Україна без Генпрокурора: Зеленський підписав указ про звільнення Костіна
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
Зеленський — Кличку: «Віталію, зійди з мерського рингу!».
Сумним і водночас дещо водевільним стало гучне, певною мірою пафосне продовження розгойдування крісла мера столиці Віталія Кличка, яке почали ще в 2019 році.
Серйозні рейди правоохоронців можна назвати «циганочкою з виходом», якщо судити з відповідей на наїзди київського фігуранта неспокою Банкової Віталія Кличка.
Отже, два тижні столицю лихоманило обшуками в усьому, що стосується діяльності міського голови Києва Віталія Кличка та його команди.
Зокрема, обшуки відбулися в Київзеленбуді, в КП «Спецжитлофонд», у Киїавтодорі, в Київському інституті земельних відносин, Київміськсвітлі, а також в департаментах земельних ресурсів і соціальної політики.
Також правоохоронці відвідали вдома й голову виконавчого комітету політичної партії УДАР, близького соратника мера Києва Віталія Кличка Артура Палатного.
Обшук проводився й у будинку, де мешкає Віталій Кличко, хоча в СБУ журналістів запевняли, що цей слідчий «візит» стосується не мера столиці, а його сусідів.
Сам Віталій Кличко назвав усі обшуки тиском на столичну владу й особисто на нього, а також придушенням місцевого самоврядування.
«Протягом останніх днів правоохоронці та податківці буквально кошмарять столичну владу. Такого не було в Україні навіть у махрові часи Януковича! Вриваються на комунальні підприємства, додому до їхніх керівників. Це якісь нальоти! Шукають корупцію?! Як блискавично і масово знайшлися якісь «справи», які не витримують жодної правової критики. Я завжди акцентував на тому, що в нашій роботі нульова толерантність до корупції. Насправді те, що відбувається, — це тиск на столичну владу і придушення місцевого самоврядування. Тиск на мене особисто», — сказав Віталій Кличко.
Мер переконаний, що обшуки пов’язані з тим, що Київ вивчає питання про введення виконкомів, «коли суспільство й управління містом не залежить від вказівок і волі Банкової».
А щодо президентського застереження — «не треба красти з бюджету», Кличко відповів: «...ці зрежисовані обшуки і масові облави, що відбуваються останнім часом, — маніпуляції і дискредитація міської влади! Коли шукають документи, які ми самі передавали правоохоронцям, — про фінансові порушення, які виявили ми самі. Документи за кілька років. То що до цього робили з ними правоохоронці?».
Почнімо з того, що, попри зрослу для офісу президента потребу розгойдати позиції Віталія Кличка, можливості, котрі сьогодні надає посада мера великого міста, а тим більше столиці, перевищують доступне будь-якому міністру.
Причому не після результатів, а в ході процесу. Недаремно ж бажання відібрати кермо Києва у влади, — як уже по-новому почали називати чинного президента, — ЗЕЛеніна гостро проявилось двічі.
А чому б і ні? Тим більше у Кличка несанкціоновано, без згоди ОП, рейтинг почав рости. Тим самим у декого посилився відчай: життя проходить, а тут величезні грошища плавають іншими курсами. Чимало були б раді зістрибнути з наявного поїзда і прямо в крісло глави київської КМДА.
От і доводиться меру Кличку вдруге серйозно ставати в боксерську позицію. Для Банкової проблема в тому, що мер столиці, який за першої каденції заручився підтримкою іншого «машиніста» — тоді президентом був Петро Порошенко, — на останніх виборах мав заліковку, яка вже працювала на нього.
Окремим рядком додалось і те, що він зумів спокійно побудувати в Києві антиковідну кампанію. Можна за бажання пред’являти постскриптумом певні претензії, але, на відміну від центральної влади, Кличко не виглядав розгубленим і безпорадним.
Недаремно ж днями мер Києва Віталій Кличко отримав титул «Людина року-2020», перемігши в номінації «Міський голова року».
Проте питання «оптимізації керівного складу органів місцевого самоврядування Києва» народилося не сьогодні, а з перших днів приходу ЗЕвлади в президентські, урядові, парламентські кабінети.
Перша спроба була невдалою, але дещо відкрила завісу Банкової.
Отже, нагадаємо. Пристрасті щодо подальшої долі мера Києва Віталія Кличка почали вирувати в столиці наприкінці літа 2019 року.
Щойно новостворений Кабінет Міністрів Гончарука розпочав роботу, як уже ініціював розділення посади мера Києва та керівника Київської міської держадміністрації, тобто звільнення Кличка з останньої.
У відповідь Віталій Кличко звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) з проханням визнати протиправними дії уряду щодо внесення президенту України подання від 4 вересня 2019 року про його звільнення з посади голови КМДА.
Зацікавлені чекали подальшої розв’язки конфлікту. Однак Окружний адміністративний суд відклав розгляд справи по суті за позовом Віталія Кличка до Кабінету Міністрів України та тодішнього прем’єра Олексія Гончарука, нібито з ініціативи самого ж позивача.
Одразу ж почало виникати запитання про причини відтягування розгляду справи, надзвичайно важливої для української столиці.
Звісно бої у владі за владу під корінь підрубали судову гілку влади, а разом із нею підривають, власне, і самі засади держави. А це вже катастрофічний факт. Однак зараз про конкретику дещо іншого характеру.
Ще на початку своєї каденції, але вже з упевненістю у власній всемогутності — наприкінці липня 2019 року — тодішній глава ОПУ Андрій Богдан пішов на відкриту конфронтацію з чинним мером столиці та главою КМДА Віталієм Кличком.
І саме Андрія Богдана аналітики називали ініціатором зміщення Кличка і розділення посади мера Києва та керівника КМДА. Мета вбачалась цілком зрозуміла й тоді, і сьогодні — призначення туди людини президента.
Тоді ж на Банковій почали серйозно замислюватись про дострокові вибори в столиці... Але коли на горизонті з’явився помічник президента Андрій Єрмак, маховик, запущений проти Кличка, почав зменшувати оберти.
З висоти сьогоднішнього дня вбачається, що, ймовірно, тодішній помічник президента Єрмак, ставши на захист мера Києва Віталія Кличка, з одного боку, вирішив про всяк випадок порозкладати яйця в різні кошики. З другого — підготуватись до наступу по-іншому.
Наразі в Кличка є два варіанти: воювати і спробувати стати всеукраїнським політиком чи домовлятися і, з великою імовірністю, програти. Правду кажучи, Кличко зараз трохи не в тій позиції, коли з ним будуть домовлятися. На Банковій вважають, що Кличку можна висувати ультиматуми. І їх висуватимуть.
По-перше, незважаючи на те, що Захід є колективним союзником Кличка, він обережно буде включатись у процес захисту київського мера. Політтехнологи запевняють, що в разі потреби це не буде так активно, як було в 2019 році, коли він ледве не втратив посаду голови КМДА.
І нині цьому посприяв «казус Вітренка». Під час зустрічі Зеленського з держсекретарем США Блінкеном, коли постало питання звільнення поза правовим полем глави «Нафтогазу» Коболєва, Зеленський сказав: там є кримінал. І це помітно змінило риторику Блінкена.
І от Банковій знову потрібні реальні кейси, і вона буде їх вперто добувати. Ну, якщо, звісно, точно знає, що в тих кишенях щось є, або ж сама туди щось поклала.
По-друге, попри все Зеленський зараз не в тій політичній формі, щоб домовлятися з кимось. Йому потрібна або повна капітуляція, або нічого. Це пов’язано й зі стабілізацією рейтингу, й з відносною видимістю стабільності економічної ситуації.
Щодо Кличка, то він навіть не просив своїх можливих союзників включитися. Ну хіба що лише те, що мера Києва консультує відомий американський політтехнолог Джордж Бірнбаум.
Можливо, Кличко свідомо наразі уникає необхідного бою, незважаючи на те, що кожен день працює проти нього. І якщо зараз він не почне активних дій, завтра десятки людей з його оточення будуть ходити на допити і його команда витрачатиме купу сил та ресурсів на захист.
Звісно, кияни не хочуть бачити чергового Попова на чолі КМДА. Але й воювати за Кличка ніхто не буде, якщо Кличко сам не почне воювати за себе.
Отже, сценаріїв не так багато: або він воює і, відчувши силу, Банкова змушена буде відступити. Або він капітулює і отримає кількох заступників, які перетворять його на англійську королеву.
А тим часом в офісі президента вважають, що звинувачення мера Києва Віталія Кличка про тиск на столичну владу — безпідставні, а правоохронці, мовляв, провели роботу і викрили корупцію.
Однак є ще певні обставини. Віталій Кличко заявив, що його партія «Удар» уже готується до наступних парламентських виборів. Наразі зусилля спрямовані на відродження осередків у всіх областях.
Подекуди дійсно робота активізувалась. Скажімо, УДАРівці Рівненщини заявляють про звернення особливої уваги на викриття корупційних схем у полі місцевого самоврядування.
Щодо самого Києва, то Кличко каже: «У нас парламентсько-президентська держава, тому нам обов’язково потрібні представники у Верховній Раді, які представлятимуть нашу політичну силу. Це ще один інструмент для втілення реформ у Києві. Без цього інструменту достатньо складно».
Окрім майбутніх парламентських виборів, Кличко Зеленському як кістка в горлі ще й як імовірний кандидат на посаду президента.
Звернімо увагу: Кличко тривалий час тримався за рахунок молодого виборця, якого під себе значною мірою підібрав Зеленський. У тому числі в Києві.
Зважаючи на розчарування ЗЕЛеніним у середовищі саме молодих виборців, Кличко зможе як кандидат у президенти повернути собі втрачену симпатію цієї категорії електорату.
Чи справді Віталій Кличко націлився на посаду президента, чи просто піде спаринг-партнером із більш рейтинговим кандидатом від демократичних сил, аби забрати в Зеленського свій молодіжний електорат — час покаже. Однак і в першому, й у другому випадках Кличко дуже не вигідний Зеленському.
І розвиток подальших подій залежатиме від того, правильні чи неправильні кроки робитиме столичний голова. І від того, як поводитиметься влада — чи схибить вона, чи ні.
Овації може отримати кожен. І прихильників може додатись кожному.
Однак справа Зеленського — підмостки. Його покликання — підмостки. На превеликий жаль і велику нашу спільну біду, і «стеля» Зеленського — також театральні підмостки.
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
Україна просила забезпечити її далекобійним озброєнням, зокрема, далекобійними крилатими ракетами Tomahawk, але це була конфіденційна інформація між Україною і Білим домом >>
Радісні обійми та потиски руки путіну, якому Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем у Казані на саміті БРІКС викликав обурення у здорової частини світу. >>
Генсеку ООН Антоніу Гутеррішу президент Володимир Зеленський відмовив у візиті до України. >>
На другий день саміту БРІКС у Казані (Республіка Татарстан),прийняття Казанської декларації 23 жовтня, продемонструвало, що росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативної структури безпеки, якої бажає Кремль. >>
На горизонті майорять вибори. Фактично передвиборча агітація почалась 16 жовтня, коли президент Володимир Зеленський у парламенті презентував «План перемоги». >>