Прикусити «язика»: у Харкові чиновники і депутати масово нехтують українською

Досить неприємну історію пережив днями депутат Харківської обласної ради від партії «Європейська солідарність» Олександр Дорошенко.

Він узяв слово для того, аби висловитися з приводу ситуації в аграрно-промисловому комплексі регіону, але потрапив у мовний скандал.

Тобто продовжив виступ російською після того, як із зали його попросили говорити державною.

Пізніше у фейсбуці він пояснив ситуацію тим, що на трибуну вийшов уперше, тому неабияк розхвилювався і «не зміг донести свою думку українською».

Можливо, цей інцидент і не отримав би широкого розголосу, якби харківські депутати масово не порушували вітчизняне законодавство. З цього приводу вже висловився Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Нещодавно він отримав скаргу, в якій ішлося про аналогічну ситуацію, що мала місце на сесії міської ради. Причому мовне законодавство там порушували не лише рядові депутати, а й секретар та члени виконкому.

«Цей випадок не залишиться без уваги, — пообіцяв омбудсман. — Будуть вжиті всі можливі заходи реагування, передбачені законом».

Дісталося на горіхи цими днями і голові Харківської облдержадміністрації Айні Тимчук. Волонтери організації «Мова. Харків» повідомили Тарасу Кременю про те, що чиновниця регулярно виступає і дає інтерв’ю пресі російською. Той уже звернувся до неї за роз’ясненням, пригрозивши звільненням.

«Якщо протягом року ми побачимо аналогічні порушення, то будемо не лише вимагати виконання закону, а й поставимо питання про відповідність посаді, яку вона обіймає, — сказав омбудсман. — Не виключаю, що в нас ще залишилися чиновники, які використовують не державну мову. Але треба розуміти, коли саме це відбувається — у робочий час чи в побутовому спілкуванні».

Аби навести в мовному питанні лад, Тарас Кремінь має намір використати модель, яку свого часу обрали країни Балтії.

Там громадяни, які влаштовуються на роботу до будь-якої установи, разом з іншими документами мають подати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Про це омбудсман повідомив в інтерв’ю виданню «Фокус».  

«Ми тісно співпрацюємо з мовними інспекціями Литви, Латвії, Естонії, — сказав він. — І в них із таким сертифікатом йдуть не тільки на державну службу. Коли громадяни подають документи на роботу до будь-якої установи, то докладають сертифікат на рівень володіння національною мовою. Інакше такий громадянин буде вічним безробітним».

Уповноважений також нагадав, що, відповідно до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», з 16 липня 2021 року в Україні має розпочатися екзаменування на рівень володіння державною мовою для державних службовців та осіб, які мають намір набути громадянство України.