Приниження Меркель і Макрона: більшість країн ЄС рішуче відмовились від саміту з Путіним

Саміт глав країн-членів ЄС, який відбувся 24-25 червня у Брюсселі, виявився дуже напруженим.

Він розпочався 24 червня на дві години раніше, ніж зазвичай, через участь у ньому Генерального Секретаря ООН Антоніу Гутерріша і тривав майже 13 годин, до 2-ї години ночі 25 червня.

Обговорення відносин iз Росією, що було однією з голових тем засідання, лідери ЄС залишили наостанок і витратили на нього понад п’ять годин.

Лідери країн Євросоюзу провели цю частину стратегічної дискусії щодо Росії в особливо драматичній обстановці через провокативну пропозицію канцлерки ФРН Ангели Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона подумати стосовно можливості проведення саміту ЄС із президентом Росії Володимиром Путіним.

Діалог як єдиний варіант?

Обговорення вийшло «жорстким» і «непростим», повідомляє у своєму репортажі «Німецька хвиля». Незважаючи на різні погляди в ЄС на те, як краще вибудовувати відносини з Росією, досі «стратегічна дискусія» Євросоюзу про РФ проходила за відсутності якихось помітних суперечностей.

Друга частина цієї дискусії на найвищому рівні в ЄС у Брюсселі 24-25 червня також обіцяла бути доволі тихою. Однак за день до початку саміту все змінилося.

Адже основою для дискусії мали стати рекомендації Єврокомісії та глави європейської дипломатії Жозепа Борреля. Про жодну революцію у відносинах з Росією у них не йшлося, вони містили лише пропозиції, як посилити політику щодо Москви.

Утім Берліну цього було мало. І за підтримки Парижа Німеччина внесла свої пропозиції. Вони були частиною робочого процесу й тому не мали стати публічними. Одна з пропозицій полягала у пошуку форматів діалогу з Росією, «у тому числі на рівні лідерів».

Таке брюссельське бюрократичне формулювання може звучати безвинно, але насправді ця ідея політично вибухонебезпечна, й про неї одразу ж дізналися журналісти. Річ у тому, що до 2014 року саміти ЄС—Росія відбувалися регулярно. Але у відповідь на анексію українського Криму та конфлікт на Донбасі Брюссель заморозив більшу частину співпраці з РФ включно з самітами.

У багатьох ця ідея викликала нерозуміння. Прем’єрка Естонії Кая Каллас зазначила, що пропозиція Берліна і Парижа стала для неї несподіванкою, причому неприємною. «Ми всі погодилися, що Росія — це велика загроза, вона надзвичайно агресивна. Я не розумію, що тепер відбулося, звідки ця пропозиція», — дивувалася вона і нагадала про сумний досвід візиту Борреля до Москви у лютому.

Глава уряду Польщі Матеуш Моравецький висловив думку, що відновлення діалогу на найвищому політичному рівні можливе, лише якщо Росія припинить свою «агресивну політику». А його нідерландський колега Марк Рютте зауважив, що не проти зустрічі президентів Європейської Ради Шарля Мішеля та Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн iз президентом РФ Володимиром Путіним.

«Але особисто я не братиму участі в зустрічі Європейської Ради з Путіним». З тих лідерів країн ЄС, які захотіли висловитися публічно, однозначно ідею саміту з Росією підтримав лише канцлер Австрії Себастіан Курц.

Свою позицію канцлерка Німеччини Ангела Меркель спробувала пояснити під час виступу в бундестазі. Вона заявила, що Євросоюз повинен «шукати прямих контактів iз Росією та російським президентом», адже це, на її думку, — єдиний варіант розв’язання конфліктів. Обґрунтувала вона такий погляд «відповідальністю» перед країнами «Східного партнерства», зокрема Україною та Білоруссю.

«Шукати прямих контактів» Меркель забажалося після зустрічі президента США Джо Байдена з Путіним. За її словами, Євросоюзу теж треба «створювати формати для розмов» iз Путіним. А на думку Курца, Євросоюз, який географічно розташований ближче до РФ, не може просто «дивитися, як США і Росія ведуть діалог». «І багато тем, наприклад Україна чи інші, стосуються нас більше, ніж США», — додав канцлер Австрії.

Хто тут русофоби?

У Києві ж дотримуються протилежного погляду. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкритикував ідею відновлення самітів до того, як буде «прогрес iз боку Росії». На його думку, такий крок підірве ефективність санкцій і буде стимулом Росії не імплементувати Мінські угоди.

У підсумку, через рішучий спротив країн Балтії, а також Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) про саміт iз Путіним не домовилися. Європейська Рада, тобто лідери ЄС, ухвалили комюніке, до якого увійшли інші німецько-французькі пропозиції, які залишилися непоміченими за скандальною дискусією.

А саме, саміт Євросоюзу «наголосив на необхідності твердої та скоординованої відповіді ЄС і його держав-членів на подальші ворожі, незаконні та підривні дії Росії». Для цього лідери ЄС дали завдання Єврокомісії та Боррелю «надати варіанти для додаткових обмежувальних заходів, включно з економічними санкціями». Ще одна пропозиція Берліна також знайшла підтримку всередині ЄС.

Тобто, Європейська Рада наголосила на необхідності поглиблювати та активізувати політичні й економічні зв’язки з країнами «Східного партнерства», куди входить і Україна, з метою посилити їхню стійкість до різноманітних загроз.

Хоча після першого дня саміту й було заплановано прес­конференцію Шарля Мішеля й Урсули фон дер Ляєн, проте її скасували. Зробити заяви для преси вночі захотіли лише керівники Німеччини, Литви та Бельгії.

Меркель дискусію про Росію назвала «дуже детальною та непростою». За її словами, тепер шукатимуть «формати та умови, за яких можна вести діалог». «Ми не змогли домовитися, що негайно зустрінемося з Путіним на найвищому рівні.

Але для мене важливо, що формат діалогу залишається і над ним працюють. Я особисто хотіла би більш мужнього кроку, але і так добре», — заявила Меркель.

Французький президент Емманюєль Макрон узагалі дав волю своїм почуттям і назвав на саміті політиків зі Східної та Центральної Європи «русофобами». Це слово активно використовує проти своїх противників Путін та кремлівська пропаганда.

У свою чергу президент Литви Гітанас Науседа назвав дискусію «жорсткою», але зазначив, що задоволений її результатом.

За його словами, діалог — «хороша ідея», але вести його без червоних ліній і попередніх умов стало би «хибним сигналом» як для ЄС, передусім країн Балтії, так і для країн-партнерів, які були би «надзвичайно розчаровані» таким кроком.

Очевидно, що в першу чергу він мав на увазі Україну. На цьому стратегічна дискусія щодо Росії не завершилася, бо в комюніке йдеться, що лідери ЄС повернуться до цього питання.

Відхилення пропозиції Франції та Німеччини відновити співпрацю з Москвою та організувати євросоюзно-російський саміт, у якому мав би взяти участь Володимир Путін, було лише першою спробою, яку Меркель і Макрон ганебно програли.

Впливове світове політичне видання Politico написало, що Німеччину та Францію «принизили», що демонструє систему влади в ЄС. Якщо за пропозиції Берліна і Парижа голосують, це нормально, а якщо Німеччину чи Францію не підтримують, тоді це «приниження».