Шпак віщує відродження: на Житомирщині відновили премію для молодих митців

Минулого року голова Всеукраїнського товариства Івана Огієнка професор Сергій Болтівець звернувся до Житомирської облдержадміністрації з проханням відновлення обласних молодіжних премій імені українського поета Миколи Шпака, розстріляного німецькими окупантами в 1942 році на території області, де поет народився, жив і партизанив.

Всеукраїнське товариство Івана Огієнка вважає своїм обов’язком вшанувати усіх, хто став на захист нашого народу і України від її загарбників і вбивць, вважає професор Болтівець. Так упродовж усього свого життя чинив Іван Огієнко.

Виходячи з цього, вважаємо за необхідне відновлення роботи щодо присудження Молодіжних премій імені Миколи Шпака, започаткованих у 1967 році, які вручались, за нашими неповними даними, до 2013 року молодим письменникам, журналістам, публіцистам, художникам, скульпторам, артистам, професійним і аматорським художнім колективам і композиторам Житомирщини.

Молодіжний поет Микола Шпак (справжнє ім’я Микола Іполитович Шпаківський (23 лютого 1909, с. Липки Попільнянського району — 19 червня 1942) — український поет, батько члена Національної спілки письменників України, кандидата філософських наук Тетяни Лебединської і журналістки Неоніли Братунь.

Друкувався в журналі «Молодняк», працював у редакціях газет Харкова, Запоріжжя, Києва, автор поетичних збірок «Наркому рапорт», «В дорозі», «Моя любов», «Багатство», «Сила земна», а книга його вибраних поезій «Жита красуються» (1941) вийшла після Другої світової війни. Член Спілки письменників України з 1934 р., перекладає, пише твори для дітей, про рідну Житомирщину.

За словами Максима Рильського: «Син садівника із села Липки на Житомирщині, він усе своє коротке життя зберігав кровний зв’язок із землею, з природою, виявив себе як уро­джений і тонкий пейзажист...». У перші роки війни, 1941—1942 рр., — офіцер Червоної армії, закликав у листівках до боротьби з німецькими окупантами під псевдонімом Пилип Комашка: «Українські дівчата», «До зброї», «Забирають окупанти хліб», «На німецьку відозву...» та ін.

Обставини арешту Миколи Шпака у Києві і його розстрілу належним чином не розслідувані, однак є підстави припускати за аналогією до знищення інших офіцерів та спеціально надісланих літаками з Москви диверсійних трійок на окуповану територію Житомирщини про передачу НКВС даних про нього до гестапо (Geheime Staatspolizei — таємній державній політичній поліції Третього рейху), як це широко практикувало московське керівництво для знищення небажаних свідків своїх злочинів.

Ім’я Миколи Шпака викарбуване на пам’ятних дошках Будинку літераторів України «Роліт» («Робітників літератури») по вул. Богдана Хмельницького, 68, де він жив, вулиці Миколи Шпака у Києві, його ім’я присвоєно школі в с. Липки на Житомирщині, де є його музей-кімната. Посмертно Миколу Шпака у 1961 р. нагороджено медаллю «За оборону Києва», присуджено Міжнародну премію імені С. С. Гулака-Артемовського (1997).

На підставі особистої згоди доньки Миколи Шпака — 81-річної Тетяни Миколаївни Лебединської — наказом Всеукраїнського товариства Івана Огієнка від 12 вересня 2020 р.її призначено головою Закордонного представництва Всеукраїнського наукового товариства Івана Огієнка у Санкт-Петербурзі з метою повернення в Україну відтворених архівних та інших даних колишньої столиці Росії XVIII — XX ст. про державо­творчу і наукову діяльність Івана Огієнка з усіма діячами відповідного історичного періоду. Вона впродовж десятиліть живе у Санкт-Петербурзі та об’єднує там українців.

Житомирська ОДА оперативно відгукнулася на заклик відродити премії імені Миколи Шпака. І є вже відповідне розпорядження. І тут варто звернути увагу й інших облдержадміністрацій на питання відновлення або перейменування молодіжних премій у галузі культури.

Скажімо, в Київській області доцільно було б запровадити премію для молодих журналістів імені Валерія Марченка, вбитого Системою за захист української мови. Немає премій Олекси Тихого, Миколи Руденка, Анатолія Лупиноса... Є ціле незоране поле для підтримки патріотичного виховання підростаючого покоління. Треба спільно працювати і громадським організаціям, і державним органам. Але якщо Шпак повертається — буде відродження!