Портфелі навинос. Рада призначила одразу трьох міністрів

Розкадровка по-новому

Сесійне засідання ВР у четвер було присвячене головним чином кадровим питанням. У вівторок, нагадаємо, парламент звільнив одразу трьох міністрів — «інфраструктурного» Владислава Криклія, міністра економіки Ігоря Петрашка, а також очільника МОЗ Максима Степанова.

«Обезголовленими» міністерства були недовго, бо вже через день нардепи призначили нових очільників цих відомств.

Найдовше депутати ламали списи довкола кандидатури Віктора Ляшка на посаду міністра охорони здоров’я.

Оскільки він працював на посаді головного державного санітарного лікаря за тепер уже «колишнього» Степанова, депутати з опозиційних сил закидали йому ті ж самі претензії, що й попереднику: провал вакцинації, втрату контролю над епідемією СOVID-19 тощо.

Опозиційні депутати ніяк не могли зрозуміти, що може змінити Віктор Ляшко, якщо він з тієї ж старої команди, яка не впоралася з епідемічними викликами. Нестор Шуфрич, депутат від ОПЗЖ, погрожував колегам, що всі, хто проголосує за пана Ляшка, будуть персонально відповідальними за всі подальші смерті в Україні від коронавірусу.

Вікторія Сюмар двічі запитувала з трибуни, чому вакциною Pfizer в Україні вакцинують не осіб літнього віку, як це передбачалося, а представників влади. Проте відповіді так і не почула.

У своїй «кандидатській» промові Віктор Ляшко пообіцяв уже з жовтня зовсім нову систему реагування на спалахи інфекційних хвороб і епідемій.

«Але ми ніколи не будемо готові до епідемій, якщо продовжимо стояти в чергах за вакцинами. Тому нам потрібно власне виробництво імунобіологічних препаратів», — заявив Ляшко (чому налагодити виробництво вакцин в Україні неможливо найближчим часом, буквально в минулому номері розповідала «УМ»).

Зрештою Віктору Ляшку таки вдалося вскочити в міністерське крісло — за нього проголосували 262 нардепи. Голоси забезпечили «слуги» (224), «За майбутнє» (15), «Довіра» (18) та позафракційні (5).

Жодного голосу не дали «Європейська Солідарність», «Голос», «Батьківщина» та ОПЗЖ. До речі, пан Ляшко став уже 22-м міністром охорони здоров’я за неповні 30 років української незалежності.

Олександру Кубракову, який претендував на посаду міністра інфраструктури, закидали відсутність досвіду («рік в Укравтодорі — це не досвід»), схеми і відкати на будівництві доріг. Проте це не завадило йому стати міністром, отримавши навіть більшу підтримку, ніж Ляшко, — 284 «за».

На манежі голосувальників — все ті самi групи і фракції, правда, цього разу до них iз п’ятьма голосами приєдналася і «Батьківщина».

Портфеля міністра економіки отримав і Олексій Любченко (293 голоси «за»). Він став уже четвертим міністром цього відомства за два роки президентства Зеленського.

ТСК «проти всього поганого»

Позачергове засідання на передодні, в середу, було не менш гарячим. Йшлося про принципову справу — створення тимчасової слідчої комісії щодо зриву операції з затримання «вагнерівців».

«На вас зараз дивляться українські десантники і льотчики, яких убивали російські найманці–«вагнерівці» у 2014 році. На вас сьогодні дивляться чесні офіцери спецслужб, які були принижені тим, що їхня надзвичайно складна робота була злита в один момент. Не бійтеся цієї правди, — закликав із трибуни нардеп від ЄС Володимир Ар’єв.

— Вона все одно буде, коли Bellingcat видасть своє розслідування. Не бійтеся сьогодні ваших смс і проголосуйте за те, щоб ми сьогодні перед світом показали себе сміливими. Бо правда все одно вилізе, а Україна буде зганьблена».

Смс, про які згадував нардеп, — це вказівка, яку отримали «слуги» телефоном.

«Провалюємо ТСК щодо «вагнерівців» Пороха (Петра Порошенка. — Авт.) і голосуємо нашу. Це важливо, там всього 150 голосів потрібно. Важливо не промахнутися», — йшлося в повідомленні, яке читав нардеп від «СН» Олег Марусяк, а його «чтиво» зафіксував один із журналістів.

Як наслідок, за створення ТСК, яке ініціювала опозиція, проголосували лише 97 народних депутатів, з них тільки 12 осіб — від «слуг».

Натомість монобільшість створила ТСК, яка розслідуватиме дії на шкоду національним інтересам України. За провладний проєкт постанови віддали голоси 252 нардепи, більшість з яких — 214 — «слуги народу».

Голова фракції «СН» Давид Арахамія заявив, що така комісія розглядатиме також факти з розслідування Дениса Бігуса, що стосується Віктора Медведчука та інших можливих проявів державної зради. Про які «інші можливі прояви» йдеться, конкретизував голова партії «СН» Олександр Корнієнко: комісія зачіпатиме дії як нинішньої влади, так і президента Порошенка та його співпраці з Медведчуком.

Головою комісії призначено Мар’яну Безуглу («Слуга народу»), її заступником — Нестора Шуфрича з ОПЗЖ. Загалом до ТСК увійшли «всі свої» — вісім «слуг», та по одному представнику від ОПЗЖ, «За майбутнє» і «Довіри».

Депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що цю комісію можна було б назвати «про розслідування всього поганого», охопивши «часи від Богдана Хмельницького», а «її мета — «остаточно поховати розслідування» справи «вагнерівців».

«Влада боїться цього розслідування, тому що розуміє: вони вийдуть на самих себе. Реальне розслідування «зливають». Подивіться на склад запропонованої комісiї. Там заступник від ОПЗЖ! Може, одразу поставити головою Медведчука, який перебуває під «палацовим арештом»?» — не приховував свого обурення нардеп.

Народний депутат VIII скликання Ігор Артюшенко в ефірі каналу «Прямий» зазначив, що ТСК — це насправді інструмент опозиції, який застосовують тоді, коли державні структури (прокуратура, правоохоронні органи) з певних причин гальмують розслідування резонансних справ.

Ось тоді це розслідування парламентська ТСК бере на себе. Тож створення такої комісії владою — це своєрідний нонсенс, а насправді — велике бажання і далі розслідувати справу так, щоб ніякого розслідування не було.

Схоже на те, що комісію було створено якраз під пресконференцію Зеленського, аби останній мав що відповідати на незручні запитання журналістів, додав Артюшенко.

Андрій ІВАНОВ