День пам’яті Андрея Шептицького: 80 років тому помер праведник-митрополит, фото
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
Відреставрований горщик зарубинецької культури (кінець ІІІ ст. до н.е. — середина І ст. н.е.). (Фото Черкаського археологічного музею.)
Днями Черкаському міському археологічному музею Середньої Наддніпрянщини виповнилося рівно п’ять років.
Його колекція була сформована в 2016 році на основі матеріалів Черкаської лісостепової археологічної експедиції.
До дня народження музею підготували подарунок відвідувачам — новий експонат у експозиції музею.
Це щойно відреставрований горщик зарубинецької культури (кінець ІІІ ст. до н.е. — середина І ст. н.е.), знайдений під час розкопок минулого літа в історичному центрі Черкас, у дворі будівлі по вулиці Байди-Вишневецького, 2, розповіли «Україні молодій» науковці музею.
Саме тут, уточнюють, на пагорбі над Дніпром у часи Юлія Цезаря та Ісуса Христа існувало поселення наших далеких предків.
Адже більшість учених вважають зарубинецьку культуру матеріальним відображенням останнього етапу існування все ще єдиного праслов’янського етносу, носія єдиної праслов’янської мови.
Уже з середини І ст. нашої ери розпочалися історичні та етнічні процеси, що призвели до початку розселення слов’ян, розпаду праслов’янської народності на окремі племена та формування на їх основі сучасних слов’янських народів, нагадують в археологічному музеї.
І додають: нині автор розкопок Дмитро Павлович Куштан завершує опрацювання матеріалів iз минулорічних розкопок у Черкасах, тож незабаром для експонування буде готово ще чимало унікальних матеріалів iз ранньої історії та передісторії Черкас.
До речі, за пройдешні роки науковці Черкаського археологічного музею можуть похвалитися чималими здобутками.
Зокрема, в рік створення провели успішну польову експедицію, здійснивши рятувальні розкопки на скіфському поселенні Панський Острів у селі Новоселиця Чигиринського району та привезли звідти кількасот експонатів.
Уже наступного літа організували 16 археологічних розвідок на території Черкас та в п’яти районах області й отримали кілька тисяч нових експонатів.
Також у музеї було засновано археологічне фондосховище, куди прийняли на зберігання 10тис. 330 експонатів, заклавши основи допоміжних музейних колекцій — палеонтологічної, етнографічної, нумізматично-боністичної, черкасознавчої, антропологічної та палеозоологічної.
Серед просвітницької роботи науковців археологічного музею — майстер-класи, виїзні заняття, історико-архітектурні екскурсії по місту та області, ілюстровані лекції з археології та багато іншого.
Наукові співробітники Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини за п’ятирічку стали авторами 77 фахових наукових публікацій в Україні й за кордоном, зокрема видали дві книги й захистили дисертацію.
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. >>
Один із екземплярів Конституції США, який надрукували 237 років тому й надіслали до Північної Кароліни для ратифікації, продали на аукціоні. >>
Дослідження історії рідного краю та життя видатних земляків — важливий аспект пізнання свого коріння, збереження національної пам’яті, розуміння національної ідентичності, усвідомлення повної картини історичних подій у країні. >>
Ініціативу Національного банку України (НБУ) змінити назву розмінної монети з "копійок" на "шаги". підтримує Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович. >>
1 жовтня, коли в Україні відзначали одразу кілька свят — Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана та інші, — було дуже велелюдно у Володарці, що на Київщині. >>