Прагнучи відірватися від Землі та відчути вільний політ, людство відкрило для себе стрибки на лижах iз трампліна.
Той, хто стежив за польотами літаючих лижників, сам стрибав iз трампліна чи організовував такі змагання, неодмінно отримував незабутні враження про цей доволі унікальний вид спорту.
Від самого народження Василь Галевич знаходився біля трамплінів, перебуваючи у вирі змагальних подій. Уродженець села Великі Млинівці Кременецького району, що на Тернопільщині, — він змалку бачив польоти «гiрських орлів» на трамплінах у Кременці
. Коли ж він став головою райради ФСТ «Колос» на своїй батьківщині, зібрав та узагальнив великий масив інформації, котру виклав у книзі під назвою «Стрибки на лижах із трампліна та лижне двоборство в Україні».
Від часу своєї появи стрибки на лижах з трампліна (як і їхній молодший брат — лижне двоборство) подолали в Україні, можна сказати, повний життєвий цикл, пройшовши етапи становлення, розквіту та згасання.
За подібним сценарієм, який неначе повторює фази стрибка літаючого «лижника» — розгін, політ, приземлення, Василь Галевич побудував і свою історико-документальну працю, котра на 400 книжних сторінках виглядає як справжня енциклопедія.
Розповідаючи про життєві етапи та географію поширення стрибків iз трампліна та лижного двоборства в Україні, автор одразу намагається пояснити читачеві, якого потужного розвитку досягли ці олімпійські види спорту на своєму піку. Глава, котра охоплює тривалий період після Другої світової війни, більше схожа на повноводну гірську річку, де суцільний потік прізвищ та статистичних цифр демонструє, як сильно на території України кипіло змагальне життя у 70-80-ті роки минулого століття.
«Стрибки на лижах із трампліна та лижне двоборство в Україні» — це видання про людей, які вміли літати, — рішучих, спокійних та безстрашних. Їхні життєві історії подані у формі автобіографій.
Незважаючи на однотипність оформлення, там захована вся сіль книги. Людям, які віддали своє життя польотам на лижах і знаменують цілу епоху, присвячена добра половина роботи.
Здається, однотипні нариси, але в кожному з них — окремий шлях, окрема доля. Найбільш титулований «літаючий лижник» України, автор найдовшого стрибка, тренери та директори ДЮСШ, а також керівники спортивних баз та центрів — про всіх є у книзі пам’ять та згадка.
Немов скарб в енциклопедії — особисті спогади тих, хто виводив на зліт лижників. Особлива глава — фотобіографічна, де простежується динаміка розвитку лижнострибкової дисципліни в Україні та демонструється прогрес у вимогах до епікірування та спорядження спортсменів.
Загалом автор створив книгу-альманах про нині рідкісні для України два зимові види спорту. При цьому в «Стрибках на лижах із трампліна та лижне двоборство в Україні» є щось драматичне, адже тут скрізь відчуваються сльози та гіркота, котрі залишилися після занепаду потужної та добре розвиненої системи. Утім, порівнюючи минуле та сьогодення, Василь Галевич увесь час дивився в перспективу.
Заключна світлина у фотогалереї, де зображено малочисельну генерацію молодих українських «літаючих лижників та лижниць», кінцівка основного тексту з багатообіцяючим повідомленням про те, що в 2020 році в серці стрибкових дисциплін нашої країни — Ворохті — розпочалася реконструкція всіх наявних трамплінів — вони, як паростки надії та оптимізму, продемонстровані автором.