Байден звинуватив Росію в атаках на західні демократії та намаганнях підірвати НАТО і ЄС

Мюнхенська конференція з безпеки, що відбулася минулої п’ятниці, цьогоріч мала низку особливостей.

Зокрема, з огляду на пандемію коронавірусу, вона пройшла в онлайн-режимі. Та й загалом захід був зменшеною версією щорічної конференції, яка зазвичай триває три дні й яка вперше була відтермінована через COVID-19.

Крім того, в її роботі взяв участь новий президент США Джо Байден, а натомість були відсутні лідери Китаю, Росії та Близького Сходу. Відсутність останніх логічно випливає з присутності першого.

Нагадаємо, Мюнхенська конференція з безпеки є центральним міжнародний форумом для дебатів щодо тем, пов’язаних iз політикою глобальної безпеки.

Вона була заснована німецьким видавцем Евальдом фон Кляйстом 1963 року, і на ній обговорюють проблеми балансу сил у міжнародних відносинах, зміцнення системи міжнародного права і демократичного світопорядку.

На цьому міжнародному дискусійному майданчику зустрічаються політики, дипломати, військові, бізнесмени, науковці і громадські діячі з десятків країн. Йдеться про учасників НАТО і Євросоюзу, а також держав, які мають великий вплив на світовій арені.

«Україна має залишатися важливою для Європи та США»

Цьогорічна зустріч у Мюнхені мала амбітну мету — розпочати відновлення зв’язків між США та їхніми європейськими союзниками. Президентство Трампа завдало удару трансатлантичним відносинам, а тепер новий президент Байден, а також канцлер ФРН Ангела Меркель і французький президент Емманюель Макрон хочуть їх реанімувати.

Ці троє лідерів мали по 15 хвилин, щоб подати своє бачення «трансатлантичного порядку денного». Потім настала черга лідерів ЄС та НАТО, зокрема прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, президентки Європейської Комісії та Європейської Ради Урсули фон дер Ляєн і Шарля Мішеля, Генерального Секретаря НАТО Єнса Столтенберга, американського мільярдера Білла Гейтса та цілої низки інших західних лідерів. Усі вони наголошували на важливості трансатлантичної співпраці.

Президент США під час свого виступу на відкритті Мюнхенської конференції наголосив, що Росія атакує західні демократії, намагається послабити НАТО і «європейський проєкт». Серед іншого, говорячи про Росію, Байден звинуватив Кремль у корупції та дезінформації для підривання інституцій трансатлантичного альянсу.

«Російські лідери хочуть, щоб люди думали, що наша система також чи ще більш корумпована, ніж їхня. Але весь світ знає, що це не так, — включно з самими громадянами Росії», — сказав Байден.

«Путін хоче послабити європейський проєкт і союз НАТО, він хоче підірвати трансатлантичну єдність. Тому що Кремлеві значно простіше атакувати і залякувати окрему країну, ніж вести перемовини з сильною та об’єданою трансатлантичною спільнотою», — продовжив Байден.

Тому відстоювання суверенітету і територіальної цілісності України має залишатися життєво важливим питанням для Європи та США, а також реагування на хакерські атаки з боку Росії, «щоб захистити нашу колективну безпеку», додав американський лідер.

Серед іншого, новий господар Білого дому теж наголосив, що Вашингтон буде «непохитно вірним» зобов’язанням союзників відповідно до статті V Північноатлантичного договору. Він зазначив, що США не втрачають віри у зобов’язання до колективної оборони однієї з держав НАТО, на яку напали.

Президент Сполучених Штатів також пообіцяв не виводити американських військ iз Німеччини. Він анонсував скасування відповідного рішення попереднього президента Дональда Трампа. У своїй промові Байден також заявив про повернення США на світову арену і прихильність відновленню відносин з європейськими партнерами.

«Я говорю всім: Америка повернулася! Трансатлантичний союз повернувся, і ми не будемо озиратися назад», — сказав американський президент.

Байден також анонсував «жорстке» суперництво з Китаєм. За його словами, деякі країни, такі як Китай і Росія, своїми діями створюють загрозу для демократій. І хоча виклик iз боку Росії відрізняється від того, який виходить з Китаю, «але він настільки ж реальний».

Демократичні країни з ринковою економікою повинні об’єднатися для протистояння цим загрозам, а також для більш ефективної відповіді на світові виклики — від нерозповсюдження ядерних озброєнь до проблем змін клімату.

Мінські угоди без прогресу

У зв’язку з цим серйозні політичні розбіжності залишалися не лише по обидва боки Атлантики, а й серед учасників європейської спільноти. ЄС став на бiк США в тиску на Німеччину з метою відмовитися від газопроводу «Північний потік-2», але Вашингтону не так добре вдалося переконати союзників до більш обережного підходу щодо Китаю — як у питанні торгівлі, так і в питанні технології 5G.

У свою чергу канцлер Німеччини Ангела Меркель під час виступу хай і завуальовано, але ще раз стала на захист «Північного потоку-2», зазначивши, що трансатлантичний простір повинен мати єдину лінію у відносинах iз Росією.

Це передбачає не тільки різні пропозиції про співпрацю, а й необхідність «чітко називати своїми іменами» розходження в думках, уточнила вона. Крім того, німецька канцлерка порушила тему Мінських угод по Донбасу, прогрес у реалізації яких, на її думку, залишає бажати кращого.

Як стверджує Меркель, останнім часом «не вдалося просунутися вперед у справі збереження територіальної цілісності України». А французький президент Емманюель Макрон у своєму виступі знову закликав до діалогу з Росією і побудови нової міжнародної архітектури безпеки і довіри.

Очільник канцеля­рії пре­зидента Польщі Кшиштоф Щерський вважає, що виступ Джо Байдена на Мюнхенській конференції завершив дискусію про можливе перезавантаження взаємин з Росією. Джо Байден повністю відкинув концепцію Росії як партнера, дуже чітко вказав Росії на її імперську політику як джерело загроз та протистояння з євроатлантичним світом.

Уже після програмного виступу Байдена на Мюнхенській конференції помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив у неділю, 21 лютого, що американська сторона в питанні реагування на приписувані Росії кібератаки готова застосувати не тільки механізм санкцій. Про це повідомляє телеканал Сі-Бі-Ес.

За його словами, на даний момент розвідка США займається визначенням збитку, який був завданий під час атак на американські відомства, а також встановленням осіб, які до цього причетні. Помічник президента додав, що розробка відповідних заходів може тривати тиждень.

«Відповідь буде включати набір інструментів — видимих і невидимих. Це будуть не просто санкції», — підкреслив Салліван.

Раніше американські спецслужби заявили, що кібератака на урядові мережі «ймовірно, відбувалася з Росії». У Кремлі відкидають ці звинувачення. Президент США Джо Байден наказав розвідці проаналізувати історії з «російськими хакерами».