Бюро стане єдиним органом державної влади, відповідальним за боротьбу з економічними злочинами: займатиметься виявленням, припиненням, розслідуванням і розкриттям кримінальних злочинів у сфері економіки й отримає відповідні повноваження Служби безпеки та податкової міліції.
Діяльність Бюро спрямовуватиме та координуватиме Кабмін. Найголовніше, що всі дублюючі підрозділи з боротьби з економічними злочинами в поліції, податковій, СБУ мають бути ліквідовані.
Створення Бюро економічної безпеки входить у пул обіцянок Зеленського, так само як і ліквідація «економічних підрозділів» у СБУ.
«Після прийняття закону про Бюро економічної безпеки СБУ втратить невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки. Це дозволить СБУ сфокусуватися на виконанні завдань, які дійсно безпосередньо пов’язані з безпекою держави, з контррозвідувальною діяльністю у сфері економіки», — заявляють в ОП.
Створення Бюро економічної безпеки (або аналогічного органу) замість існуючої податкової міліції до кінця 2020 року було одним із зобов’язань України перед МВФ.
Громадськість із нетерпінням чекає, коли буде ліквідовано сумнозвісний підрозділ «К» у структурі СБУ, який нібито займався економічними злочинами, а на практиці «кошмарив» бізнес і займався відвертою «продрозверсткою».
На цей час ми майже щодня спостерігаємо, як різні правоохоронці долучаються до вирішення корпоративних конфліктів, розподілу активів, з’ясування питань, пов’язаних із виконанням цивільних зобов’язань.
Переважна більшість таких розслідувань починається з обшуків, вилучення майна, отримання доступу до конфіденційної інформації — слідчих дій, до яких бізнес найбільш чутливий. Непоодинокими є випадки, коли різні правоохоронці приходять до бізнесу по черзі, щодо одного й того ж епізоду.
Для прикладу — в 2019 році в Україні щодня накладався арешт на 183 майновi об’єкти (приблизно 67 тис. на рік), що в п’ять разів більше, ніж у 2013 році (12,5 тис.), у 2019 році проводилося близько 200 обшуків на день (загалом приблизно 70 тис. на рік, порівняно із 53 тис. у 2013 році).
Бюро економічної безпеки має стати не стільки силовим, скільки аналітичним центром, який боротиметься з корупцією за допомогою фінансових та податкових алгоритмів, а не в звичному для нас стилі «маски-шоу». Зрозуміло, що для цього необхідно залучити фахівців iз відповідним рівнем знань.
Не раз мені доводилося слухати розповіді банкірів, які побували на допитах у правоохоронців. Бадьорі залякування силовиків поступово перетворювалися на майже лікнеп затриманих фінансистів про базові банківські терміни: рефінансування, прийнятний рівень ризиків, резервування.
Невесело жартували банкіри: «сьогодні читав лекцію лейтенанту...» Передбачається, що штат бюро не буде перевищувати 4 тис. співробітників, а посадовий оклад для співробітників зі спеціальним званням встановлено на рівні не нижче 20 прожиткових мінімумів (43 тис. 780 грн), і це деяка впевненість у тому, що потрібні кадри буде знайдено.
Однак багато експертів бачать ризики в прийнятому законі. Ексміністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що «президент захистив власне его, відкривши можливості для додаткового тиску на бізнес, дискредитував реформу, яку так довго очікувало суспільство».
Ексгенеральний прокурор Руслан Рябошапка наголошує: «Президент України таки підписав закон про Бюро економічної безпеки, проігнорувавши застереження як фахового середовища, так і головного юридичного відомства країни.
У Міністерстві юстиції також рекомендували главі держави застосувати право вето до закону, наголошуючи на його невідповідності Європейській конвенції про права людини і основоположні свободи, Конституції України, неузгодженості з іншими законами та розмитості повноважень нового репресивного органу.
А ще бізнесу за таких умов доведеться «домовлятися» з додатковою «інвестнянею». На додаток до сьогоднішніх «нянь» із прокуратури, нацполу та СБУ».
Беззаперечно, закон про Бюро економічної безпеки може стати проривним у частині поліпшення взаємин влади і бізнесу, але як воно буде на практиці, побачимо найближчим часом. Після підписання закону потрібна політична воля для його успішної імплементації.
І перший тест буде на стадії призначення керівника Бюро, з огляду на попередні кадрові призначення. Занадто вже велика спокуса для Зе призначити ще одну «свою людину».
Наталя НАПАДОВСЬКА
Президент Володимир Зеленський своїм указом від 22 листопада ввів у дію рішення РНБО про нові санкції та позбавлення державних нагород держзрадників. Серед них — колишні урядовці, народні депутати, керівники СБУ та Генпрокуратури, прокурори, артисти, російські політичні, релігійні та культурні діячі >>
Верховна Рада ухвалила законопроект «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». >>
Відкриття у Польщі бази протиракетної оборони США в Міністерстві закордонних справ росії назвали провокацією та пригрозили потенційним ударом по ній. >>
Ставати народним депутатом не збирається співзасновник освітньої платформи України Prometheus Іван Примаченко попри рішення, яке оголосила Центральна виборча комісія. >>
У другому читані Верховна Рада прийнялані закон про позбавлення державних нагород за популяризацію, або пропаганду держави-агресора, чи вчинення інших протиправних дій проти України. >>
Посадовців МСЕК і медустанов правоохоронці викрили в трьох областях України: за версією слідства вони були причетними до оформлення фіктивних інвалідностей для ухилення від мобілізації. >>
