Українська дилема Трампа
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Ця дата відзначається 14 травня. Україна є батьківщиною багатьох видатних євреїв. Серед них — лауреати Нобелівської премії З. Ваксман (мікробіологія), С. Кузнец (економіка), Р. Гофман (хімія), Ш. Й. Агнон (література).
Це про них треба говорити «ідіше копф», а не про тих, хто прокручує ґешефти. Якщо згадати про вчених, то тут «батько радянської фізики» А. Йоффе, астроном Й. Шкловський, Харківська школа фізиків (Л. Ландау, Є. та І. Ліфшиць) і багато інших.
Багато письменників і митців: Шолом-Алейхем, Х. Бялик, Д. Ойстрах, Е. Гілельс, В. Горовиць, Б. Шульц, Л. Захер-Мазох, І. Дунаєвський, Д. Бергельсон, П. Маркіш, І. Бабель, а також М. Фішбейн, український поет. Політичні та державні діячі: Г. Меїр, Є. Кацір, І. Бен-Цві, М. Шарет, Л. Ешколь. Іудейські (хасидські) теологи: Баал-Шем-Тов, рабі Нахман, М. Шнеєрсон.
У ХХ ст. сталися трагедії українського та єврейського народів — Голодомор (Ізраїль його не визнав геноцидом) і Голокост (у Києві він став відомий злочинами Бабиного Яру).
Тут розстріли виконувала Зондеркоманда 4а Айнзатцгрупи і 45-й та 303-й батальйони німецької поліції. Українська допоміжна поліція (не плутати з Українською народною міліцією ОУН, розпущеною в середині серпня 41-го) брала участь у конвоюванні євреїв та охороні концтабору; ця поліція формувалась німцями з громадян УРСР різних національностей, з військовополонених.
У деяких містечках поліцаї брали участь і в розстрілах. Злочини допоміжної поліції треба засуджувати, проте назва «українська» стосується лише території. Покидьки є серед будь-якого народу: євреї працювали у створених німцями юденратах і в єврейській поліції, зокрема в гетто. Але ж не можна оголошувати євреїв гітлерівськими посіпаками. У Нюрнберзі питання про ОУН-УПА не стояло взагалі, не було жодного звинувачення. У 1954 р. Конгрес США, де дуже сильне єврейське лобі, після слухань зняв звинувачення щодо участі ОУН у Голокості.
Дружина Романа Шухевича переховувала й врятувала єврейську дівчинку І. Райхенберг. Учитель села Унів М. Дзюк переховував від німців майбутнього Нобелівського лауреата Р. Гофмана з матір’ю.
Дуже багато зробив для порятунку євреїв митрополит УГКЦ Андрей Шептицький: він особисто переховував сотні євреїв, рабинів, дітей у резиденції, у власному домі. Рабин Львова Д. Кахане хоронився у Соборі святого Юра; для цих цілей використовували всі монастирі.
У серпні 1944 р. близько двох тисяч дітей було розподілено по монастирях. Митрополит видавав документи про хрещення, фінансував підпільні групи, що переправляли євреїв до Угорщини.
У проповідях він закликав захищати євреїв, винним у вбивствах погрожував відлученням від церкви (для бандерівців це надзвичайно серйозне застереження). Шептицький писав листи Папі з проханням про захист і Гіммлеру — з протестом.
Гестапо проводило обшуки в резиденції та храмах. Ізраїль не надав А. Шептицькому звання «праведник світу», це неофіційно зробили єврейські організації України. Антидефамаційна ліга (американська організація боротьби з антисемітизмом) дала свою нагороду митрополитові посмертно.
Понад 5 тис. українців розстріляно за допомогу євреям. Ізраїльський інститут катастрофи та героїзму Яд ва-Шем надав звання «праведник світу» 2 тис.659 громадянам України (12% усіх праведників, 4-те місце серед усіх країн).
Російсько-більшовицька влада довгий час замовчувала трагедію Бабиного Яру, забороняла вшанування пам’яті. Завісу мовчання прорвав мітинг, у якому брали участь І. Дзюба, Б. Антоненко-Давидович, В. Некрасов, дисидентська інтелігенція.
Меморіал «Бабин Яр» має вшанувати пам’ять не лише страчених євреїв, а й інших жертв, яких було більше. Якщо радянська влада намагалася приховати єврейську трагедію, говорилося про безликих «радянських людей», то в російській концепції загиблі цигани, українці, росіяни відсуваються на другий план.
Українські та єврейські дисиденти спільно боролися проти більшовицького тоталітарного режиму (навіть у ГУЛАГу), зробили значний внесок у крах СРСР.
Тут треба назвати Натана Щаранського, а також Семена Глузмана та Йосифа Зісельса, які залишилися в Україні. В незалежній Україні українці, євреї, інші нації спільно відбивають російську агресію, будують краще життя для себе і своїх дітей.
Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технічних наук
Київ
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою. >>
Ми маємо абсолютно ганебну заяву так званих митців до ЮНЕСКО з приводу збереження особливого російського характеру Одеси. Ми маємо схожі заяви в Полтаві, де хтось хоче зберегти пам'ятники присвячені Петру I. >>
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
Так не повинно бути. Війна означає, що ті, хто в тилу, на державній службі, під бронею мають затягнути паски першими. Мало? Вперед, в окопи. Не можна виграти війну, коли влада з чиновниками і народ з Армією живе в двох різних Українах. >>