3 червня Верховна Рада знищила систему електронного декларування, проголосувавши законопроєкт №4651.
Всього кілька поправок звели нанівець ініціативу президента відновити реальне покарання за брехню в декларації — не має значення, яка відповідальність, якщо її точно не буде.
І відновлення в’язниці за брехню в декларуваннi було б не найважливіше в порівнянні з відкритою депутатами скринькою Пандори.
Реакція на проголосований законопроєкт була миттєва. Ветувати законопроєкт майже одразу після голосування закликали президента окремі депутати, активісти та антикорупційні органи — НАЗК та НАБУ.
За кілька годин після голосування Володимир Зеленський повідомив, що ветуватиме законопроєкт: «Це не те, чого очікують українці, й не те, що їм обіцяв я, внісши цей законопроєкт на розгляд парламенту».
Що трапилося?
Законопроєкт Зеленського мав на меті повернути в’язницю за брехню в деклараціях. Деякі депутати, звісно ж, були не раді такій ініціативі, подавши фатальні поправки. У залі ці правки поставили на голосування, незважаючи на негативне рішення комітету. І вуаля — голоси за погіршення системи е-декларування знайшлися.
Депутати підтримали поправку депутата від «слуги народу» Ігоря Фріса (№50) «У цій статті та статті 366-3 цього Кодексу відомими суб’єкту декларування вважаються відомості щодо об’єктів декларування, які перебувають у володінні або користуванні суб’єкта декларування особисто та які перебувають у володінні або користуванні членів сім’ї суб’єкта декларування і подані суб’єкту декларування у будь-якому вигляді».
Також депутати підтримали поправку №65 (Фріса), яка пов’язана з поправкою №50: «Розділ ІІ «Прикінцеві положення» законопроєкту доповнити пунктом 2 такого змісту: «2. У Законі України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради, 2014, №49, ст. 2056) частину другу статті 46 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
«Відомості про об’єкти декларування, які перебувають у володінні або користуванні членів сім’ї суб’єкта декларування, зазначаються в декларації, якщо член сім’ї суб’єкта декларування подав суб’єкту декларування відомості про такі об’єкти декларування у будь-якому вигляді».
Що це означає? Ця поправка фактично робить неможливим покарання за брехню щодо майна родичів декларантів. Посадовці отримали б змогу не зазначати в деклараціях майно, яким володіють чи користуються їхні родичі.
Тобто якщо чиновник переписав би дороговартісний Mercedes на бабусь/дядьків, а його дружина на ньому б каталася і його підкидала на роботу, то депутат міг би спокійно автівку не декларувати, пояснюючи це тим, що «член сім’ї не надав інформацію». І все — ніякої кримінальної відповідальності і навіть не потрібно думати про якусь там брехню в декларації.
Зараз же такі активи підлягають обов’язковому декларуванню, якщо про них декларанту відомо (ну погодьтеся, що дивно не бачити, на чому щодня катається твоя дружина чи чоловік).
Така редакція законопроєкту беззаперечно створювала більше проблем, аніж було до цього, тобто без покарання в’язницею за неправдиві відомості в деклараціях.
Депутати підтримали поправку №59 Олексія Ковальова («Слуга народу»): «У підпункті 3 пункту 2 Розділу І проєкту, слово «позбавленням» замінити на слово «обмеженням».
Що це означає? Такою нормою депутати знесли покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларацій. Тобто забив на декларування — не сів. Депутати подумали, що обмеження волі (себто гуртожиток) релевантне покарання на приховування своїх статків.
Найілюстративніша реакція на голосування за ці поправки була в депутата Олександра Дубінського (того, на якого США наклали санкції і якого виперли зi «Слуги народу»).
Він точно вже був готовий до таких змін після історій з переписуванням автівок на маму, яка «любить швидкість».
Що передувало?
Минулого року в жовтні Конституційний Суд України знищив е-декларування, зокрема скасувавши покарання за брехню в декларації.
У грудні 2020 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт 4460-д щодо відновлення відповідальності за брехню в декларації. Однак Рада відмовилася встановлювати покарання за такий злочин у вигляді позбавлення волі, захотівши обійтися лише обмеженням волі.
У березні цього року депутати забезпечили чиновників відсутністю в’язниці за брехню в декларації за 2020 рік. Йдеться про цей же законопроєкт №4651. Рiч у тiм, що депутати не встигли проголосувати його в два читання до 31 березня 2021 року — тобто до дедлайну подачі щорічних декларацій за попередній рік.
У травні Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо президентського законопроєкту №4651 про посилення відповідальності за недекларування. У висновку були підтримані всі зміни, які початково були запропоновані в поданому Президентом законопроєкті, включно з відновленням ув’язнення як покарання за умисне неподання декларацій.
* * *
Це, напевне, найшвидше рішення президента заявити про ветування закону. Справді, у тому, що запропонували депутати для свого ж захисту, немає нічого спiльного з інтересами українців. Адже ефективне електронне декларування було однією з вимог безвізового режиму України і, звичайно ж, міжнародні партнери перевіряють, як Україна дотримується обіцянок.
Віталій ШАБУНІН,
голова правління Центру протидії корупції