Нещодавня блискавична азербайджано-вірменська війна у Нагірному Карабасі показала, що звільняти свої території можна, широко використовуючи найновіші наукові досягнення у військовій царині — ударні безпілотні літальні апарати.
А оскільки Україні є що відвойовувати у зажерливого сусіда-агресора, то чудовою новиною стало те, що Військово-морські сили України отримають у 2021 році турецькі ударні безпілотники Bayraktar ТВ2 із покращеними характеристиками.
Вони «будуть діяти в інтересах наших ВМС як на суходолі, так і на морі», про що розповів цими днями контрадмірал Олексій Неїжпапа після зустрічі в Одесі з представниками турецької компанії Baykar Makina.
Щоправда, командувач ВМС України не уточнив, коли саме передадуть ударні дрони та в якій кількості. Та варто згадати, що минулої осені Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявляв, що Україна планує закупити п’ять Bayraktar у 2021 році, а всього мають намір придбати до півсотні цих безпілотників.
Технічні характеристики Bayraktar TB2 (у перекладі з турецької — прапороносець) вражають: він, зокрема, може переміщувати на собі керовані протитанкові ракети й авіаційні бомби.
Дрон оснащений двигуном внутрішнього згоряння Rotax 912, корпус виконаний iз композитних матеріалів і має систему автоматичного зльоту і посадки.
Він також побив світовий рекорд серед безпілотних літальних апаратів у класі тактичних середньовисотних БЛА за тривалістю польоту; а під час тестових польотів у червні та серпні 2014 року на висоті 8 км пробув у небі 24 години 34 хвилини.
Проте дивує, чому, витрачаючи на оборону десятки мільярдів гривень, влада мало приділяє уваги й грошей на підтримку серійного виробництва вітчизняних БПЛА, які набагато дешевші за іноземні аналоги.
Ні для кого не секрет, що Україна дуже відстає від ворога в авіації, i швидко це відставання погасити неможливо (за часи незалежності українські Повітряні сили не отримали жодного військового літака). Тому БПЛА — непоганий шанс бодай якось зменшити цей розрив.
Тим паче що безпілотники мають низку переваг: це і бездоганна розвідка, і точкові удари, і принципово менша вартість апарата, і, що найголовніше, без ризику для життя пілота.
На сьогодні в Україні створено цілу низку різнокласових ударних дронів (ударно-розвідувальні, ударні та камікадзе — принципово різних за ціною, впливом, задачами), здатних знищувати цілі противника, запобігаючи при цьому можливим як людським, так і інфраструктурним втратам. Однак варто відзначити, що значна їх частина поки перебуває на стадії розробки та заводських випробувань.
Ідеться про український ударно-розвідувальний комплекс «Сокіл-300» (розроблений на КБ «ЛУЧ»), ударний безпілотний комплекс ST-35 «Грім» (приватного підприємства «Атлон Авіа»), безпілотник-камікадзе або баражуючий боєприпас RAM UAV. Окрім цих комплексів, варто згадати й про такі перспективні проєкти, як «Горлиця» (ДП «Антонов»), PD-1 (UkrSpecSystems) та багато інших.