«Зелена» бомба під економіку: чим загрожують законодавчі ідеї Данила Гетманцева

«Зелена» влада продовжує масштабні кроки зі знищення головної рушійної сили українського суспільства — дрібного бізнесу і приватного підприємництва.

Саме цей прошарок найбільш ініціативний, і саме він вносить чи не найбільшу частку в розвиток ВВП цілої низки країн.

Україна могла би бути однією з них, але вільне підприємництво чомусь дуже заважає деяким представникам влади: як соратникам експрезидента Віктора Януковича, так і нинішньої Зе-команди.

Наразі важко стверджувати, чи ініціатива дискримінаційних кроків надходить із самої гори, від президента Володимира Зеленського, чи це воля його команди, чільне місце у якій займає керівник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Саме він ініціює більшість законодавчих змін, проти яких масово виступає бізнес-середовище України та які призводять до втрати наших позицій у світових рейтингах свободи бізнесу.

Туга за податками

Нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні так званий ресурсний законопроєкт №5600 про індексацію окремих податкових ставок та підвищення рентних платежів. Який самі ініціатори назвали чомусь «антиахметівським», а бізнесмени — і дрібні, і середні, — руйнуванням їхньої справи.

«Запропоновані зміни торкнуться тільки представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися нормами, виписаними спеціально під них і для їх збагачення. Це, зокрема, стосується протидії «скруткам» та зловживання відшкодуванням ПДВ, ставок екологічного податку на викиди вуглецю, найнижчих у Європі та світі, розміру ставок оподаткування за користування надрами. Окремі ставки податків, визначені в абсолютних величинах, не переглядалися з 2017 року. Це акцизний податок на алкогольні напої, рента за користування стільниковим радіозв’язком й інші», — сказав тоді міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи проєкт закону в парламенті.

І уточнив: дітище Данила Гетманцева, зокрема, пропонує встановити обмеження для великих платників податків на перенесення збитків минулих періодів, обмежити права великих платників податків на використання накопичених збитків минулих років, заборонити виїзд за межі країни керівникам підприємств із податковим боргом, скоротити граничні терміни реєстрації платниками ПДВ податкових накладних та термін на включення податкової накладної до складу податкового кредиту.

Але, як потім з’ясувалося, і Марченко, і Гетманцев «забули» сказати багато важливих речей.

Бомба під економіку

Законопроєкт № 5600, на думку експертів, є бомбою уповільненої дії для економіки.

«Як мантру твердять, що документ дозволить додатково залучити до держ­бюджету 50 млрд грн на рік. Але питання, який саме рік мається на увазі? Якщо рік набуття законом чинності — це можливо. Але вже в 2022 році ефективність даного документа буде дуже сумнівною», — сказав народний депутат Дмитро Шпенов, нагадавши, що за підсумками минулого року українські підприємства відзвітували про збитки в 338 млрд грн. У першому кварталі до них додалося ще 53 млрд грн.

Таким чином, за його підрахунками, за останні 15 місяців вітчизняні підприємці втратили безповоротно майже 400 млрд грн. Причому втратили в умовах економічної кризи і дуже млявого банківського кредитування, плюс відсутність допомоги з боку держави.

«Скажіть, як у таких умовах можна піднімати податки? У перший рік, коли закон набере чинності, збільшення доходів бюджету уряд отримає. Але ціна «затикання бюджетних дірок» може виявитися занадто високою. Підприємства змушені будуть заплатити податки за підвищеними ставками і залишитися без засобів для розвитку. Неважко припустити, що буде далі», — сказав нардеп, спрогнозувавши, що ініціатива влади призведе до масового відходу компаній у тінь, використання схем мінімізації сплати податків, скорочення виробництва, звільнення частини персоналу, в гіршому випадку — банкрутства.

«У підсумку все закінчиться зниженням податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і як наслідок — наростанням соціальної напруги. Це занадто висока ціна для економічної безпеки України. Коли ця бомба уповільненої дії вибухне, рятувати ситуацію буде вже пізно», — наголосив депутат.

Порушили зобов’язання перед Європою

Розширенням же повноважень податкової законопроєкт уряду вдарить по малому і середньому бізнесу, а також населенню.

Законопроєкт пропонує надати податковим органам право отримувати на запит інформацію від платника не тільки за фактом виявленого правопорушення, а й у тому випадку, якщо ДПС виявить факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства.

«Оскільки оцінка, чи може якийсь факт свідчити про ухилення від сплати податків, є абсолютно суб’єктивною, така норма дозволяє податковим органам направляти необмежену кількість запитів, тероризуючи підприємство», — заявив координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.

«У проєкті виявилися десятки норм, які погіршать умови роботи малого і середнього бізнесу, а також негативно позначаться на громадянах», — сказав експерт.

Серед таких норм він, зокрема, назвав оподаткування ПДФО за ставкою 18% (замість 5%) доходів від продажу протягом звітного податкового року третього і наступних об’єктів нерухомості.

Експерт стверджує: це вдарить по інвестиціях у житлове будівництво. Крім того, на сфері будівництва житлової нерухомості негативно позначиться ще одна норма цього законопроєкту — про оподаткування ПДВ операцій з продажу житла.

Впровадження цієї норми, на його думку, призведе до порушення євроінтеграційних зобов’язань України.

Пропоновані ж податкові новації в сільському господарстві, зокрема запровадження податку для мікровласників земель на вирощену ними продукцію, звузять пільгу для доходів від продажу своєї сільськогосподарської продукції, вирощеної самою фізичною особою на земельних ділянках, площа яких — у межах 0,5 га (чинна норма не перевищує 2 га).

«Така норма суперечить статті 121 Земельного кодексу», — зауважив Гетьман.

Проти «дітища» Гетманцева виступив також економічний експерт Олексій Кущ, заявивши, що підвищення податків призведе до зростання цін на всі товари, а Україна перетвориться на сировинну державу.

Американська торгова палата і Європейська Бізнес Асоціація закликали відхилити законопроєкт, відзначивши, що його ухвалення збільшить фіскальний тиск на бізнес і негативно вплине на економіку, а також погіршить інвестиційний клімат країни.

Подорожчає нерухомість

«Раніше ухвалений законопроєкт №3131-д передбачав зниження податку на землю, що використовується для заготівлі кормів, у п’ять разів; ставка для фермерів була знижена в 2,5 раза; фермери отримали два роки облямівки на сплату цього податку.

Але зараз в №5600 знову прописана найгірша версія цього закону. Як таке можливо? Невже втручання президента, який став на захист фермерів, не повинно враховуватися? Навіщо знову пропонувати те, що вже відхилили? — заявив голова виконавчого комітету Національної ради реформ України Михеїл Саакашвілі.

— У законопроєкті №5600 передбачається також запровадження акцизу на «зелену» енергетику. В усьому світі йдуть назустріч «зеленій» енергетиці, цілі країни переходять на цю енергію, а ми, навпаки, хочемо вбити розвиток цього напрямку? Навіщо? Невже Україні не важливо злізти з газової голки Росії і піклуватися про енергетичну незалежність?».

Ініціатива Данила Гетманцева може також завдати удару по сектору будівництва житлової нерухомості. Попри те, що з початку 2021 року ціни на нерухомість зростають через збільшення вартості будівельних матеріалів, додаткове податкове навантаження призведе до ще більшого подорожчання. А також уповільнить реалізацію програми «Доступна іпотека під 7%».

Засновник компанії KAN Development Ігор Ніконов вважає, що прибуток фондів будівництва від продажу житла, як правило, реінвестується в нові проєкти, а не виводиться, тому не повинен обкладатися податком на додану вартість.

«Ми намагаємося пояснити депутатам, що цей пункт не можна ухвалювати. Дуже важливо, щоб доступність житла була масовою, тому що завдяки цьому люди залишаються в Україні», — сказав він.

На думку забудовників, за новими правилами вартість житла економ- і комфорт-класу зросте на 150 доларів за квадратний метр. А ідея обкладати ПДВ вже укладені на момент ухвалення закону, але не оплачені контракти на покупку житла призведе до колапсу.

«Якщо закон буде у нинішній редакції і заднім числом «обілечуватимуться» старі контракти, це взагалі буде кризово для галузі. Людей, які ще не оплатили договори повністю, дуже багато, адже забудовники в основному пропонують розстрочку на 5, 10, 15 років», — пояснив Ніконов.

Аграрний бізнес — до побачення!

Але чи не найбільше питань до старань групи Данила Гетманцева — у вітчизняних аграріїв, які наразі є чи не головним постачальником валюти до України.

«Законопроєкт №5600 не можна ухвалювати, оскільки він є небезпечним і дис­кримінаційним щодо агровиробників, а реалізація його положень матиме негативні наслідки як для агросектору, так і для економіки в цілому», — заявили свою консолідовану позицію аграрні асоціації, які входять у Всеукраїнський аграрний форум.

Адже, за їхніми підрахунками, документ у рази збільшує податки для легальних агровиробників, розширює повноваження податкових органів, що сприятиме розвитку корупції і при цьому не вирішить поставленого завдання — детінізації економіки.

«Спершу ідея законопроєкту полягала у тому, щоби вирівняти податкове навантаження для всіх, хто працює як офіційно, так і неофіційно. Однак нинішня його редакція передбачає не вирівнювання, а збільшення в рази податкового навантаження для суб’єктів господарювання, які працюють легально», — заявила директор «Всеукраїнського аграрного форуму» Марія Дідух.

«ЄСВ не включатимуть до розміру мінімального податкового зобов’язання. З огляду на те, що цей податок з 1 га становить приблизно 1,5%, то законопроєкт №5600 фактично завищує розмір мінімального податкового тягаря на 1,5%. Або ж необхідно знизити на цей показник інші види податкового навантаження», — сказав експерт Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон, зазначивши, що існує ініціатива збільшення вдвічі єдиного податку 4-ї групи, на якому перебувають практично всі сільгоспвиробники.

Зараз ця норма винесена в окремий законопроєкт, однак можливість реалізації розглядається, а це загрожує втратами 5,3 млрд гривень щорічно.

Таке підвищення негативно відіб’ється також на громадах, оскільки більшість сільгоспвиробників мають благодійні соціальні угоди — допомагають розвитку своїх громад, виділяючи кошти на освіту, медицину, культуру, — і в середньому на це спрямовують близько 200 грн на га.

Під час продажу земельних ділянок податок на доходи фізичних осіб має зрости з 5% до 18%. Тобто, людина при продажу земельної ділянки майже 20% свого прибутку повинна буде віддати державі. Крім того, ця норма застосовуватиметься при продажу третьої ділянки і далі.

«За нашими оцінками, щорічно це буде приблизно 2,2 млрд грн. втрат у вартості землі при її купівлі-продажу. Сумарно для платників податків сума збитків складе 15,3 млрд грн щорічно», — сказав голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко.

Також, за його словами, птахівників хочуть виключити з платників податків 4-ї групи. Це може бути проблемою для галузі, адже, за словами Бакуменка, в останні роки в м’ясному і яєчному птахівництві спостерігаються збитки: виробництво яєць у порівнянні з минулим роком скоротилося на 21%, такого не було останні 20 років.

Виробництво м’яса птиці скоротилося на 8%. Припинило свою діяльність 20 підприємств, 15 тис. працівників звільнили.

«Ми неодноразово зверталися до влади з пропозиціями, але нас не чують. На відміну від європейських країн, де сільське господарство субсидіюється і має істотну державну підтримку, наш уряд замість того, щоб підтримати національних виробників, заганяє їх у лещата підвищенням податкового навантаження», — сказав він.

«Збільшення податкового навантаження вплине на подальший розвиток агросектору, який на сьогоднішній день стабілізує економіку України», — резюмував президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко.