У неділю, 4 квітня, в Болгарії відбулися вибори до парламенту країни.
Це було перше з 2009 року голосування, яке відбулося після закінчення чотирирічного терміну Національних зборів; два попередні — у 2013 та 2017 роках — були достроковими.
За 240 парламентських місць боролися представники 22 партій, восьми коаліцій і незалежні кандидати.
Лідером голосування вважали чинного прем’єр-міністра Бойка Борисова і його правоцентристську партію ГЕРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії).
Де корупція — там бідність
Хоча владна партія і була фаворитом виборів, але не беззаперечним. Опитування показували, що число прибічників ГЕРБа поступово, але незмінно скорочується з часом приходу Борисова у владу в 2009 році.
За даними соцопитувань, підтримка ГЕРБа перед цими виборами впала до 23% — це означає, що партії потрібно шукати партнерів для формування правової коаліції.
Основною темою політичних дебатів у країні залишається корупція, через яку в країні вже понад рік тривають масові протести.
Болгарія займає 69-ту позицію в рейтингу сприйняття корупції міжнародної організації Transparency International. На корупції були спіймані в тому числі високопоставлені чиновники правлячої партії.
Серед них — колишній міністр навколишнього середовища Нено Дімов, якого зняли з посади в січні 2020 року.
Дімова подозрюють в ухваленні завідомо «помилкових» рішень, вигідних промисловим підприємствам міста Пернік (розташоване за 30 км від столиці Болгарії Софії).
За даними слідства, ці рішення призвели до призупинення водовідведення для жителів 80-тисячного міста — останнє впродовж кількох місяців було відрізане від водопостачання. Дімову до цього часу не висунули звинувачення, а сам він залишається на волі.
Але виборчу ситуацію правлячої правоцентристської партії ГЕРБ «рятувало і врівноважувало» те, що, як зазначає «Франс Пресс», проблема корупції стосується і членів інших партій.
Об’єктом скандалів ставали також представники партії ДПС (Рух за права та свободи) та її почесний голова Ахмет Доган, який користується підтримкою турецької меншини країни. За даними соцопитувань, ДПС могла розраховувати на 10% голосів виборців та місце коаліційного партнера партії ГЕРБ.
Підозри в корупції не оминули й представників найбільшої опозиційної сили — Болгарської соціалістичної (колишньої Комуністичної) партії (БСП). У тому числі йдеться й про водопостачання міста Пернік, мер якого є членом цієї партії. БСП вважають проросійською політичною силою, яка стоїть на захисті консервативних цінностей.
Партія з 2009 року здебільшого перебувала в опозиції, при цьому підтриманий нею колишній головком ВПС Болгарії Румен Радев переміг на президентських виборах 2017 року.
Незважаючи на вступ до Євросоюзу в 2007 році і підтримку зі структурних фондів, Болгарія залишається найбіднішою країною ЄС за рівнем ВВП на душу населення. Країна також займає низькі позиції і в світовому рейтингу свободи преси «Репортерів без кордонів» — в 2020 році Болгарія була на 111-му місці.
При такому виборі «карасів у ставку» болгарський виборець не міг розраховувати на те, що спіймає на свою вудку золоту рибку, яка виконає всі його бажання.
Такий невтішний прогноз спочатку підтверджувався соціологічними опитуваннями, а надалі і екзит-полами та результатами підрахунку відданих на виборах голосів.
Нема життя без клоунів
Варто зауважити, що чим більше корумпована країна, тим довше в ній триває підрахунок голосів.
Незалежні соціологічні служби подали результати екзит-полів відразу після закінчення виборів, незалежна соціологічна агенція Alpha Research, яка провадила паралельний підрахунок голосів, подала остаточний результат виборів о першій годині ночі 5 квітня, натомість державна Центральна виборча комісія (ЦВК) Болгарії на цей час встигла опрацювати лише 6,7% голосів виборців.
Утім, попри різницю в «швидкостях», і Alpha Research, і ЦВК зійшлися на тому, що до Національних зборів (парламенту) проходять шість партій і ще одна політична сила має такий шанс, оскільки її результат балансує на межі 4% набраних голосів, тобто на межі виборчого бар’єра.
Переможцем виборів, як і передбачалося, стала владна партія ГЕРБ, яка заручилася підтримкою 25,2% виборців. На попередніх виборах 25 березня 2017 року вона мала 33,54% голосів.
Та найбільша сенсація цих виборів — новостворена популістська партія «Є такий народ» на чолі з її лідером, телевізійним шоуменом Славі (Станіславом) Тріфоновим, яка посіла друге місце з 17,1% голосів.
54-річний Тріфонов відомий у Болгарії як співак та лідер поп-групи «Ку-Ку Бенд», працює в жанрі фолк-попу, суміші народної музики з поп-музикою. Він також є ведучим вечірнього шоу на телеканалі БНТ (Болгарське національне телебачення).
Це шоу поєднує популярну музику, гумор нижче пояса та різноманітні скандальні історії. Свій похід у політику Славі запланував 2019 року, а його новостворена партія отримала назву «Є такий народ» — від такої ж назви його музичного альбому 2017 року. Як бачимо, болгарська «політика» та вподобання електорату багато в чому схожі з українськими.
Невідомо, як заявить себе Тріфонов як політик, але щось подібне в болгарській політиці вже було. На початку цього століття так само стрімкий злет здійснила націонал-популістська партія «Атака».
Але невдовзі болгари побачили, що «нові обличчя» цих новоспечених політиків ще більш корумповані, ніж «старі». На цих виборах «Атака» спромоглася набрати лише 0,6% голосів.
Колись правляча, а тепер головна опозиційна Соціалістична партія набрала 15,7% (на попередніх виборах — 27,93%). Партія болгарських турків ДПС здобула 10,7% і посіла четверте місце.
До парламенту також потрапляють виборча правоцентристська коаліція «Демократична Болгарія» (9,9%) та ще одна нова політична сила з чудернацькою назвою «Вставайте! Мафію геть!» (4,6%).
Назва — антикорупційна, а створила партію колишня болгарська омбудсвумен Майа Манолова. Націоналістична партія ВМРО наразі балансує на межі виборчого бар’єра в чотири відсотки.
Це попередні результати виборів. Якщо вони виявляться і остаточними, то ГЕРБ отримує 69 парламентських мандатів, «Є такий народ» — 47, Соціалістична партія — 43, партія турків — 30, «Демократична Болгарія» — 27, «Вставайте! Мафію геть!» — 13 та ВМРО — 11. Майже немає сумнівів, що Бойко Борисов учетверте стане прем’єр-міністром Болгарії, але яку коаліцію для цього сформує — це вже питання.