Найприязніше білоруси ставляться до росіян, українців, німців і поляків - опитування

Більшість iз нас симпатизує нашим найближчим сусідам білорусам у їх намаганнях вибороти собі вільне та демократичне суспільство.

Але якою самі білоруси бачать свою майбутню державу, з ким із сусідів вони збираються йти у майбутнє? Певні висновки про це можна зробити на підставі моніторингу, який провели фахівці Центру східних досліджень (OSW) у Варшаві. Ці результати оприлюднив сайт Польського радіо.

Так, аж понад 96% опитаних білорусів прихильні до росіян, 85,5% — до українців, 85,3% — до німців і 82,9% — до поляків.

Дещо інакшими є оцінки білорусів щодо країни: позитивне та скоріше позитивне ставлення до Росії висловлює 86,7 відсотків білорусів, до Німеччини — 78,5 відсотка, до Польщі — 73,5, до України — 70,5, а до Литви — майже 67 відсотків.

На запитання про причини розбіжності в 15 відсотків у ставленні білоруських респондентів до українців та української держави, головний експерт OSW iз питань Білорусі Каміль Клисінський пояснив:

«Такі розбіжності зареєстровано також щодо інших держав і народів, це не тільки проблема України, хоча в цьому випадку це насправді велика різниця. Вона випливає, по-перше, з того, що білоруси ліпше ставляться до людей, ніж до держав, котрі для них є абстрактними або ідеологічно обтяженими в контексті білоруської пропаганди, яка, залежно від кон’юнктури, дану державу представляє позитивно або негативно. Нині Україна представлена, швидше, негативно як держава, яка діє на шкоду білоруській владі, приєдналася до західних санкцій, підтримує продемократичні «бунтівні» рухи, як це визначає режим та його пропаганда».

Крім того, білоруси вважають, що Україна є менш організованою країною, менш передбачуваною і забезпечує нижчий рівень життя, є країною, в якій панує правовий хаос та високий рівень корупції серед еліт. Білоруси думають так на основі власного суб’єктивного досвіду, поїздок в Україну, розмов iз людьми, які там були, з родичами і знайомими, котрі там живуть, а також того, що бачать по телевізору, зазначає експерт.

Більшість респондентів (52%) позитивно сприймає політику Польщі щодо Білорусі під час нинішньої політичної кризи; з іншого боку, 27 відсотків респондентів оцінює її негативно. Клисінський з оптимізмом дивиться на такий розподіл акцентів.

«Ми повинні пам’ятати, що після 9 серпня минулого року, коли в Білорусі відбулися фальсифіковані президентські вибори, і під час безпрецедентної внутрішньої кризи в цій країні, великих демонстрацій, масових репресій, Польща та Литва стали основною мішенню як президента Лукашенка, так і підпорядкованого йому режимного пропагандистського апарату», — зазначає він.

Він нагадує, що Польщу постійно звинувачують у прагненні захопити частину Білорусі, відокремити Гродненську область, дестабілізувати внутрішню ситуацію у Білорусі, розпалити суспільні настрої.

«У цьому­ контексті, беручи до уваги масштаби цієї негативної пропаганди, сповненої інсинуацій», така оцінка білорусами політики Польщі щодо своєї країни «не є поганим результатом» і навіть «показує значний опір більшості білорусів інтенсивній антипольській пропаганді влади» в Мінську.

Дослідження теж показує, що вперше більше білорусів розглядає можливість працевлаштування швидше в Польщі (41%), ніж у Росії (30%), яка впродовж багатьох років не­змінно була майже єдиним пунктом міграції для них. Польща також є більш привабливим місцем для еміграції, ніж Західна Європа та Литва, зазначають в OSW.

У все ще сильно совєтизованому білоруському суспільстві вперше в історії подібних досліджень набагато більше громадян висловилося, що Білорусь повинна посилатися на історичну спадщину, пов’язану з Великим князівством Литовським (40%), ніж на традиції Радянського Союзу.