Чи ловитимуть на вулицях? «УМ» розібралась у законі про призов резервістів без мобілізації

Верховна Рада дозволила президенту неодноразово призивати в армію військовозобов’язаних.

Такий закон, ініційований Володимиром Зеленським, парламент ухвалив на позачерговій сесії 30 березня. За нього проголосували 256 депутатів.

Законом передбачено введення нового виду військової служби — служба за призовом з-поміж резервістів в особливий період.

А цей «особливий» період в Україні почався ще у березні 2014 року з оголошенням першої хвилі мобілізації й триває дотепер.

Тож, згідно з прийнятим законом, у випадку загострення ситуації на фронті або ж порушення українських кордонів президент за поданням головнокомандуючого Збройних сил для оперативного доукомплектування війська зможе призивати людей з оперативного резерву протягом доби.

При цьому оголошувати загальну мобілізацію не потрібно.

Кого призиватимуть, нові військкомати і штрафи

Забирати в армію вiйсько­возобо­в’язаних можна буде не частіше одного разу на рік. Проте в другому читанні вилучена норма про максимальний 6-місячний строк призову резервістів в особливий період. Тобто, по суті, призивати можна щороку на невизначений термін. І так необмежену кількість разів.

Звичайно, чутки, що почали ширитися стосовно того, що ухвалений закон дозволяє ловити людей просто на вулицях для призову, є повною нісенітницею.

І йдеться не про тих, хто відслужив лише строкову службу, оскільки до оперативного резерву відносять українців iз бойовим досвідом.

Тобто це стосується резервістів-контрактників та тих, хто зарахований «до військового оперативного резерву» без підписання контракту і був уже в зоні АТО або ООС.

Під час другого читання законопроєкту нардепи Леся Василенко («Голос») та Олена Шкрум («Батьківщина») пропонували внести правку, що передбачала б призивати лише тих резервістів, які в добровільному порядку уклали контракт на проходження військової служби в резерві. Однак цю правку було відхилено.

Закон №3553 набув великого резонансу в суспільстві і викликав шквал дискусій та обговорень, з’явилися як прихильники, так і опоненти законодавчої ініціативи. Запровадження нової форми призову резервістів обурило частину ветеранів та громадські організації.

Зокрема, «Юридична сотня» — об’єднання юристів, яке від початку бойових дій на сході опікується правами українських військових та ветеранів, окреслює ризики та загрози насамперед для тих військових, які вже виконали свій громадянський і конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни. Це латання дірок старими людьми, кажуть деякі військові.

Адже головним мінусом закону 3553 є відсутність запобіжників для неодноразового призову резервістів та чітких критеріїв призову.

Цей закон відходить від контрактної військової служби, повертає практику примусового призову і таїть у собі корупційну складову.

Тож в «Юридичній сотні» вважають, що саме ці деталі не сприятимуть розв’язанню проблем в армії, а можуть завдати шкоди та спричинити напругу в суспільстві.

Натомість прихильники закону вважають, що такий механізм призову дозволить швидко поповнювати військові частини та посилить боєздатність ЗСУ.

Щодо самих призовників, то, на їхню думку, в документі продумані всі ризики для військовозобов’язаних у разі їх призову та захист iз боку держави.

Тобто за резервістами зберігатиметься робоче місце, посада і середній заробіток. Непрацюючим держава сплачуватиме мінімальну зарплату.

Не нараховуватимуть на весь час призову штрафні санкції та пеню за невиконання фінансових зобов’язань. Так само передбачені й інші гарантії, зокрема, щодо освіти та медичного забезпечення.

Однак експерти з працевлаштування вважають, що закон може болісно вдарити по ветеранах. Зрештою, роботодавці просто не захочуть брати на роботу тих, хто перебуває в резерві, бо ж будь-якої хвилини їх можуть знову забрати в армію.

А згідно з законом, за працівником мають зберігатися місце та виплата заробітної плати, а у теперішніх економічних умовах для малого бізнесу, наприклад, такі умови можуть стати непосильними.

Окрім нової форми призову резервістів, закон передбачає ще і реформу військкоматів. Тобто замість військових комісаріатів будуть створені «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».

Реформою також передбачене забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Збільшуються у кілька разів і суми штрафів за адміністративні правопорушення призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Тобто, якщо ви порушили правила військового обліку — вчасно не з’явилися до військкомату, не внесли зміну відомостей про себе чи порушили порядок проходження навчальних зборів — чекайте «премію» у вигляді штрафу від 510—850 гривень. За повторне правопорушення протягом року доведеться заплатити удвічі більше.

Якщо вами порушено законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — штрафи уже більші — від 1700—3400 грн, а для посадовців від 3400—5100 грн.

Якщо порушення буде за рік не одне, сума зросте до 5100 грн, для посадових осіб — до 8500 грн.

І, нарешті, якщо ви умудрилися загубити, пошкодити чи залити кавою військово-обліковий документ (посвідчення про приписку до призовних дільниць, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаних), готуйтеся викласти з гаманця від 510 до 850 грн, а за повторне таке порушення — від 850 до 1700 грн. Крім того, закон передбачає збільшення тюремного терміну для тих, хто ухиляється від служби.

Це запобіжник на особливий випадок

«Я прошу уникнути спекуляцій та маніпуляцій. Це рішення президента, сподіваюсь, ніколи не буде застосоване за століття нашої історії. Тому що воно застосовується тільки тоді, коли парламенту не існує, наприклад, його зруйнували», – заспокоювала колег у залі нардепка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла.

— Мобілізація можлива тільки за рішенням парламенту. Це додатковий запобіжник, який, повторююсь, ми, сподіваюся, ніколи на застосуємо. І цей запобіжник є у більшості країн. Мало того, наприклад, Фінляндія, вивчаючи досвід агресії Російської Федерації, у 2015 році уже ввела такий запобіжник».

«УМ» вдалося поспілкуватися з Мар’яною Безуглою та отримати додаткові роз’яснення:

— Законопроєкт опрацьовували близько року. Розуміючи важливість питання національної безпеки, оборони, депутати вирішили «не задавнювати» його і винести на голосування на позачерговій сесії. Можливість такого призову президентом — це винятковий випадок, якщо по факту парламент виявиться недієздатним.

Законом передбачені запобіжники щодо призову резервістів.

Перш за все, не призиватимуть непридатних за станом здоров’я, хто вже досяг граничного віку перебування в резерві або досягне його під час служби.

Також це стосується тих, хто вже вислужив встановлені строки військової служби, і з дня звільнення минуло менше року, та має загальний строк такої служби у календарному обчисленні не менше одного року. Тобто ті , хто прослужили 12 місяців, на наступний рік можуть бути призвані тільки за бажанням і власною згодою.

Чому в другому читанні відхилили норму максимально встановленого терміну служби на 6 місяців? Тому, що ми не можемо обмежувати президента в рішеннях. Це було б неконституційно.

А що кажуть з приводу закону 3553 самі ветерани?

Володимир Б. з Полтавщини, батько трьох дітей, з перших днів був на передовій і що таке війна — знає не з художніх книжок.

— Я хочу, щоб мій син міг без остраху стояти з дівчиною під вербою, не озираючись, що може пролетіти ворожа куля. І якщо на лінії фронту буде загострення, то я, не вагаючись, знову візьму до рук зброю. Ми повинні воювати за те, щоб кацапський чобіт не ступав по нашій землі. Хто ж, як не ми?