Провидиця кліматичних змін. Всесвітній метеорологічній організації — 75 років
Перші спроби вдосконалити та унормувати діяльність у сфері погоди з’явились наприкінці XIX століття. >>
Презентація розпочнеться у Цитаделі Батуринської фортеці. (Фото Валентини САМЧЕНКО.)
Високий екскурсійний сезон непростого вже другого карантинного року 16 квітня презентуватиме Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».
Попри суворі обмеження, спричинені поширенням коронавірусу, з не менш суворим дотриманням правил індивідуального захисту масками, відповідного небагатолюдного перебування, дотримання установленої дистанції та де потрібно — температурного скринінгу, історико-культурні заповідники мають право працювати.
Це регламентує підпункт 5 пункту 3 (5) постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів».
Ми робимо все, щоб бути безпечними, запевняють музейники Батурина. І готують на п’ятницю масштабну презентацію, яку представлятимуть на території Цитаделі. Покажуть нові напрацювання — нові екскурсії, виставки та завершальний етап роботи над новим музеєм!
«Одна з найпопулярніших виставок заповідника «Ясновельможні гетьмани. Життя для України» на території Цитаделі Батуринської фортеці, де відвідувач зустрічається віч-на-віч з гетьманами (у воску), в цьому сезоні набирає неймовірної глибини, — розповідає старша наукова співробітниця заповідника Оксана Ломко.
— Ми змогли максимально відтворити історичне середовище діяльності гетьманів, підкресливши їхню статусність, та розкрити їхні уподобання в побуті, гастрономії. Щира подяка колегам з Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» та Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, які надали можливість зробити копії музейних предметів. Щира подяка меценату Євгену Суру за довіру та значну фінансову допомогу в реалізації цього проєкту. Щира подяка майстрам товариств «Купола» та «Геральдична палата» за високу якість копій музейних предметів».
Прем’єрою дня стануть екскурсії з елементами театралізації. У Будинку генерального судді Кочубея про історію свого кохання до гетьмана Івана Мазепи вперше відвідувачам розповість сама Мотря Кочубей. На іншій локації — у Палаці гетьмана Кирила Розумовського — екскурсія «Подорож у часі», яка проходитиме не без участі його господаря з іншого століття.
А ще 16 квітня у Батурині бажаючі матимуть унікальну можливість стати учасниками творення комплексу «Козацький двір». За облаштування двору винагородою буде дегустація свіжоспеченого в печі хліба за старовинним батуринським рецептом.
«Хата козака — це музейна платформа Батурина, яка верстається на наших очах. Закликаю всіх долучитися і донейтити козачу оселю експонатами, сам почав зi старовинного портрета Шевченка, який висів у козаків у часи Російської імперії, — коментує дослідник історії Ростислав Мартинюк.
— Між іншим, навіть вхідні двері хати обладнані специфічним замком, який iще де-не-де побутує на Гетьманщині. І це викликає непідробний захват... Люди, гайда докажем, шо ми козацького роду. Йдеться про батьків наших дідів і бабусь, які водили нас до школи».
«Козацький двір» у Батурині офіційно — урочисто та гучно — відкриватимуть 18 травня.
Валентина ГРИГОРЕНКО
Перші спроби вдосконалити та унормувати діяльність у сфері погоди з’явились наприкінці XIX століття. >>
Україна дозволила польській стороні проведення ексгумаційних робіт щодо загиблих у 1939 році польських військовослужбовців, похованих на території колишнього села Збоїська (нині – в межах Львова). >>
Визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Кандиба (О. Ольжич) загинув у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» у ніч з 09 на 10 червня 1944 року. >>
У Києві, в Музеї видатних діячів української культури, проходить знакова виставка «Справа СВУ: страсна весна 1930-го». >>
11 липня польський Сейм ухвалив державним святом: днем пам'яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". >>
На Конотопщині відбулася визначна культурно-історична подія — презентація науково-історичних видань «Сповідні розписи сіл Конотопської сотні середини XVIII ст.» та «Сповідні розписи церков міста Конотоп другої половини XVIII ст.». >>