Другий сезон «Голобородька»? Що стоїть за розмовами про ще один термін Зеленського

Під час своєї передвиборчої кампанії у 2019 році кандидат у президенти, тоді ще шоумен Володимир Зеленський, наголошував на небажанні залишатися в політиці надовго.

Своє президентство він розглядав у межах одного терміну як можливість «змінити систему», а потім передати Україну «в руки нового покоління політиків».

Цю тезу Володимир Зеленський повторював і на зустрічах із журналістами, і на дебатах на стадіоні: «Щодо питання про другий термін, то я казав, що йду на один. За 5 років в Україні буде інший президент».

Просили батько, мати і всі «слуги»

Утім після першого року своєї роботи новообраний гарант заявив, що однієї каденції для втілення усіх обіцянок не вистачить. І нещодавно вперше на офіційному рівні було озвучено про можливість чинного президента балотуватися на цей пост знову.

Ба, більше, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія на форумі партії заявив, що політ­сила закликатиме Зеленського йти на другий термін: «Ми будемо його просити, а як буде — це вже його особисте рішення».

То чи дійсно влада дуже солодка і засмоктує людей, розмірковуємо з політологом Володимиром Фесенком.

Політолог зазначив, що нічого дивного в цьому не вбачає. Балотувався на другий термін Леонід Кравчук. Балотувався на другий термін Віктор Ющенко. Балотувався і Петро Порошенко.

Тобто історично всі без винятку президенти або балотувалися на другий термін, або, як Янукович, хотіли. Останній також збирався, готувався, але зі зрозумілих причин не зміг цього зробити.

Лише одному президентові — Леонідові Кучмі — вдалося президентствувати дві каденції.

«Посадова влада   — це великий наркотик, якщо ти її скуштував, потім важко відмовитись. І це стосується не тільки президентів, а й прем’єр-міністрів, депутатів. Я бачив, яка в декого з них була ломка, коли вони втрачали депутатський статус або високу посаду. Так що влада — це така солодка отрута, від якої важко відмовитись», — каже політолог.

Проте, вважає він, заявляти про другий  термін — зарано. 

«Коли ще не завершився другий рік президентства, ніхто таких заяв не робить. Зазвичай на екваторі своєї роботи президенти визначаються: балотуватися чи не балотуватися. Тож про розгляд другої каденції, як правило, повідомляють тільки після третього року президентства, а останній період  своєї роботи  спрямовують для активної підготовки до виборчої кампанії: розробляють можливі шляхи, стратегію до другого президентства. Тож до старту —  дуже зарано», — вважає політолог.

Володимир Фесенко називає дві причини мети заяви про другу каденцію. Перша полягає в тому, що оточення президента таким чином демонструє свою лояльність. Адже почт будь-якого «короля» хоче якомога довше утриматися «під сонцем», тримаючи свій високий статус — політичний чи адміністративний. А статус залежить від чинного президента.  

Тож наближені люди як ніхто  зацікавлені у збереженні гаранта на посаді. Залишається президент — залишаться й вони. Це традиційна ситуація — інтерес великої кількості людей, які стали командою президента, та їхні  ініціативи підштовхувати його до спроби другої каденції.

Є й інша причина — меседжі, що навмисне розповсюджують опоненти Зеленського, щоб створити уявлення, що президент — не політик, він слабкий і уже «втомився» й ось-ось піде з посади. А як спростувати тезу, що він піде? Іншою тезою — про те, що він піде на другий президентський термін.

Щодо обіцянки про одну каденцію, то про це згадає зовсім небагато людей, як і про ту, що стала гаслом: весна прийде — саджати будемо. Але настала ще одна весна — весна без посадок... Проте ставлення до будь-якої обіцянки залежить від ставлення до Зеленського. Для тих, хто підтримує президента, це не є принциповим. А той, хто проти — той і так проти.

Потрібні зручні конкуренти

Володимир Фесенко зазначає, що виборці спокійно сприймуть рішення Зеленського піти на другий термін. А ось для того, аби його вдруге переобрали, потрібні зручні конкуренти.

Водночас останні президентські рейтинги показали, що, попри певне розчарування, Зеленський все ще має високу підтримку в суспільстві. І якби вибори відбулись найближчим часом, він знову набрав би найбільше голосів у першому турі. За Зеленського готові проголосувати 27,4% з тих, хто взяв би участь у виборах і визначився з вибором.

Але про шанси чинного президента на наступних виборах говорити ще зовсім зарано. 

«Рейтинги — це як замірювання температури, вимірювання суспільних настроїв, оцінка популярності президента. Зауважу, що в усіх українських президентів рейтинги падали, особливо в перший рік. Потім можуть стабілізуватися, підніматись, і так хвилями», — зазначає Володимир Фесенко.

Насправді дискусія, чи буде Зеленський знову балотуватися, — це політтехнологія. З одного боку, вона дозволяє тримати суспільство у стані напруженості, привчати людей до того, що Зеленський — імовірний президент іще на п’ять років. З іншого — вона спокушає, заохочує, переконує самого Зеленського йти на вибори знову.

Та тривалість його каденції на посаді глави держави залежить від волі українців. А українців хвилює питання миру, економічний достаток, стабільність і, звісно, боротьба з корупцією.