Українська — мова сильних. Названі найкращі ініціативи на підтримку державної мови
У Києві, у межах форуму «Українська — мова сильних», відзначили найкращі ініціативи на підтримку державної мови. >>
Збільшується кількість скарг щодо відмов обслуговувати українською мовою у сфері послуг.
Обслуговування державною. З початку року до мовного омбудсмана надійшло понад 1,3 тис. повідомлень про порушення мовного закону.
П’ятьом організаціям винесли попередження. Більшість із них виправили порушення протягом місяця — як того вимагає закон.
За словами мовного омбудсмана, скарг побільшало після послаблення карантину, коли запрацювали кафе та торгово-розважальні центри.
«Продовжує зростати кількість скарг на порушення закону представниками органів державної влади та місцевого самоврядування. Лише за останній місяць таких скарг надійшло 25», — заявив мовний омбудсман Тарас Кремінь.
Згідно із законом, сфера обслуговування мала повністю перейти на українську з середини січня. Державною також має бути інформація про товари та послуги.
Обслуговувати клієнта іншою мовою можна тільки на його прохання. За систематичні порушення закону передбачений штраф — від 5,1 тис. грн до 6,8 тис. гривень.
Тим часом депутати від фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт про відтермінування обов’язкового озвучування фільмів українською мовою на час дії карантинних обмежень.
Набути чинності ця частина мовного закону мала б уже з 16 липня. Втім «слуги» хочуть із цими нормами зачекати. На думку авторів документа, карантин сильно ускладнює життя теле- та кіновиробникам.
Мовний скандал триває і в Миколаєві. Миколаївська обласна прокуратура скерувала позовну заяву до Миколаївського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним рішення Миколаївської міської ради «Про надання російській мові статусу регіональної мови».
Таким чином рішення про надання російській мові статусу регіональної мови Миколаєва планується розглянути на черговій сесії ради. Але засідання міської ради неодноразово переносились, а на тому, що відбулось 20 травня, відповідне рішення прийнято не було.
«Депутати Миколаївської міської ради неодноразово ігнорували питання скасування цього рішення, хоча мали це зробити у шестимісячний термін із дня набрання чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — тобто півтора року тому. У зв’язку з цим я двічі звертався до ГПУ з проханням забезпечити його скасування у судовому порядку.
Сподіваюся, що Миколаївський адмінсуд нарешті скасує це ганебне антиконституційне рішення», — наголосив Тарас Кремінь. Мовний омбудсман також повідомив, що за інформацією, яка є у розпорядженні Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови, досі чинними залишаються рішення щодо функціонування регіональних мов Дніпропетровської та Луганської обласних рад, Болградської міської та районної рад Одеської області, Волоківської, Тарасівецької, Прутської, Великобудської та Острицької сільських рад Закарпатської області.
Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Тоді це рішення парламенту назвали історичним. Завдяки закону українська мова тепер домінує у державному й комунальному секторах, військовій сфері, в освіті та науці, у медицині, сфері послуг, у кіно і театрах, на телебаченні та в діяльності підприємств. За будь-яке порушення мовного закону передбачено штраф або ж кримінальне покарання.
У Києві, у межах форуму «Українська — мова сильних», відзначили найкращі ініціативи на підтримку державної мови. >>
У світі від початку осені відкрилося 25 українських книжкових поличок, що є рекордною кількістю за відповідний проміжок часу. >>
Уряд не захотів висунути Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики. >>
Про підтримку мовного омбудсмена Тараса Кременя заявили українська поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко та її донька письменниця, професорка Оксана Пахльовська; вони також долучили свої підписи до відкритого звернення із закликом повторно призначити його на посаду. >>
Доповнити закон України «Про освіту» народні депутати пропонують поняттям «українськомовне освітнє середовище», а також визначити обов’язки шкіл щодо підтримки української мови в навчальному процесі та поза його межами. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>