Тарас Кремінь: Будь-які спекуляції на мовному питанні є неприпустимими

З огляду на те, яких титанічних зусиль вимагає впровадження в Україні української мови як державної, який супротив чинить цьому орієнтований на Росію політикум та медіабізнес, яким непростим виявився шлях Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», не зайвим буде згадати — й не один раз — що є для нас українська мова.

А мова для українців має колосальне значення. Коли Україна стала незалежною державою, виявилося, що для повного одужання народу, котрий мешкає на цій території і під сильним пресингом радянського авторитаризму втратив дар мови, потрібен логопед. І цей логопед — українська мова. Адже кристалізація національного «Я» просто неможлива без національної мови.

І, можливо, процес накопичення свободи, національної історії розтягнувся б на десятиліття, але, як не гірко це усвідомлювати, війна на сході України прискорила його ходу.

Також варто зазначити, що націю формує культура. І тому головний удар в Україні відбувався по культурі, починаючи ще з царів, як, наприклад, Емський указ (1876 р.), що забороняв академічну українську мову, видання академічних книг.

Україну в прямому сенсі тримали за горло. Вона не могла артикулювати. Тому все, що пов’язано з культурою і мовою, — це питання виживання нації в Україні.

Отже, в 2019 році було прийнято Закон «Про забезпечення функціонування української мови як дер­жавної». Перехідні положення закону передбачали поступове запровадження його норм. Так, наприклад, перехід на українську сфери обслуговування відбувся 16 січня цього року.

Як імплементується ця норма мовного закону та впроваджуватимуться наступні його вимоги, з «УМ» поділився Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Наше кіно — на службу агресору?

— З початку року до мене надійшло понад 1,3 тисячі повідомлень про порушення мовного закону. П’ятьом організаціям винесли попередження. Більшість із них виправили порушення протягом місяця, як цього вимагає закон. Скарг побільшало після послаблення карантину, коли запрацювали кав’ярні та торговельно-розважальні центри. Продовжує зростати кількість скарг на порушення закону представниками органів державної влади та місцевого самоврядування. Лише за останній місяць надійшло 25 таких скарг, — повідомив мовний омбудсман.

— Відомо, що з 16 липня цього року починають діяти наступні норми Закону. Зокрема, щодо книговидання та книгорозповсюдження і дублювання кінофільмів українською мовою. Тарасе Дмитровичу, почнімо з останньої, оскільки вона досить різко заявила про себе в публічній площині через намагання депутатів провладної фракції відтермінувати дію згаданої норми.

— Справді, норма про демонстрування кінофільмів, що вироблені в Україні, українською мовою, зустріла жорстке протистояння у парламенті, — розповідає Тарас Кремінь. — У законі зазначається: «Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсю­джуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі».

Такої вимоги мають дотримуватися на телебаченні, в кінотеатрах і на інтернет-платформах. І якщо в кінотеатрах фільми вже демонструються державною мовою, то найбільше невдоволення лунає від телеканалів, які вже в другій половині липня не зможуть транслювати фільми та серіали російською з українськими субтитрами, як це є зараз.

І ось тепер новий законопроєкт, зареєстрований депутатами від фракції «Слуга народу», передбачає відтермінування обов’язкового озвучення фільмів українською мовою на час дії карантинних обмежень. На практиці це означає, що точної дати відтермінування немає, оскільки невідомо, коли карантин може закінчитися.

Зазначу, що найбільші медіа-холдинги та продакшн-компанії підтримали необхідність відкладення обов’язкової вимоги про українську мову у фільмах. Тому я розглядаю появу цих законопроєктів як реалізацію інтересів окремих кіновиробників, які, на превеликий жаль, до сьогодні не готові забезпечувати право українців на отримання інформації та послуг державною мовою.

Українські кінематографісти, серед яких акторка Ірма Вітовська, кінорежисер Олег Сенцов, кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв та інші, оприлюднили відкритий лист до депутатів Верховної Ради України, в якому закликали народних депутатів не голосувати за законопроєкти №5554 та №5554-1. Вони переконані, що спроба зірвати набуття чинності з 16 липня норми закону про демонстрування фільмів українською мовою є актом підтримки російської гібридної агресії проти України.

Бліцкриг народних депутатів із внесення у порядок денний парламенту цього законопроєкту про продовження русифікації українського телепростору не пройшов. Для підтримки включення його до порядку денного поточної сесії не вистачило голосів. Але це не означає, що депутати не намагатимуться ще раз протягнути його. Тому дуже важливо, щоб поряд із нашою роботою була й пильність та небайдужість громадянського суспільства.

У періодиці панує «общєпонятний»

— А які основні моменти норми мовного закону щодо книговидання та книгорозповсюдження?

— 16 липня 2021 року набула чинності 26-та стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження, — продовжує мовний омбудсман Тарас Кремень.

— Законом передбачено, що не менше половини всіх виданих упродовж року видавцем назв книг має бути українською мовою, також не менше 50% назв книг, що продаються у книгарнях чи інших місцях розповсюдження, мають бути державною мовою.

Ця норма не поширюється на видавничу продукцію кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо порядку реалізації прав корінних народів.

Ще через пів року, з 16 січня 2022 року, подібна норма діятиме і для друкованих медіа. Відповідно до статті 25 мовного закону, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою, а в кожному місці розповсюдження друкованих медіа їх частка державною мовою має становити не менше 50%.

З метою дослідження реального стану щодо частки друкованих ЗМІ державною мовою, представлених для реалізації в точках продажу на території міста Києва, 31 травня 2021 року нами був здійснений моніторинг.

Ми проаналізували друковану продукцію, доступну для візуалізації, у 20 точках продажу в різних районах Києва. Ситуація катастрофічна: лише 11% видань українською мовою, решта — російські.
Ще раз хотів би наголосити, що мовний закон ухвалено два роки тому, імплементація його норм відбувається поступово, тому і телеканали, і власники друкованих медіа мали цілком достатньо часу, щоб підготуватися до неухильного виконання Закону.

Для певної категорії громадян, котрі втратили пам’ять, хочу нагадати, що українська мова є невід’ємним складником конституційного ладу в Україні як унітарної держави й інакше бути не може. Це визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, це, без перебільшення, фактор національної безпеки нашої держави, — підсумував мовний омбудсман. — Тому будь-які спекуляції на мовному питанні є неприпустимими.