Якщо завтра війна: як ЄС, США й НАТО реагують на стягування РФ військ до кордонів з Україною

Євросоюз знову закликав Росію утриматися від кроків, які можуть посилити напруженість у відносинах з Україною.

У понеділок, 12 квітня, на брифінгу в Брюсселі представник Служби зовнішніх зв’язків ЄС Петер Стано прокоментував кризу у відносинах України та Росії, пов’язану з концентрацією російських військ біля кордонів сепаратистських територій українського сходу.

«Сподіваюся, що не буде загострення. Сподіваюся, що не буде конфлікту. Це було б неприйнятно. Всі поточні контакти і дипломатичні зусилля, насправді, спрямовані на запобігання цьому», — сказав Стано.

Він зазначив, що ЄС «дуже серйозно стурбований» ситуацією на сході України, переміщеннями російських військ поблизу кордону і в анексованому Криму.

Стано повідомив, що кризу навколо України обговорять 19 квітня на Раді міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.

Перед обличчям загрози

У вівторок до Брюсселя прибув глава МЗС України Дмитро Кулеба. Він мав зустрітися з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та взяти участь у позачерговому засіданні Комісії Україна—НАТО.

Засідання цієї Комісії (керівний орган, який відповідає за розвиток відносин між НАТО й Україною та є форумом для консультацій з питань безпеки) відбудеться з ініціативи Києва.

 Темою розмови українського міністра закордонних справ та Генсека НАТО має бути загострення ситуації вздовж кордону України з Росією та на тимчасово окупованих територіях Криму.

Із 13 по 15 квітня в Брюсселі знову перебуватиме державний секретар США Ентоні Блінкен для переговорів з партнерами по НАТО, в тому числі й щодо української ситуації. У ці ж дні в Брюсселі очікують і міністра оборони США Ллойда Остіна.

У понеділок Ентоні Блінкен та Єнс Столтенберг уже розмовляли по телефону про переміщення російських військ уздовж кордону з Україною. Напередодні прибуття до Брюсселя Ентоні Блінкен заявив в інтерв’ю телеканалу NBC NEWS, що у нього «просто зараз є реальні побоювання з приводу дій Росії», яка зібрала біля кордонів України «більше військ, ніж будь-коли з 2014 року».

Глава американського зовнішньополітичного відомства ще раз попередив Москву про можливі наслідки.

Прессекретарка президента України Юлія Мендель в інтерв’ю агенції «Рейтер» в понеділок, 12 квітня, повідомила, що Володимир Зеленський направив до Москви запит про переговори з російським колегою Володимиром Путіним, але згоди досі не отримав.

В інтерв’ю «Інтерфаксу-Україна» вона пояснила, що запит був направлений 26 березня, відразу після загибелі чотирьох військовослужбовців ЗС України в ході обстрілу в районі селища Шуми Донецької області.

У свою чергу прессекретар російського президента Дмитро Пєсков у понеділок повідомив, що останнім часом запитів Зеленського на телефонну розмову з Путіним не було.

МЗС України тим часом звинуватило Росію в невиконанні Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки, який Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) прийняла в 2011 році.

У заяві українського МЗС йдеться, що (відповідно до передбаченої цим документом процедури) Москві був направлений запит про «надання роз’яснень щодо істотного зростання військової присутності РФ уздовж кордону з Україною і на тимчасово окупованих територіях України впродовж останніх днів».

Москва «відмовилася надавати субстантивну інформацію», — повідомило МЗС України, закликавши «російську сторону відвести війська від кордону з Україною, припинити войовничу риторику і дезінформацію».

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю CNN заявив, що втручання Росії дуже ймовірне і може відбутися в будь-який день. Він запевнив, що Україна готова до цього, і дійшов висновку, що президент США Джо Байден «повинен робити більше», щоб допомогти припинити цей конфлікт: надіслати більше зброї, більше грошей на боротьбу і — зокрема — більше підтримки для вступу до НАТО — союзу, в якому напад на одного члена зобов’язує інших відповісти.

У понеділок керівники дипломатичних відомств «Великої сімки» (G7) засудили концентрацію російських військ на кордоні з Україною.

«Широкомасштабні пересування військ без попередження є небезпечними та дестабілізуючими рухами», — йдеться у заяві G7, опублікованій британським міністерством закордонних справ.

«Ми закликаємо Росію припинити свої провокаційні дії та негайно провести деескалацiю напруженостi відповідно до своїх міжнародних зобов’язань», — заявили міністри закордонних справ Франції, Японії, Канади, Німеччини, США, Великої Британії та Італії, а також глава дипломатії ЄС.

Коли завіси опускаються...

«Оскільки невідомо, чи Росія просто грає м’язами, чи готує чергову війну з Україною — цього разу зовсім іншу, ніж у 2014 році, відкриту міждержавну війну, — ми знову маємо справу в Європі з таким моментом політики, коли завіси опускаються і все добре видно», — акцентує професор Collegium Civitas Марек Ціхоцький.

Військові консультації, проведені кілька днів тому між США, Великобританією, Канадою, Польщею та Литвою щодо ескалації Росією конфлікту з Україною, показують, що коли існує реальна загроза, на сцені залишаються американці та їхні спеціальні союзники.

Питання лише в тому, хто яку роль у цій системі буде виконувати і яким буде реальний розподіл вигод та витрат у разі участі у конфлікті.

Привертає увагу зникнення Німеччини та Франції. Особливо значущим є раптове мовчання Берліна, який з 2014 року відповідає за всю ситуацію у Східній Європі.

Коли ще згадати дедалі більший ентузіазм німецьких політиків щодо російської вакцини «Супутник-V», продаж алюмінієвого заводу в Рейнфельдені росіянам та рішучість у закінченні проєкту «Північний потік-2», образ німецької східної політики стає дуже чітким, наголошує Марек Ціхоцький у своєму дописі для видання Rzeczpospolita.

Професор наголошує, що Німеччина зацікавлена в Східній Європі в першу чергу в контексті власної вигоди. При цьому Берлін не дає ніяких гарантій безпеки, оскільки Німеччина не має для цього ні можливості, ні політичної волі.

Російські незалежні коментатори наголошують, що Москва провокує напруженість на сході України і лякає Захід війною. За словами військового експерта Олександра Гольца, не треба панікувати, але варто бути дуже пильним, адже Росія вже в 2014 році показала, що готова порушити всі міжнародні норми.

Російський аналітик також вказує на меншу кількість військ, зібраних Росією біля українського кордону, ніж сiм років тому, і стверджує, що цього разу йдеться не про війну, а про демонстрацію сили.

Водночас він підкреслює, що з огляду на надзвичайно холодні відносини Росії із Заходом єдиною можливістю тиску, яка залишилася Москві, є погроза війною.