День пам’яті Андрея Шептицького: 80 років тому помер праведник-митрополит, фото
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
Лист батьків до Євгена Коновальця (1934 р.); Ольга Коновалець, дружина Євгена Коновальця (1969 р.); Юрій Коновалець, син Євгена Коновальця (1940-ві рр.). (Фото з сайту day.kyiv.ua.)
Євген Коновалець — одна з найвизначніших постатей в українській історії ХХ століття.
Організатор Корпусу Січових стрільців — найбоєздатнішого підрозділу у складі Армії УНР, комендант Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, він довгий час лишався «в затінку» своїх послідовників, яких радянська (а за нею — і російська) пропаганда системно дискредитувала та демонізувала.
Утім, попри визначні бойові та політичні заслуги перед Україною, Коновалець лишався звичайною людиною — любив свою родину, мандрівки, умів знаходити спільну мову з різними людьми. Багато курив і любив шоколад. Останній факт зіграв у його житті фатальну роль.
Саме цей, людяний, аспект і намагалися підкреслити організатори виставки «Щиро Ваш. Євген Коновалець», яка 14 червня, в день 130-й річниці від дня народження провідника ОУН, відкрилася в Національному музеї історії України.
У виставці представлено матеріали з фондових колекцій музею та Фундації імені Олега Ольжича: особисті речі Євгена Коновальця, документи, пов’язані з його діяльністю, артефакти, які стосуються здійсненого спецгрупою НКВС терористичного акту, жертвою якого став Євген Коновалець.
Усі експонати — оригінальні, частина документів, речей та матеріалів експонується вперше.
«Власне, в кожній вітрині є лише одна-дві речі, які колись показували, а решту ніде не виставляли. Тут є дуже цікаві речі: листи батьків, які починаються словами «Христос Воскрес! Найдорожчий Ґенусю» і закінчуються підписами «батько» і «нещасна мати», чи гостьовий альбом — була така традиція в галицьких родинах, коли поважні гості лишали в альбомі невеличкий відгук про свій візит, і там є запис кардинала Любачівського.
Також уперше експонуються рукописні зошити Євгена Коновальця, де він залишав свої думки, що робити, куди рухатися далі. Одна з перлинок виставки — речі, пов’язані з останніми днями життя Євгена Коновальця. Це — оригінал телеграми вбивці провідника ОУН, співробітника НКВД Павла Судоплатова, якою він у лютому 1938 року запрошував Коновальця на зустріч (про останню розмову вони домовлялися телефоном), квитанція про сплату за проживання в роттердамському Grand Hotel «Central», годинник, який був на руці полковника в момент вибуху, посмертна маска», — розповідає куратор виставки Олександр Кучерук.
Окрема тема — експозиція, присвячена Литві в житті Євгена Коновальця, де можна побачити оригінал литовського паспорта лідера ОУН (українського громадянства Коновалець отримати не міг, а бути польським чи радянським підданим не хотів принципово).
До речі, у 1938 році квіти на похорон Євгена Коновальця оплачувало литовське консульство в Роттердамі. На відкритті виставки був присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас.
Виставка «Щиро Ваш. Євген Коновалець» триватиме в музеї до Покрови. Якраз є час, щоб по-новому відкрити для себе цю непересічну постать.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія дружини провідника ОУН Ольги Коновалець.
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. >>
Шахрайство, підробка документів, втручання у приватне життя: кримінальні провадження щодо директорки музею Л. Гасиджак та діяльність «п’ятої колони» >>
Один із екземплярів Конституції США, який надрукували 237 років тому й надіслали до Північної Кароліни для ратифікації, продали на аукціоні. >>
Дослідження історії рідного краю та життя видатних земляків — важливий аспект пізнання свого коріння, збереження національної пам’яті, розуміння національної ідентичності, усвідомлення повної картини історичних подій у країні. >>
Ініціативу Національного банку України (НБУ) змінити назву розмінної монети з "копійок" на "шаги". підтримує Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович. >>