернувся до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до згаданих каналів визначені законодавством санкції. Але там відповіли, що функції контролю за виконанням згаданої норми має здійснювати саме уповноважений із захисту державної мови.
Така позиція викликала різку критику з боку патріотичної спільноти.
«Нацрада має моніторити та надсилати омбудсману результати моніторингу та можливі порушення, — зауважив політолог Андрій Смолій. — Але чому ви не бачите ніяких порушень? Я особисто зараз бачу саботаж саме з боку Нацради, яка підігрує олігархічним каналам у тому, щоб плювати на Закон «Про мову»! Ще більш різко висловився з цього приводу один з розробників мовного закону Тарас Шамайда, назвавши дії Нацради з питань ББ і РМ «відвертим кришуванням русифікації і порушенням законодавства».
Значна частина вчителів шкіл (43%) В Україні визнають, що потребують удосконалення знання української мови задля роботи в школі. Водночас лише один педагог із 10 вдається до російської мови, якщо так йому легше пояснити учням матеріал. >>
Радіодиктант національної єдності – 2024 стартував в Україні 25 жовтня. Найбільший українськомовний флешмоб розпочався об 11:00. >>
Курс із кримськотатарської мови та літератури розробили для учнів та учениць 5-6-х класів «Нової української школи». Він складається зі 140 уроків. >>
Львівський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід у вигляді утримання під вартою для В’ячеслава Зінченка, якого підозрюють у вбивстві екснардепки та мовознавиці Ірини Фаріон. >>
Чорна зловісна рука 19 липня цього року, підступно і цілеспрямовано, навічно зупинила націоналістично-творчу, науково-педагогічну життєдайність Ірини Фаріон. >>
Мовознавиця та колишня народна депутатка Ірина Фаріон померла у реанімації лікарні після скоєного на неї замаху у Львові, 19 липня. >>
